Постанова

від 22.11.2007 по справі 10/330/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/330/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.07                                                                                               Справа №10/330/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Соколов А. А.

За участю представників:

позивача:  Колесова А.В.   дов. № 782    від 20.09.07р., Гришко В.В. дов. № 843 від 31.10.07р.,                           Сербін С.М. дов. № 867 від 22.11.07р.                             

відповідача:  Любимий  К.М. - директор, Любима О.В. дов. № 1122  від  22.11.07р., Зозуля І.В. дов. № б/н від 25.10.07р.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжя он - Лайн” м. Запоріжжя.

на рішення господарського суду  Запорізької області  від 30.07.2007р. по справі №10/330/07

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “ Геркон” м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  “Запоріжжя он – Лайн” м. Запоріжжя

про стягнення суми

           встановив:

Відкрите акціонерне товариство “ Геркон”, м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  “Запоріжжя он – Лайн”, м. Запоріжжя, про стягнення 159.851,21 грн. заборгованості з абонементної плати.

Під час розгляду справи позивач на підставі ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 144.851,21грн., у зв'язку з частковою проплатою відповідачем 15.000,00 грн. в рахунок заборгованості перед позивачем.              

Рішенням  господарського суду Запорізької області від 30.07.2007р. у справі №10/330/07 (суддя Алейникова Т.Г.) позовні вимоги  ВАТ “Геркон” м. Запоріжжя  задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжя он – Лайн” м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства “Геркон” м. Запоріжжя 144851грн.21коп. основного боргу,  1448грн.51коп.- витрат на державне мито і 118 грн.00 коп. - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі знаходились в договірних відносинах про надання послуг електрозв'язку за договором від 13.06.2002р. № 59. На виконання зазначеного договору позивач виконав для відповідача зазначені послуги, проте відповідач на день розгляду справи мав заборгованість з абонементної плати  в сумі 144851,21грн., що підтверджено  матеріалами справи. Надані до суду документи в сукупності суд оцінив як наявність боргу  в сумі позову (з врахуванням зменшення позивачем суми позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України).

           Посилаючись на ст.ст. 509, 526 Цивільного України, ст. 173 Господарського кодексу України, ст.36 Закону України “Про телекомунікації” суд визнав законними та обґрунтованими вимоги позивача в  сумі 144851грн.21коп. основного боргу, 1448грн.51коп. держмита і 118грн.00коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та присудив їх до стягнення.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжя он - Лайн” звернулось з апеляційною скаргою.

Заявник вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, у зв'язку з чим є необґрунтованим, а тому  підлягає скасуванню .

Щодо процесуальних порушень зазначає, що в судовому процесі права відповідача були суттєво обмежені, чим порушено вимоги ст. 42 ГПК України щодо рівності сторін перед законом. Порушення зазначеної статті заявник апеляційної скарги вбачає в тому, що рішення суду винесене за відсутності відповідача, хоча він з об'єктивних причин не зміг взяти участь в судовому засіданні та надати суду обґрунтований відзив на позовну заяву, у зв'язку з терміновим відрядженням представника.

До того ж, судом не вірно визнані встановленими обставини, які мають значення для справи, але в суді не були  доведені. Разом з тим, на думку заявника, висновки суду, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Так, у рішенні вказується , що згідно договору №59  від 13.06.02р. підприємство зв'язку надає споживачу оптичні канали(НС). Проте, вказує відповідач, договір передбачає надання в користування телефонні номери.

Крім того, зазначає заявник, рішення суду не містить посилань на первинні документи, а саме акти виконаних послуг. Посилаючись на ст. 34 ГПК України, заявник наполягає, що акти звірок не є доказом факту надання послуг, проте рішення суду першої інстанції обґрунтовано лише актами звірки 2006р. Таким чином, резюмує відповідач, факт існування заборгованості судом не доведено.  

