Рішення

від 27.08.2024 по справі 634/702/24

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/702/24

Провадження № 2-о/634/27/24

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024 року Сахновщинський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Єрьоміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мальченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що з 1994 до 01.07.2020 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді:

- права власності на земельну ділянку площею 2,5542 га, кадастровий номер 6324884500:03:000:0077, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сахновщинської селищної ради Харківської області;

- права власності на земельну ділянку площею 3,1268 га, кадастровий номер 6324884500:03:000:0076, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сахновщинської селищної ради Харківської області.

Постановою приватного нотаріуса Красноградського нотаріального округу Харківської області заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із неможливістю надати підтвердження факту проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

Заявник вказую, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно для визначення права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

З урахуванням викладеного просив встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з квітня 1994 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник заінтересованої особи: Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення просив прийняти на розсуд суду.

Заслухавши думку заявника та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок:

площею 2,5542, кадастровий номер 6324884500:03:000:0077, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області;

площею 3,1268, кадастровий номер 6324884500:03:000:0076, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області,

що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.8,9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце смерті смт. Сахновщина Сахновщинського району Харківської області, актовий запис №83, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.07.2020 року (а.с. 10).

Згідно довідки Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 28.06.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав і був зареєстрований з 05.07.2007 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті разом з померлим проживала і була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Згідно договору купівлі-продажу від 26.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусоМ Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області, технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, ОСОБА_1 є власником жилого будинку з надвірними будівлями під АДРЕСА_1 (а.с. 13-18).

Із домової книги проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані у цьому домоволодінні, останнього знято з реєстрації 05.07.2020 року (а.с. 19-20).

Згідно Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Постановою приватного нотаріуса Красноградського нотаріального округу Харківської області від 26.01.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із ненаданням документів, які б підтверджували її родинний зв`язок з померлим та/або факт його проживання однією сім`єю зі спадкодавцем (а.с.12).

Із копії спадкової справи № 80/2020, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 . Інших заяв не надходило. Свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_2 не видавалися (а.с.38-44).

Із інформації Сахновщинського ВДРАЦС у Красноградському районі Харіквської області СМУМЮ від 20.07.2024 року , що по відділу значиться актовий запис про шлюб № 13, складений 12.08.1987 року Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Шлюб розірвано Ізюмським ВДРАЦС в Ізюмському районі Харківської області СМУМЮ 03.01.1989 року, актовий запис № 01.

За період з 1994 року до 01.07.2020 року актові записи про шлюб/розірвання шлюбу стосовно ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 35).

Із інформації Сахновщинського ВДРАЦС у Красноградському районі Харіквської області СМУМЮ від 20.07.2024 року, що за період з 1994 року до 01.07.2020 року актові записи про шлюб/розірвання шлюбу стосовно ОСОБА_1 не виявлено (а.с 60).

Отже, заявник та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у період з 1994 року до 2020 року не перебували у зареєстрованому шлюбі, актових записів про розірвання шлюбу також немає.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вказали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 1994 року по день смерті ОСОБА_2 проживали разом, вели спільний побут, разом відпочивали.

Отже, на підтвердження факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 1994 до 01.07.2020 року заявником надано довідку Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, домову книгу та пояснення свідків, фото та відео.

Разом з тим, з довідки Сахновщинської селищної ради Харківської області вбачається, що померлий проживав й був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05. 07. 2007 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07. 2020 року, а заявник лише на момент смерті проживала разом з померлим, хоча й була зареєстрована за тією ж адресою з 03.10.2006 року, про що свідчить дані з домової книги.

Щодо оглянутих судом фотографій та відеодиску з весілля доньки заявника, то суд не може встановити особу померлого за відстуності ксерокопії паспорта даної особи.

Що ж стосується пояснення свідків з боку заявника, то вони носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, за відстуності інших доказів по обставинах справи, які мають бути підтверджені певними засобами доказування.

З приводу вимог щодо встановлення факту проживання заявника з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з квітня 1994 року до 01.07.2020 року, виходжу з такого.

Правовий інститут шлюбу визнається як одне з найважливіших фундаментальних людських прав. Відповідно до законодавства України, реалізуючи право на особисту свободу, кожна людина має право на створення сім`ї та проживання в ній (ст. 4 Сімейного кодексу України).

Разом із цим, існування та правова регламентація відповідного правового інституту фактичних шлюбних відносин, які склалися без реєстрації такого шлюбу, було закріплено чинним національним законодавством лише у прийнятому в 2002 році Сімейному Кодексі України.

Суд з цього приводу вказує, що згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так само, відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Згідно з п.1 розділу VІІ Прикінцевих положень СК цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які існували на цю дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, які виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

В Україні до 2004 року діяв Кодекс про шлюб та сім`ю України (1970 року), який регламентував та визнавав укладений та в обов`язковому порядку зареєстрований у державних органах реєстрації актів громадянського стану шлюб ( ч.2 ст.6 цього Кодексу).

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, з настанням певних юридичних наслідків цивільно-процесуальним законодавством, на той час не передбачалося. Положення ст.273 ЦПК України 1963 року передбачали можливість встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті одного з подружжя.

В інших випадках, встановлення фактів проживання однією сім`єю, у період до 01 січня 2004 року, чинним на той час законодавством, не було передбачено.

Тобто, норми діючого на час виникнення спірних правовідносин КпШС України не передбачали можливості встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

Суд вказує, що можливість встановлення бажаного заявником юридичного факту, вперше передбачена Цивільним Процесуальним Кодексом України, в редакції, що набрала чинності з 1 січня 2004 року.

Відтак, суд не має правових підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю заявника з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у період часу з 1994 року до 01 січня 2004 року, з наведених вище підстав.

Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявника разом із ОСОБА_2 з періоду з 01 січня 2004 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Пунктом 7 зазначеної Постанови роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, судом встановлюються факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до положення частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство - є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Факт спільної присутності на святкуванні свят, проживання за однією адресою, перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за відстуності інших доказів по обставинах справи, які мають бути підтверджені певними засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року в справі № 531/295/19.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 5-рп/99 від 03.06.1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї") визначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого сімейного законодавства України та правовою позицією Верховного Суду щодо спірних правовідносин, вважаю, що заявником не доведено факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманним подружжю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви у зв`язку із їх недоведеністю.

Керуючись 3, 12, 77,81,293,315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання його повного тексту апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29.08.2024 року.

Суддя: