Ухвала

від 26.08.2024 по справі 991/7226/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Слідча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7226/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/582/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2024 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року про застосування у кримінальному провадженні №42024110000000146 до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з отриманою судом 16.08.2024 апеляційною скаргою захисника, поданою відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчої судді від 12.08.2024, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. ст. 182, 183, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 2 а. с. 61-62, 75-82, 86-87, 96).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчої судді до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 65 000 000 (шістдесят п`ять мільйонів) грн і покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №42024110000000146 здійснюється досудове розслідування за фактом того, що упродовж 25.07. - 10.08.2024 заступник Міністра енергетики України, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора Державного підприємства /далі - ДП/ «Селидіввугілля», а також ОСОБА_7 , ОСОБА_9 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.08.2024 становить 12 297 000 грн та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/ є особливо великим розміром; (2) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, а саме у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб; (3) існують ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків; (5) застава у визначеному розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігти ризикам і не є явно непомірною для підозрюваного.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою

4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що не доведено: (1) наявність ризиків; (2) неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

4.2. Захисник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. Підозрюваний підтримав апеляційну скаргу захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.

5.2. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що ризики наявні, застосований вид запобіжного заходу визначений правильно, розмір застави є помірним.

V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

6. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.

7. У кримінальному провадженні №42024110000000146 орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_7 в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК. Сторона захисту не оспорює наявність обґрунтованої підозри щодо зазначених обставин.

(§1) Щодо наявності/відсутності ризиків

8. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

8.1. Сторона захисту вказала про відсутність вказаних ризиків, мотивуючи це тим, що у ОСОБА_7 (1) є сталі соціальні зв`язки, оскільки він батько чотирьох дітей, (2) має скарги на здоров`я, та (3) не може жодним чином впливати на інших учасників кримінального провадження.

8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про доведеність існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.

8.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідча суддя правильно встановила наявність трьох ризиків, зазначених в ухвалі.

8.4. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів враховує зміст ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК, виходячи з яких при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу в частині наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», зважаючи на який існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

8.5. На думку колегії суддів, наведені слідчою суддею в ухвалі факти та обставини переконливо й не абстрактно демонструють існування ризиків, про які у клопотанні зазначала сторона обвинувачення.

8.5.1. Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) підозрою ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 2 а. с. 52-57); (2) наявністю в підозрюваного зв`язків у найвищих органах державної влади, які можуть бути використані для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду, ураховуючи, що в цій справі йдеться про вчинення злочину у співучасті із заступником Міністра енергетики України (т. 2 а. с. 52-57); (3) наявністю у ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , виданого 21.04.2017, який дійсний до 21.04.2027) та чотирьох дітей, що дає йому змогу безперешкодно залишити територію України (т. 1 а. с. 87; т. 2 а. с. 15-17, 19); (4) вилученням під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 речей та документів, які вказують про активне використання ним криптовалюти (т. 1 а. с. 209-221); (5) задокументованим фактом одержання ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тис дол. США, з яких виявлено та вилучено лише 142 тис дол. США, а місцезнаходження іншої частини коштів не встановлено та вони продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_7 , з метою переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 1 а. с. 114-116, 132-135, 151-154, 195-242).

8.5.2. Про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчать: (1) пропозиція ОСОБА_7 до інших осіб, які перевіряються на причетність до кримінального правопорушення, під час обговорення їх діяльності прибрати телефони (т. 1 а. с. 99-100), яка свідчить про вжиті ним заходи конспірації під час розмови з іншими учасниками кримінального провадження; (2) не віднайдення частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати саме у цього підозрюваного (т. 1 а. с. 114-116, 132-135, 151-154, 195-242); (3) приховання ОСОБА_7 інформації про реальне його майнове становище, зважаючи на відсутність у нього офіційно задекларованих доходів, з одночасною реєстрацією на праві власності за його дружиною двох квартир і трьох машиномісць у м. Києві, земельної ділянки та часток у статутному капіталі чотирьох товариств з обмеженою відповідальністю на суму загалом понад 3 (три) млн грн. Слід зауважити, що підозрюваний не заперечував, що компанії, як зареєстровані на дружину, належать йому.

8.5.3. Також слідча суддя правильно встановила наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, ураховуючи: (1) можливість підозрюваного неофіційно впливати на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України, оскільки він має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України (т. 1 а. с. 96, 98, 111); (2) підпорядкованість ОСОБА_7 іншого підозрюваного ( ОСОБА_9 ), зважаючи на надання йому підозрюваним вказівок щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 136-138), а також наявність у нього можливостей впливу на свідка ОСОБА_11 (т. 1 а. с .243-246), якому він надавав вказівки щодо отримання неправомірної вигоди (часу, місця, куди необхідно прибути, куди доставити таку неправомірну вигоду тощо); (3) встановлену кримінальним процесуальним законом процедуру отримання показань свідків, яка передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК).

8.6. Як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

8.6.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.

8.6.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.

(§2) Щодо застосованого запобіжного заходу

9. В оскаржуваній ухвалі слідча суддя зазначила, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання встановленим ризикам, а застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належного виконання ОСОБА_7 процесуальних обов`язків.

9.1. Сторона захисту вказала про недоведеність необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистої поруки.

9.2. Прокурор зазначив, що слідча суддя правильно обрала вид запобіжного заходу.

9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідча суддя дійшла правильного висновку, застосувавши до ОСОБА_7 тримання під вартою з можливістю внесення застави.

9.4. Надаючи відповідну оцінку, колегія суддів виходить із стандарту доведення «достатні підстави».

9.4.1. Так, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти установленим ризикам. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).

9.4.2. Отже, інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення ймовірності цього, із огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини.

9.5. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що він має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.

9.6. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою є: (а) домашній арешт; (б) застава; (в) особисте зобов`язання; (г) особиста порука.

9.7. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).

9.8. Санкцією ч. 4 ст. 368 КК передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

9.9. Тобто кримінальне провадження №42024110000000146 стосується розслідування обставин вчинення, зокрема ОСОБА_7 , особливо тяжкого кримінального правопорушення й існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна (т. 2 а. с. 52-55).

9.10. Разом з цим, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (44 роки) (т. 1 а. с. 87), скаржився на стан здоров`я, проте згідно даних виписки про стан здоров`я, йому рекомендовано тільки консультації та обстеження (т. 2 а. с. 13), зареєстроване місце проживання у м. Києві (т. 1 а. с. 87), одружений (т. 1 а. с. 249-250) й має на утриманні чотирьох дітей (т. 2 а. с. 15-17, 19) та матір пенсійного віку (т. 2 а. с. 14). Його сім`я володіє значними майновими ресурсами (т. 1 а. с. 209-221, 248-301).

9.11. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчої судді про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки: (1) попередить можливість переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду; (2) підозрюваний не зможе здійснити вплив на учасників кримінального провадження, ймовірність якого переконливо демонструють наведені слідчою суддею в обґрунтування ризиків факти; (3) у ОСОБА_7 не буде можливості вчинити дії, спрямовані на знищення, приховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

9.11.1. У випадку внесення застави за підозрюваного стримуючим фактором від настання ризиків буде загроза звернення відповідної суми в дохід держави.

9.11.2. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий або особиста порука, а також інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою чи застава у визначеному слідчою суддею розмірі, не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, і, зважаючи на майновий стан підозрюваного, застосування таких заходів може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

(§3) Щодо розміру застави, визначеного слідчою суддею

10. Слідча суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, членів його родини, обставин кримінального правопорушення, дійшла висновку про необхідність визначити заставу у сумі 65 000 000 (шістдесят п`ять мільйонів) грн, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку й запобігатиме існуючим ризикам.

10.1. Сторона захисту зазначила, що застосована слідчою суддею сума застави, є явно не непомірною.

10.2. Прокурор вказав, що застосований розмір застави є помірним для ОСОБА_7 , зважаючи на наявне в нього та членів його сім`ї майно, а також відомостей про наявність в нього криптовалюти.

10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя у повній мірі дослідила обставини справи, роль у них підозрюваного та, зважаючи на майновий стан ОСОБА_7 і його родини, правильно визначила суму застави.

10.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.

10.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

10.4.4. Водночас сума застави повинна бути оцінена з врахуванням особи підозрюваного, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

10.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими:

10.5.1. підозрюваний ОСОБА_7 :

(1) обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК (т. 2 а. с. 52-55);

(2) за період 1998 - 2 кварталу 2024 не отримував офіційних доходів (т. 1 а. с. 300-301);

(3) під час проведення 10-11.08.2024 обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_7 виявлено чорнові записи, які вказують на активне придбання криптоактивів, зокрема, виявлені записи вказують на придбання таких активів на суму майже 400 000 дол США (т. 1 а. с. 209-221).

10.5.2 дружина підозрюваного ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 248-250) є власником: (1) квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 252); (2) машиномісця №4.48 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 251); (3) машиномісця №4.47 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 251-252); (4) земельної ділянки площею 0,0326 га з кадастровим номером: 8000000000:79:011:0035 (т. 1 а. с. 253); (5) квартири АДРЕСА_3 к (т. 1 а. с. 253); (6) машиномісця АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 253-254); (7) 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Поромівський енергопарк» (код ЄДРПОУ: 45393834) вартістю 1 000 000 грн (т. 1 а. с. 255-261); (8) 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Литовезький енергопарк» (код ЄДРПОУ: 45344897) вартістю 1 000 000 грн (т. 1 а. с. 262-268); (9) 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Сервісні енергетичні рішення» (код ЄДРПОУ: 45271117) вартістю 1 000 000 грн (т. 1 а. с. 276-281); (10) 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «Енергетичний сервіс України» (код ЄДРПОУ: 45041639) вартістю 1 000 000 грн (т. 1 а. с. 282-287);

10.6. Ураховуючи особу ОСОБА_7 , його майновий стан, поведінку щодо не декларування активів, якими він володіє, та наявність обґрунтованої підозри, визначений слідчою суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як вбачається з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.

10.7. Крім того, з огляду на обставини справи, в тому числі, високу ймовірність настання ризиків, зважаючи на характеризуючі відомості, майновий стан і зв`язки підозрюваного, визначення застави у більшому розмірі, ніж передбачений зазвичай для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, не є свавільним, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.

10.8. Таким чином, визначена сума застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК, а її сплата дозволить запобігти встановленим ризикам, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_7 від вчинення відповідних дій.

(§4) Висновки

11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчої судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

11.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4