Рішення

від 06.12.2007 по справі 11272-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11272-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2007Справа №2-15/11272-2007

За позовом Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінійна, 10, ідентифікаційний код 26178681)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювес» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 124, ідентифікаційний код 25129143)

Про стягнення 22013,85 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Божко О.В., довіреність № 27 від 03.01.2007  р., у справі

Від відповідача – Коновалов Б.П., довіреність б/н від 05.09.2007 р., у справі

        Обставини справи: Орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювес» про стягнення 22013,85 грн. заборгованості, в тому числі: 20391,68 грн. основного боргу,  1380,76 грн. пені та 3% річних у розмірі 241,41 грн. за договором на постачання теплової енергії № 226 від 01.01.2003 р.

          Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 226 від 01.01.2003 р. на суму 20391,68 грн. за період з 01.10.2006 р. по 01.08.2007 р.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач посилається на припинення дії договору № 226 від 01.01.2003 р. а отже вимоги позивача є безпідставними.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.01.2003 р. між Євпаторійською філією ОП «Кримтеплокомуненерго»  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювес» (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 226 на об'єкти – вул.. Некрасова, 92 = 97,4 кв. м, вул.. 9 травня, 39б = 185,5 кв.м, пр. Леніна, 40 = 46,4 кв.м, та 0,66 Гкал/міс (в опалювальний період), встановлені вузли обліку тепла =  пр. Перемоги, 45 = 25,0 кв.м, смт. Мирний, вул.. Сирнікова, 18 = 11,0 кв.м (а.с. 7-10).

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2003 р. внесена наступна розшифровка площ : Опалення організації – 318,9 кв.м та 049 Гкал/міс, в тому числі вул.. Некрасова, 92 = 97,4 кв. м, вул.. 9 травня, 39б = 185,5 кв.м, пр. Леніна, 40 = 0,49 Гкал/міс (приведена площа = 18,85 кв.м), встановлений вузол обліку тепла -  пр. Перемоги, 45 = 25,0 кв.м, ГВС = 0,13 куб.м (1 люд.х5лх26р/д=0,13 кубм), встановлений вузол обліку тепла - смт. Мирний, вул.. Сирнікова, 18 = 11,0 кв.м (а.с. 11).

Додатковою угодою № 2 від 01.11.2004 р. внесена наступна розшифровка площ : Опалення організації – 318,9 кв.м та 1,17 Гкал/міс, в тому числі вул.. Некрасова, 92 = 97,4 кв. м, вул.. 9 травня, 39б = 185,5 кв.м, пр. Леніна, 40 = 1,17 Гкал/міс (приведена площа = 44,85 кв.м), встановлений вузол обліку тепла -  пр. Перемоги, 45 - 25,0 кв.м, ГВС = 0,13 куб.м  ХВС = 0,13 куб.м (1 люд.х5лх26р/д=0,13 куб.м), встановлений вузол обліку тепла - смт. Мирний, вул.. Сирнікова, 18 = 11,0 кв.м (а.с. 12).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу теплову енергію у вигляді теплоносія та гарячого водопостачання в об'ємі, визначеному дійсним договором, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів та в строки, передбачені дійсним договором.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати відпущену теплову енергію згідно дійсного договору.

Пунктом 6.5 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються Споживачем згідно відповідних об'ємів по приладам обліку з урахуванням теплових втрат; по розрахунку в Гкал – тільки в опалювальний період; при розрахунку по площам – щомісячно протягом року, розрахункові періоди з 1 січня по 1 серпня та з 1 серпня по 1 січня наступного року; за споживання гарячої води – щомісячно.

Теплова енергія оплачується щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так, позивач посилається на те, що ним надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, про що виставлялися відповідні рахунки.

          Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 20391,68 грн. за надані послуги за період з 01.10.2006 р. по 01.08.2007 р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування 1380,76 грн. пені та 3% річних у розмірі 241,41 грн. за договором на постачання теплової енергії № 226 від 01.01.2003 р.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Строк дії Договору встановлений пунктом 10.1 Договору та становить з 01.01.2003 р.  до 31.12.2005 р. та вважається продовженим на наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору не буде повідомлено однією зі сторін про розірвання або зміну договору. (пункт 10.4 Договору)

Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювес» неодноразово зверталось до позивача з проханням відключити його об'єкти від системи централізованого опалення, з посиланням на те, що Договір № 226 від 01.01.2003 р. не пролонгований сторонами, а новий Договір укладений не був.

Крім того, відповідачем були повернуті виставлені позивачем рахунки зокрема № 50226 від 15.05.2007 р., № 60226 від 15.06.2007 р., № 70226 від 16.07.2007 р. листом № 62 від 13.08.2007 р., які були отримані позивачем 15.08.2007 р., про що свідчить підпис представника позивача у картці поштового повідомлення.