За вказаних обставин просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.07.2007р. по справі № 10/330/07  та прийняти нове рішення, яким у позові ВАТ “Геркон” відмовити повністю.       

Апеляційна скарга ТОВ “Запоріжжя он – Лайн” м. Запоріжжя прийнята до розгляду та призначена слуханням на 20.09.2007р.

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2007р. за № 2613 розгляд справи передано колегії суддів у складі: головуючий – Коробка Н.Д., судді: Зубкова Т.П., Кагітіна Л.П.

До суду надійшло клопотання відповідача по справі про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора ТОВ “Запоріжжя он – Лайн” у відпустці з 17.09.2007р. по 30.09.2007р.

Позивач  у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду вважає таким, що прийняте при повному з'ясуванні фактичних обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В засіданнях суду двічі оголошувалась перерва до 25.10.07р., до 01.11.2007р. та розгляд справи відкладався до 22.11.2007р. для проведення стронами звірки взаємних розрахунків та надання позивачем докладного розрахунку позову, з зазначенням періоду виникнення заборгованості в хронологічній послідовності відповідно до наявних документів та договору, окремою позицією виділити послуги, виконання яких заперечує відповідач, надати докази їх виконання. Склад колегії змінювався.  

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.2007р. № 3077 справа передана колегії Запорізького апеляційного господарського суду у складі : головуючий - Коробка Н.Д., судді : Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.

В засіданні суду 22.11.2007р. представники ТОВ “Запоріжжя он – Лайн” підтримали вимоги апеляційної скарги по мотивам викладеним в ній.

Представники ВАТ “Геркон” проти апеляційної скарги заперечують, рішення суду вважають таким, що прийняте з повним дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права. Просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За згодою сторін засідання суду апеляційної інстанції закінчено 22.11.2007р. оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.

Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення  в апеляційному порядку, користується правами наданими суду  першої інстанції.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи  апеляційний господарський суд за наявними  у справі  і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши  матеріали справи та проаналізувавши на  підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права  при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  приходить до висновку що судовий акт слід змінити, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторони по справі знаходились в договірних відносинах про надання послуг електрозв'язку за договором від 13.06.2002р. № 59. На виконання умов договору позивач здійснював для відповідача послуги електрозв'язку, передбачені їх переліком в додатку №1 до договору.

Згідно з п. 4.3 договору споживач  повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за постійною (без почасової оплати) або за змінною ( з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв'язку, сплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги (міжміські та міжнародні розмови) за кожний попередній місяць проводяться  Споживачем не пізніше 20-числа місяця, наступного за розрахунковим.

Нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення ( п. 4.8. договору).

Пунктом 5.2 договору сторонами узгоджено, що період, протягом якого Споживачеві не надавались чи неналежно надавались послуги електрозв'язку, визначається з часу звернення до бюро ремонту до часу одержання якісної послуги.

Договір набирає чинності з дня підписання та діє п'ять років (п. 7.1). Пунктом 7.2 договору передбачено: якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомляє про його припинення, договір автоматично пролонгується на той самий термін.

Додатковою угодою №2  до договору від 06.04.2005р. Підприємство зв'язку (позивач за справою) зобов'язався встановити для  Споживача ( відповідача по справі) оптичні НЗ у кількості   2-х за адресою: м. Запоріжжя, АТС – 32, пр. Металургів, 30, за які відповідач повинен сплачувати абонентську плату за користування встановленими НЗ у розмірі 595 грн. щомісячно до 20 числа поточного місяця за попередній.

Пунктом 8 додаткової угоди № 2 встановлено: дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та діє строком 6 місяців. В разі, коли жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії додаткової угоди не заявить письмово про своє небажання надалі продовжувати стосунки, додаткова угода вважається продовженою на наступні 6місяців на тих самих умовах.

Позивач наполягає, що свої зобов'язання за договором виконав повністю, але відповідач вартість наданих послуг не сплатив. Доказів звернення Споживача до Підприємства зв'язку в порядку 5.2 договору відповідач на вимогу суду не надав. Його доводи про те, що в суму позову включена заборгованість за попереднім  договором спростовується атом звірки сторін за період  01.01.03 по 01.01.04р., де вхідне сальдо на 01.01.03 складало лише 241грн.72 коп. Доказів того, що навіть ця сума є заборгованістю за договором № 5/1001 від 01.10.2001р. відповідач суду не надав. Крім того, актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.05р. по 31.01.06р. відповідач підтвердив заборгованість за надані послуги електрозв'язку на той час в сумі 66467грн.02 коп. Доказів сплати зазначеної заборгованості також суду не надано. Більш того, актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2006р. відповідач підтвердив заборгованість в сумі 111959грн.51 коп. На час звернення до суду, тобто 30.05.2007р., за розрахунком позивача  сума заборгованості складала 159851грн.21 коп. Платіжними дорученнями від 13.07.2007р.№ 71301 та від 16.07.2007р. № 71615 відповідач перерахував позивачу частково заборгованість в загальній сумі 15000 грн.

Згідно Прикінцевим та перехідним положенням Цивільного кодексу України та Прикінцевим положенням Господарського кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004р. щодо цивільних та відповідно господарських відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, положення цих кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, згідно якій цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також  із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містяться в ст. 526 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем завищена сума основного боргу, оскільки вартість наданих послуг електрозв'язку за оптичні НЗ у кількості 2 одиниць, передбачених додатковою угодою  від 06.04.2005р. № 2 до договору №59 від 13.06.2000р. складе 14776грн., а не 44328грн. зазначених позивачем в розрахунку позову.  Судова колегія зауважує на тому, що зазначеною додатковою угодою відповідач зобов'язався сплачувати послуги по двох ( а не трьох) оптичним НЗ щомісячно 595 грн., а не за кожну окремо. Доказів надання відповідачу зазначених каналів в кількості 3 - х  суду не надано. Таким чином суд першої інстанції допустився помилки та зайво стягнув з відповідача на користь позивача 29552грн. Крім того, оскільки сума часткової сплати послуг 15000грн. перерахована відповідачем позивачу після звернення останнього до суду, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу з покладенням затрат по держмиту та на ІТЗ  в цій частині на відповідача.

Доводи відповідача по апеляційній скарзі спростовуються наведеним. Щодо його заяви про застосування позовної давності суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється в три роки. Згідно ст.267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності до пред'явлення позову, про застосування якої заявлено відповідачем по справі, є підставою для відмови в позові. При досліджені цього питання судом встановлено. По – перше, проплати відповідачем проводились без зазначення періоду, за який сплачуються послуги. Отже, перераховані відповідачем кошти правомірно зараховувались позивачем в хронологічному порядку. Окрім того, вищенаведеними актами звірок взаємних розрахунків відповідач визнавав борг, що згідно п. 1 ст.264 Цивільного кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності. Таким чином, строк позовної давності позивачем не пропущено.    

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки, відповідач не довів як не виконання позивачем зобов'язань за договором так і відсутність заборгованості зі своєї сторони позов підлягає частковому задоволенню в сумі 115299гон.21 коп.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати  покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам., з суми 15000грн. повністю.

На підставі викладеного, керуючись п.1.1 ст.80, ст.101, п.3.ст.103, п.1ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

                                    ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжя он – Лайн” м. Запоріжжя   задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від  30.07.2007р. у справі №10/330/07 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжя он – Лайн” м. Запоріжжя  на користь Відкритого акціонерного товариства “Геркон” м. Запоріжжя 115.299грн.21коп. основного боргу, 1.302грн. 99коп.державного мита, 96грн.18коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

На суму 15.000 грн. 00коп. провадження по справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу відповідних наказів доручити  господарському суду Запорізької області.

Постанова оформлена і підписана відповідно до ст.84 ГПК України 27.11.2007р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.