справа № 752/17510/24
провадження №: 2/752/6623/24
У Х В А Л А
Іменем України
21.08.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовомОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про визнання права на отримання урни з прахом,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про визнання права на отримання урни з прахом.
Разом з позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направляти на поховання у спільній могилі урну з прахом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тіло якої було піддано кремації 30.09.2023.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її прах 30 вересня 2023 року було піддано кремації у Ритуальній службі СКП «Київський Крематорій». Водночас грошові кошти у день кремації на укладення згаданого договору надавали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Проте наразі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 виник спір щодо поховання праху ОСОБА_5 . Як зазначає заявник ОСОБА_3 урну з прахом матері у ритуальній службі СКП «Київський крематорій» не забирає, відтак існує обґрунтована загроза того, що прах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде похований у спільній могилі без встановлення намогильної споруди. Також зазначає, що оскільки рік від часу кремації минає 01 жовтня 2024 року, існує реальна загроза того, що до вирішення спору по суті урна з прахом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде похована Ритуальною службою СКП «Київський крематорій» у спільній могилі згідно вимог п. 3. 15. Правил користування крематоріями затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 373, відтак і невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, а право позивача на належне поховання праху його померлої дружини не будуть поновлені.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, № 9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі №509/2765/19 (провадження №4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20).
Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Заявник у частині вимог про забезпечення позову шляхом заборони Ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направляти на поховання у спільній могилі урну з прахом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тіло якої було піддано кремації 30.09.2023, надала належне та переконливе обґрунтування існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача.
При цьому суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд прийшов до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку із цим заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовомОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про визнання права на отримання урни з прахом - задовольнити.
На час розгляду справи заборонити Ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ: 054167584 Місце знаходження: 03039, м. Київ, вул. Байкова, б. 16) направляти на поховання у спільній могилі урун з прахом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тіло якої було піддано кремації 30.09.2023.
Копію ухвали направити позивачу для пред`явлення до виконання та сторонам для ознайомлення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2024 |
Оприлюднено | 30.08.2024 |
Номер документу | 121260924 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Мазур Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні