Постанова

від 28.08.2024 по справі 200/18939/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року справа №200/18939/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

секретар судового засідання - Кобець О.А.,

за участю: представника відповідача - Торгіної Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2024 року у справі № 200/18939/21 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «П» №00088810717, прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області 09.08.2021 року.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року замінено первісного відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59; код ЄДРПОУ 431428269) належним відповідачем - Головним управлінням ДПС у Донецькій області, філія (інший відокремлений підрозділ) (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2024 року позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «П» №00088810717, прийняте 9 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області, філія (інший відокремлений підрозділ), на суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 31220 гривень; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, що підтверджується висновками акту перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги,

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

30 вересня 2015 року між ПАТ «Маріупольгаз» та ТОВ «Агроальянс груп» укладений договір зберігання №15/3009-1, за умовами якого ПАТ «Маріупольгаз» передало, а ТОВ «Агроальянс груп» прийняло на безоплатне зберігання олію соняшникову у кількості 1450,37 тон на суму 28141132,84 грн. та шрот соняшниковий у кількості 200,00 тон на суму 894778,33 грн. на строк - до вимоги (т.1. а.с. 243-246).

4 грудня 2018 року між ПАТ «Маріупольгаз» та ТОВ «Агроальянс груп» укладена додаткова угода до договору зберігання №15/3009-1 від 30 вересня 2015 року (т.1 а.с. 247).

25 вересня 2019 року позивач направив ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» вимогу про повернення товару зі зберігання №03-1359/1: 1450,37 тон соняшникової олії та 200 тон шроту соняшникового (т. 1 а.с. 248).

1 жовтня 2019 року ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» листом №1 повідомило позивача про неможливість повернення товару, переданого на зберігання товару: 200 тон шроту соняшникового та 1450,37 тон олії соняшникової (т. 1 а.с. 249).

2 жовтня 2019 року позивач направив ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» претензію досудового врегулювання №03-1384/1 про компенсацію вартості неповерненого зі зберігання товару в сумі 33769359,55 грн. (у т.ч. ПДВ 5628226,60 грн) (т. 1 а.с. 250).

7 жовтня 2019 року між позивачем та ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» був складений акт компенсації вартості неповернутого товару зі зберігання за договором зберігання №15/3009-1 від 30.09.2015, в якому ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» визнало розмір компенсації вартості неповернутого товару у сумі 33769359,55 грн. і зобов`язалося її компенсувати в найкоротшій термін (т. 2 а.с. 1).

10 жовтня 2019 року позивач і ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» уклали договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» одержав право вимагати від ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» належного виконання зобов`язань за договором зберігання №15/3009-1 від 30.09.2015 у сумі 33769359,55 грн., що з розміром компенсації вартості неповерненого зі зберігання товару. ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» зобов`язалося протягом 10-ти днів перерахувати на поточний рахунок позивача 27720390,19 грн. за відступлене право вимоги, форма оплати може бути змінена за погодженням сторін (т. 2 а.с. 5-6).

11 жовтня 2019 року позивачем і ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» складена та підписана заява про зарахування зустрічних вимог, згідно з якою сторони домовилися припинити зобов`язання зарахуванням зустріч грошових вимог на суму 27720390,19 грн. (т. 2 а.с. 7-8).

В період з 18 травня по 30 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Маріупольгаз" за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

7 липня 2021 року за результатами перевірки складено Акт №7057/05-99-07-17/03361135 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (т.1 а.с. 61-140).

Висновками Акту перевірки встановлено порушення ПАТ «Маріупольгаз», зокрема:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у загальній сумі 6080189,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2021 року у сумі 6080189,00 грн.

Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2018 обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 1127,56 дол. США за експортними контрактами, що відображені у додатку 11 до акту від 18.12.2018 №1489/05-99-14-15/03361135.

Станом на 01.10.2018 за даними бухгалтерського обліку ПАТ «Маріупольгаз» по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» заборгованість перед наведеними нерезидентами відсутня. Тобто, кредиторська заборгованість у сумі 1127,56 дол. США (по курсу НБУ 27,6882 дорівнює 31220,00 грн.) у вигляді раніше признаного зобов`язання не підлягає погашенню.

На порушення п.5. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» (далі П(С)БО 11 «Зобов`язання»), п.5, п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі П(С)БО 15 «Дохід»), п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ПАТ «Маріупольгаз» занижені показники у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на суму 31220,00 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 31220,00 грн.

Станом на 01.10.2018 за даними бухгалтерського обліку ПАТ «Маріупольгаз» по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» заборгованість перед наведеними у акті нерезидентами дійсно відсутня. Тобто, кредиторська заборгованість у сумі 1127,56 дол. США (по курсу НБУ 27,6882 дорівнює 31220,00 грн.) визначена на підставі первинних документів та станом на сьогодні не підлягає погашенню, а тому повинна бути відображена у складі доходів підприємства.

Перевіркою повноти відображення ПАТ «МАРІУПОЛЬГАЗ» показників рядку 2180 звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» за період з 01.10.2018 по 31.03.2021 у загальній 82861 тис. грн. на підставі таких документів: зворотно-сальдових відомостей, видаткових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), банківських виписок, договорів, даних журналів- ордерів та відомостей по рахунках 311 «поточні рахунки в національної валюті», 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 717 «дохід від списання кредиторської заборгованості», 719 «інші доходи від операційної діяльності» та інших, встановлено заниження відображених суб`єктом господарювання показників у рядку 2180 звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» на загальну суму 6049 тис. грн. (6048969,00 грн. ), у тому числі за 2019 рік у сумі 6049 тис. грн. (6048969,00 грн.) за рахунок наступних порушень:

у ході перевірки встановлено, що станом на 01.10.2018 по дебіту 28 «Товари» рахувались залишки товару, який зберігався на складі ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» на підставі договору зберігання №15/3009-1, укладеного 30.09.2015 з позивачем.

