Ухвала

від 29.08.2024 по справі 638/5749/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5749/24

Провадження № 1-кп/638/1402/24

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024221200000175 від 19.01.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з незакінченою середньою освітою, який не працюючий, не одружений, дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 19.10.2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2

ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці;

- 23.01.2019 року Московским районним судом м. Харкова ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України позбавлення волі на 5 років 4 місяці;

- 31.08.2022 року Київським районним судом м. Полтави ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України позбавлення волі на 4 роки; звільнений 11.05.2023 по відбуттю строку покарання,

- 29.08.2023 року ВП №1 ХРУП №2 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, який не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий:

- 23.07.2015 року Київським районним судом м. Харкова ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки;

- 05.08.2015 року Московським районним судом м. Харкова ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

- 24.03.2016 року Московським районним судом м. Харкова ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 5 років;

- 11.07.2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

встановив:

У провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження № 12024221200000175 від 19.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України.

29 серпня 2024 року прокурор ОСОБА_3 надав клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".

Клопотання обґрунтовує тим, ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час не зменшились, у зв`язку з чим обвинувачені можуть:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також прокурор вказав про неможливість запобігання цим ризикам шляхом обрання іншого, більш м?якого запобіжного заходу, оскільки такі заходи можуть призвести до неможливості притягнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, досягнення завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення неупередженого досудового розслідування та судового розгляду в розумні строки.

Крім того, прокурор зазначив, що через введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в країні введено воєнний стан з 05 год. 00 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому указами Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні до цього часу. Вказані обставини свідчать про наявність додаткових ризиків, оскільки під час військового стану, введеного на території України, правоохоронні органи позбавлені у повній мірі можливості забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених у кримінальному провадженні, окрім як продовжити їм дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, прокурор просить клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав повністю.

Обвинувачений ОСОБА_7 при розгляді клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_4 підтримала думку обвинуваченого ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_6 щодо розгляду клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила призначити обвинуваченому ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід.

Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Розглянувши доводи, викладені прокурором в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, суд зазначає, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження.

Ризики вчинення обвинуваченими дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачені наразі мють об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Крім того, суд враховує, що на даний момент не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, у зв`язку з чим, на переконання суду, обвинувачені можуть незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку останніх.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинувачених, які унеможливлюють перебування останніх у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинувачених, а також те, що при застосування більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачені будуть мати можливість впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, ухилитися від явки до суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), вчинити інші кримінальні правопорушення, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне продовжити у відношенні обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк 60 днів, тобто до 27.10.2024 року включно, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас на підставі п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинили злочини, передбачені ч. 4 ст. 185 та ч.4 ст. 187 КК України, один з яких полягає у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого групою осіб за попередньою змовою, в умовах воєнного стану (ч.4 ст. 187 КК України).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе не визначати розмір застави обвинуваченим.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 369, 372, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів - до 27.10.2024 року.

Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів - до 27.10.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1