Позивач  відповідно до статті  33, 34 Господарського процесуального кодексу України  не представив доказів пролонгації Договору № 226 від 01.01.2003 р.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач стверджує, що заборгованість у відповідача за зазначеним договором утворилася з 01.10.2006 р. по 01.08.2007 р.

Відносини між Постачальником та Споживачем теплової енергії регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 р., що набув чинності з 01.01.2005р., далі - Закон.

Серед іншого Законом визначені: права та обов'язки споживачів, виконавців і виробників; порядок укладення договорів у сфері житлово-комунальних послуг; принципи оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 2 розділу VIII Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із нім до 1 січня 2006 року.

Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Статтею 19 Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 статті 21 Закону до обов'язку Виконавця входить підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання на основі типового договору.

На виконання Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Типовий договір та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, затверджених Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору.

Відповідно до пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не мають права відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, згідно Закону, з 1 січня 2006 року позивач був зобов'язаний привести договір №226 від 01.01.2003 року у відповідність із Законом, тобто укласти з відповідачем договір, що був би заснований на типовому договорі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Однак, як свідчать матеріали справи позивач, у порушення вищевказаних норм Закону, не привів договір №226 від 01.01.2003р. у відповідність із вимогами частини 2 розділу VIII Закону, що спричинило втрату його чинності з 01.01.2006 року відповідно до Закону.

Таким чином, з 01.01.2006 року договір на відпустку теплової енергії №226 від 01.01.2003р., на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог як на підставу позову, втратив свою чинність відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Отже, фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, перестали існувати. Відсутня підстава позову.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори і інші угоди.

Як вбачається з матеріалів справи після закінчення дії договору № 226 від 01.01.2003 р. відповідач неодноразово повідомляв позивача, що зазначений договір припинив свою дію, однак позивачем не представлено суду доказів звернення до відповідача із пропозицією укласти договір на поставку послуг теплопостачання після 01.01.2006 р.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на пункт 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено, що виконавець зобов'язаний розглядати у встановлений законодавством термін претензії і скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання або надання не в повному об'ємі.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» №2633 від 02.06.2005р., споживач зобов'язаний здійснювати оплату теплопостачальній організації саме за фактично отриману теплову енергію.

Відповідач стверджує, що фактично не отримував від позивача теплову енергію в тих об'ємах, за які позивач вимагає оплати, у зв'язку з тим, що опалювальні площі значно зменшилися в порівнянні з тими, які були вказані спочатку в договорі. Так, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням провести перерозрахунок сум оплати за отримувані послуги, про що свідчать додані до матеріалів справи  листи від 22.08.2006 р. вих.№ 42, від 22.11.2006 р. вих. № 65, від 27.12.2006 р. б/н., від 08.02.2007 р. вих.№8, від 13.08.2006 р. вих. № 62.

Проте позивачем всупереч вимогам статті 33 господарського процесуального кодексу України не представлено суду доказів щодо розгляду зазначених клопотань Споживача.

Так, відповідач зазначає, що фактично не отримував послуги від позивача по опалюванню приміщення, розташованого по вул. Некрасова, 92, оскільки в нім відсутня система централізованого опалювання, а стояки заізольовані і знаходяться в коробі з гипсокартону. У підтвердження вказаного факту відповідачем представлений акт від 01.02.2007 р., який складений комісією комунального підприємства «Житловик», який є орендодавцем вказаного приміщення.

Відповідач також посилається на те, що не отримував послуги з опалювання за адресою пр. Ленина, 40,   оскільки   06.08.2004   року   комунальним   підприємством   «Гарант», яке є орендодавцем приміщення за вказаною адресою, приміщення було відключене від центральних систем опалювання і водопостачання, що підтверджується актом про відключення приладів опалювання і гарячого водопостачання від 06.08.2004 р.

Крім того, відповідач не отримував теплову енергію в тих об'ємах, плату за які вимагає позивач, за адресою ул.9 травня 39-6 в м. Євпаторія, оскільки приміщення, яке знаходиться за цією адресою, є напівпідвальним, не має підключення до центральної системи опалювання,

Із загальної площі приміщення 185,5кв.м. у зв'язку з цим, опалюється близько 140 кв.м. Даний факт підтверджується актом обстеження наявності стояків опалювання від 01.11.2006г., складеного за участю орендодавця приміщення ОСМД «Флагман».

Позивач не представив суду доказів спростування зазначених фактів.

Крім того, позивачем у якості доказів надання послуг за Договором № 226 від 01.01.2003 р. у спірний період представлений Додаток № 3 від  01.11.2006 р. до Договору № 226 від 01.01.2003 р. Проте, як встановлено судом під час судового засідання вказаний Додаток не був підписаний відповідачем, про що позивач був письмово повідомлений листом за вих. № 3 від 11.01.2007 р.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду необхідних та достатніх  доказів в обґрунтування позовних вимог, доказів укладення договору, виконання позивачем своїх зобов'язань за договором перед відповідачем а отже і існування заборгованості відповідача.

Таким чином у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49,  82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

 У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.