На порушення умов вказаного договору ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» не повернуло позивачу товар, який зберігався на складі.

Згідно з актом компенсації вартості неповернутого товару зі зберігання за договором зберігання №15/3009-1 від 30.09.2015 ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» визнало розмір компенсації вартості неповернутого товару у сумі 33769359,55 грн. і зобов`язалося її компенсувати в найкоротшій термін.

В бухгалтерському обліку позивач зробив такі записи:

Дт 374 Кт 715 на суму 33769359,55 грн.

Дт 715 Кт 64 - 5628226,6 грн.

Дт 715 Кт 79 - 28141132,9 грн.

Дт 94 Кт 28 - 28141132,9 грн.

Станом на 10.10.2019 по 631 рахунку позивача рахувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» у сумі 27720390,19 грн.

10 жовтня 2019 року позивач і ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» уклали договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» одержав право вимагати від ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» належного виконання зобов`язань за договором зберігання №15/3009-1 від 30.09.2015 у сумі 33769359,55 грн., що є розміром компенсації вартості неповерненого зі зберігання товару. ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» зобов`язалося протягом 10-ти днів перерахувати на поточний рахунок позивача 27720390,19 грн. за відступлене право вимоги, форма оплати може бути змінена за погодженням сторін.

11 жовтня 2019 року позивачем і ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» складена та підписана заява про зарахування зустрічних вимог, згідно з якою сторони домовилися припинити зобов`язання зарахуванням зустріч грошових вимог на суму 27720390,19 грн.

В бухгалтерському обліку позивач зробив такі записи:

Дт 377 Кт 374 - 27720390,19 грн.

Дт 631 Кт 377 - 27720 390,19 грн.

Дт 949 Кт 374 - 6048969,36 грн.

Таким чином, ТОВ «ХЕДЖЕР ГРУП» отримало право вимоги заборгованості в сумі 33769359,55 грн. за 27720390,19 грн. При цьому ПАТ «МАРІУПОЛЬГАЗ» отримує збитки у вигляді дисконту в сумі 6048969,36 грн.

Вищенаведену операцію з відступлення права вимоги у податковому та бухгалтерському обліку позивач відобразив у вигляді інших операційних витрат такими записами:

Дт 949 Кт 374 в сумі 6048969,36 грн.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Таким чином, на порушення п.6 ПСБО 16 «Витрати», пунктів 44.1, 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України ПАТ «МАРІУГІОЛЬГАЗ» завищено показники рядку 2180 звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати на суму 6 049 тис. грн. (6048969 грн.), у тому числі за 2019 рік у сумі 6049 тис. грн. (6048969 грн).

21 липня 2021 року позивачем подані заперечення до Акту перевірки (т. 1 а.с. 54-60).

Листом від 04.08.2021 року ГУДПС у Донецькій області висновок акту перевірки залишено без змін (т.1 а.с. 222-231).

9 серпня 2021 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П» №00088810717 на суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6080189,00 грн. (т.1 а.с. 232).

Позивачем, зокрема, оскаржено спірне податкове повідомлення-рішення до ДПС України (т. 1 а.с. 39-53).

Згідно пп. 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункту 36.1 статті 36 ПК України).

За п.п. 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За пп. 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення №88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 9 Закону №996-XIV підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

За п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновок відповідача про заниження позивачем інших операційних доходів, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 31220,00 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 31220,00 грн. ґрунтується на тому, що згідно з підписаним без зауважень додатком №11 до акту попередньої перевірки (від 18.12.2018 №1489/05-99-14-15/03361135) станом на 30.09.2018 обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 1127,56 доларів США за експортними контрактами, а тому ця кредиторська заборгованість, яка визначена на підставі первинних документів, та станом на момент перевірки не підлягає погашенню, повинна бути відображена у складі доходів підприємства.

Позивач заперечує порушення, посилаючись на те, що кредиторська заборгованість у сумі 1127,56 доларів США обчислена за даними ВМД і в бухгалтерському обліку не обліковується, а первинні документи, за якими можна встановити заборгованість, у позивача відсутня.

Судом досліджений акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», код 03361135, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, валютного за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.09.2018» від 18.12.2018 № 1489/05-99-14-15/03361135.

В описовій частини цього акту зазначено, що проведеною перевіркою таких документів: зовнішньоекономічних контрактів, митних декларації, банківських виписок по валютним рахункам підприємства, ж/о по рахунках 312, 362, та інше за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 не встановлено порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Виконання експортних зовнішньоекономічних контрактів наведено у Додатку 11.

Додаток 11 до Акту - відомості щодо виконання експортних контрактів позивача за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, в стовпці «заборгованість в іноземній валюті» зазначено 1127,56 доларів США (т. 1 а.с. 195-196).

Суд враховує, що для обчислення об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Суд вважає, що належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами того, що станом на момент перевірки у позивача була наявна кредиторська заборгованість у сумі 1127,56 доларів США за експортними контрактами і вона не підлягає погашенню, а тому має бути відображена у складі доходів підприємства, є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідачем цих доказів не суду не надано.

Суд відхиляє додаток 11 до акту від 18.12.2018 № 1489/05-99-14-15/03361135, оскільки цей документ не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом обставини, якою відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

В цій справі відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині цього порушення, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірного ппр в частині завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 31220,00 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУДПС у Донецькій області форми «П» №00088810717 від 9 серпня 2021 року на суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 31220 гривень.

В решті вимог рішення суду не оскаржено.

Згіно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2024 року у справі № 200/18939/21 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 28 серпня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко