Справа № 560/7942/24
РІШЕННЯ
іменем України
28 серпня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за період несвоєчасного розрахунку при звільненні. В обґрунтування позову зазначає, що станом на день видання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини відповідачем не був проведений з ним повний розрахунок. Фактично остаточний розрахунок відповідач здійснив 15.05.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, однак після виплати заборгованості позивачу не було виплачено середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві відповідач позов не визнає, зазначаючи про їх безпідставність.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, з якої наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.09.2017 № 25-РС був звільнений, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.09.2017 №200 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 15.09.2017.
Рішенням від 13.11.2023 у справі №560/16837/23 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2017 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січня 2008 року.
Відповідач 15.05.2024 виплатив позивачу на виконання рішення суду 58841,15 грн., що вбачається з наданої суду виписки по банківському рахунку позивача.
Відповідно до статті 116 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Згідно з ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення. Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі №821/1083/17.
Як встановлено зі змісту наданих доказів, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 15.09.2017, отже у цей день з ним повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 16.09.2017 є днем початку періоду невиплати.
День звільнення є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 по справі №821/1226/16). Саме в цей день, день звільнення або день виключення зі списків військової частини для військовослужбовців, роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику всі суми коштів, що належать йому.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
Абзацом 3 п.2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з випискою по картковому рахунку позивача відповідач виплатив йому заборгованість в сумі 58841,15 грн.
Зі змісту роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення позивача встановлено, що ОСОБА_1 перераховано на рахунок за липень 2017 7607,20 грн. і за серпень 2017 7607,20 грн., кількість календарних днів у цей період становить 62 днів. Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складало 245,40 грн.
З 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванні та вирішенні спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.
З огляду на дату виключення позивача зі списків особового складу та дату проведення остаточного розрахунку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 117 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Період виплати коштів за час затримки розрахунку при звільненні обмежений шістьма місяцями (181 календарні дні).
Сума середнього заробітку, розрахована згідно з Порядком №100, становить 44417,40 грн. (245,40 грн. середньоденна заробітна плата позивача * 181 кількість днів затримки розрахунку). Розмір виплати на виконання рішення суду становив 58841,15 грн.
Верховний Суд у своїх постановах щодо аналогічних правовідносин визначив, що суди можуть застосовувати альтернативні підходи до розрахунку розміру компенсації, зокрема можуть зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, з урахуванням принципів пропорційності, істотності частки, співмірності тощо.
Оскільки Верховний Суд визначив ряд різних підходів до вирахування суми середнього заробітку/суми компенсації за несвоєчасний розрахунок, який повинен бути виплачений особі, кожен з яких не має будь-якої наперед встановленої переваги над іншими, суд вважає співмірною та пропорційною суму виплати 44417,40 грн., визначену відповідно до Порядку №100, відтак не вбачає підстав для подальшого зменшення розміру виплати.
Оскільки відповідач не спростував право позивача на отримання коштів за час затримки розрахунку при звільненні, позов підлягає задоволенню (частково).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправною невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 44417,40 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів відповідно до вимог закону).
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 серпня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.С. Козачок
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2024 |
Оприлюднено | 30.08.2024 |
Номер документу | 121251504 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Козачок І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні