Рішення

від 20.08.2024 по справі 722/805/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/805/24

Номер провадження 2/722/275/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 серпня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Козак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якобишена Т.Д., звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області із вказаним вище позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в шлюбі, зареєстрованому 26.05.2017 року Сокирянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 30. Під час шлюбу в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Практично, коли донці було три-чотири тижні, вони перестали проживати із ОСОБА_2 , і з того часу останній взагалі не цікавиться нею, він її не бачив.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13.09.2019 року їхній шлюб розірвано. Цим рішенням суду було встановлено, що вони із ОСОБА_2 припинили подружні відносини та спільне проживання з вересня 2017 року.

Судовим наказом Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02.08.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 27.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

11.09.2018 року на підставі судового наказу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02.08.2018 року Сокирянським відділом державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7.

09.09.2021 року Сокирянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) змінено її прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Не дивлячи на мізерний розмір аліментів, свої обов`язки ОСОБА_2 не виконує, аліменти на утримання дитини не сплачує та станом на 12.09.2023 року розмір його заборгованості по сплаті аліментів становив 51194,96 грн.

Однак, після того як державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, останній сплатив частково заборгованість по сплаті аліментів.

З 2019 року вона проживала у фактичних шлюбних вілносинах із ОСОБА_6 , а 16.10.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_6 , та її прізвище « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_7 ».

Під час шлюбу у них із ОСОБА_6 народився син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її теперішній чоловік відноситься до її доньки як до рідної дитини, приймає активну участь в її житті та вихованні. Донька не знає іншого батька ніж ОСОБА_6 .

Її чоловік ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець та допомагає їй матеріально утримувати доньку.

Крім того, її чоловік ОСОБА_6 підписав договір-підряду № 115Т від 24.09.2020 року із ТОВ «Захбудком» щодо будівництва танхауса на земельній ділянці 73224582000:02:001:1662 в АДРЕСА_1 , де після завершення будівництва вони будуть проживати та створюють всі умови для проживання, в тому числі і донечки.

З моменту припинення фактичних шлюбних відносин, тобто з вересня 2017 року ОСОБА_2 не турбується про доньку, не цікавиться її життям, станом здоров`я та донька взагалі не знає свого рідного батька, батьком для неї є її чоловік - ОСОБА_6 , якого вона й називає « ОСОБА_9 », оскільки вона ніколи не знала і не знає іншого батька.

На сьогоднішній день вони із сім`єю орендують квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідач, жодного разу не навідувався до доньки, не вітав її, ані з днем народженням, ані з іншими святами, крім того вона ніколи не перешкоджала їхньому спілкуванню. Донька зареєстрована з нею за адресою: АДРЕСА_3 , однак всі вони проживають у квартирі АДРЕСА_2 . Квартира, в якій вони проживаємо складається з двох кімнат, де для доньки створено хороші умови як для проживання, так і для виховання та всестороннього гармонійного розвитку, а також створенні всі умови для навчання та розвитку.

Станом на сьогодні, донька навчається в Чернівецькій гімназії № 14 Чернівецької міської ради.

Вважає, що ОСОБА_2 практично самоусунувся від виховання доньки, оскільки не бачить її, не спілкується з нею та не дбає про її духовний та фізичний розвиток.

В минулому році, донька пішла у перший клас і почала задавати питання чому у неї прізвище не таке як у неї. Вона хвилюється, що донька дорослішає і коли дізнається, що її батьком є інший чоловік, а не ОСОБА_6 , то для неї це буде сильним стресом.

У зв`язку із ситуацією, яка склалася вона звернулася до третьої особи із заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Однак, органом опіки та піклування Чернівецької міської ради надано висновок щодо позбавлення батьківських прав громадянина України ОСОБА_2 , батька малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без зазначення позиції з окресленого питання (доцільності/недоцільності), у зв`язку із неможливістю з`ясувати причини відсутності батьківського піклування. Проте, у вказаному висновку вказано, що під час розмови з працівниками служби у справах дітей Чернівецької міської ради ОСОБА_2 повідомив про те, що участі у вихованні своєї доньки він не брав, подарунки на дні народження не дарував, не спілкувався і не приділяв їй належної уваги. Працівниками служби було надано консультацію щодо належного виконання батьківських обов`язків, щодо необхідності та важливості для дитини спілкуватися з батьком, а також було рекомендовано звернутися до психолога разом із донькою, з метою подальшого налагодження стосунків з донькою.

Крім цього, ОСОБА_2 листом від 04.01.2024 року №1/18 з рекомендованим повідомленням про вручення, яке ним отримано особисто, а також у телефонному режимі, запрошувався на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради, однак не з`явився. На слова працівників служби у справах дітей, що в разі ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини його може бути позбавлено батьківських прав, ОСОБА_2 відповів, що йому байдуже.

Отож вважає, що вказані обставини підтверджують доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню його малолітньої доньки ОСОБА_3 , оскільки він не може вважатися батьком відносно дитини, до якої йому байдуже.

Просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Якобишена Т.Д. під час судового розгляду справи 26.06.2024 року заявлені позовні вимоги підтримали в повному об?ємі та з наведених у позові підстав просили їх задовольнити.

В судове засідання 20.08.2024 року позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак її представник - адвокат Якобишена Т.Д. направила на електронну пошту суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги та обставини викладені в позовній заяві повністю підтримали, просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача, ухвалити рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, стягнути із відповідача судові витрати, в разі неявки відповідача, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи неодноразово належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судові засідання, в тому числі на 20.08.2024 року, не з`явився та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, начальник відділу опіки та піклування служби у справах дітей Чернівецької міської ради Гловацька Т. направила до суду повідомлення №1/503 від 25.06.2024 року, в якому зазначила, що у зв`язку із виробничою необхідністю представник служби у справах дітей Чернівецької області не зможе прийняти участь у судовому засіданні, а тому просила розглянути справу за відсутності їхнього представника та врахувати всі обставини зазначені у витягу із рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.03.2024 року №153/5, а також відповідний висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , без зазначення позиції з окресленого питання, які підтримують у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Підстав, передбачених ст.223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи не встановлено, у зв?язку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує позивачка.

Заслухавши доводи позивачки, її представника та показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13.09.2019 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26.05.2017 року Сокирянським районним відділом державної реєстрації актів цивільної стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом №30 - розірвано.

ОСОБА_2 та ОСОБА_13 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.08.2017 року.

Згідно судового наказу №722/978/19, 2-н/722/48/18, виданого 02.08.2018 року Сокирянським районним судом Чернівецької області, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 27.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення з ОСОБА_2 вищевказаних аліментів також підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження за № НОМЕР_7, винесеною 11.09.2018 року державним виконавцем Сокирянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Козловською О.В.

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 09.09.2021 року Сокирянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) прізвище позивачки « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого 12.09.2023 року за вих.№12330 Сокирянським районним відділом державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 12.09.2023 року у ОСОБА_2 як боржника по ВП НОМЕР_8 існувала заборгованість зі спдати аліментів у розмірі 51194,96 грн.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 16.10.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 16.10.2021 року зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис за №1845, у зв`язку з чим прізвище позивачки змінено на « ОСОБА_7 ».

Під час даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася дитина - ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 23.02.2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Чоловік позивачки - ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2023 року.

Згідно договору підряду №115Т від 24.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 уклав із ТОВ «Захбудком» даний договір щодо будівництва танхауса на земельній ділянці 7324582000:02:001:1662.

Крім цього, згідно договору оренди квартири від 30.11.2021 року та довідки №710 від 23.07.2021 року про реєстрацію місця проживання особи, довідки №633 від 16.10.2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб встановлено, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою разом із донькою за адресою: АДРЕСА_3 , із сім`єю орендує квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження житлового приміщення на предмет проживання фізичних осіб від 16.10.2023 року, складеного комісією у складі: старости Коболчинського старостинського округу Яхневича І., інспектора-землевпорядника ОСОБА_18, в присутності сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_15 встановлено, що у період з 2017 року і по теперішній час ОСОБА_2 в домогосподарстві за адресою АДРЕСА_3 не проживав.

Згідно довідки в.о.директора закладу дошкільної освіти №2 «Барвінок» Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області Кузик М.М. від 11.09.2023 року за №27 встановлено, що ОСОБА_3 , в період з 08.04.2019 року по 29.11.2019 року відвідувала заклад дошкільної освіти №2 «Барвінок» м.Сокиряни. Вихованням дитини займалася мати ОСОБА_1 .

Згідно довідки директора ЗДО №33 «Оселя талановитих» Лисак К. від 12.10.2023 року №41, ОСОБА_3 , в період з серпня 2021 року по червень 2023 року відвідувала заклад ЗДО №33 «Оселя талановитих», за період відвідування дитиною ЗДО приводили та забирали дитину мати і вітчим.

Крім того, в період часу з 01.09.2022 року по 01.05.2023 року донька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відвідувала школу розвитку «KinderLife», і за вказаний період дитину приводили та забирали мати і вітчим, що підтверджується довідкою №23 від 13.10.2023 року, виданою Чернівецькою міською громадською організацією школа дитячого розвитку «KinderLife».

З 01.09.2023 року по теперішній час ОСОБА_3 навчається в Чернівецькій гімназії №14 Управління освіти Чернівецької міської ради.

Судом також встановлено, що станом здоров`я дитини цікавляться тільки мати, ОСОБА_1 та вітчим, ОСОБА_6 , що підтверджується довідками, виданими КНП «Міська дитяча поліклініка» та стоматологічною клінікою «White Medical» від 12.10.2023 року.

Відповідно до висновку практичного психолога ОСОБА_16 встановлено, що 18.10.2023 року нею на запит матері проводилося обстеження дитини ОСОБА_3 , з метою визначення актуального психоемоційного стану дитини та її ставлення до значимих дорослих. В даному висновку психолога зазначено, що дитини рідного батька не пам`ятає та не знає, проживає разом із матір`ю та вітчимом (якого називає батьком) в м. Чернівці. Дівчинка вважає свою сім`ю щасливою та дружньою. Аріела дуже позитивно описує маму і пану, надійною та сильною людиною для неї є папа. Також аналіз дитячого малюнка свідчить про наявність тісного емоційного зв`язку між вітчимом (папом ОСОБА_17 ), вітчима дитина вважає рідним, відчуває захист, підтримку від нього та завжди включає в ряд членів сім`ї, що вказує на повну інтеграцію вітчима в сім`ю.

Згідно рішення №153/5 від 12.03.2024 року виконавчого комітету Чернівецької міської ради надано висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 - батькам малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Чернівецької міської ради щодо позбавлення батьківських прав громадянина України ОСОБА_2 , батька малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, не може визначити позицію з окресленого питання (доцільності/недоцільності), у зв`язку із неможливістю з`ясування причини відсутності батьківського піклування (винної поведінки).

Разом з тим, як вбачається із змісту даного висновку, під час розмови з працівниками служби у справах дітей ОСОБА_2 підтвердив, що участі у вихованні своєї доньки він не брав, подарунки на дні народження не дарував, не спілкувався та не приділяв належної уваги. Крім цього, ОСОБА_2 повідомляв працівникам служби у справах дітей, що жодних спроб налагодити стосунки та спілкування з донькою, а також взяти участь у її вихованні він не вчиняв. Також відповідач повідомляв працівникам служби у справах дітей про те, що йому байдуже з приводу того, що він може бути позбавлений батьківських прав і, як наслідок, на засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 не з?явився.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п.16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, предметом доказування по даній справі є належність виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Як вбачається з роз`яснень, які містять в п. 18 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає окремо від малолітнього доньки ОСОБА_3 .

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів та показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 також встановлено, що відповідач з вересня 2017 року не приймає участі у житті малолітньої доньки ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя. Не забезпечує їй необхідне харчування, медичного догляду, лікування. Не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, що у сукупності суперечить інтересам дитини та може їй зашкодити.

Таким чином суд вважає, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні його доньки ОСОБА_3 у будь-якому вигляді є відсутньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати, дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 слід задовольнити, адже це, на даний час, якнайкраще відповідатиме інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч.6 ст.137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Судом встановлено, що згідно квитанції ID: 0854-4598-4772-8054 від 16.04.2024 року позивачкою при подачу вищевказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Крім того встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Якобишеною Т.Д., яка здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №455, виданого 25.03.2011 року Чернівецькою обласною КДКА було укладено укладено договір №107 про надання правової допомоги від 18.09.2023 року на представництво інтересів позивачки.

18.09.2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Якобишеною Т.Д. підписано додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №107 від 18.09.2023 року, згідно якого сторони погодили гонорар у розмірі 38000 грн., із яких 19000 грн. Клієнтом сплачено в день підписання Договору та Додаткової угоди, а 19000 грн. Клієнт сплачує до 30.09.2023 року.

28.06.2024 року ОСОБА_1 та адвокат Якобишена Т.Д. підписали акт про прийняття-передачі наданих послуг, в якому зазначено вид, вартість послуг наданих адвокатом позивачці, а також про сплату замовником (позивачкою) станом на дату підписання, тобто 28.06.2024 року 38000 грн. Жодних претензій по якості, повноті та обсягу в цілому наданих послуг Замовник до Виконавця немає.

Згідно з наданої до суду копій квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 18.09.2023 року та квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 29.09.2023 року адвокатом Якобишеною Т.Д. отримано від ОСОБА_1 38000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача у відповідності до зазначених вище вимог процесуального закону до ухвалення рішення суду подала докази витрат пов`язаних з розглядом справи.

Отже, з урахуванням зазначених вище вимог процесуального закону, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені ним судові витрати, а саме витрати по сплаті нею судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 38000 грн., всього 39211,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 155, 160, 164-167, 171, Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-6, 76-81, 133, 134, 137, 138, 141, 142, 232, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), батьківських прав по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38000 (тридцять вісім тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Унгурян

Повне судове рішення складено 29.08.2024 року.