Рішення

від 28.08.2024 по справі 468/2611/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/2611/23

2/468/209/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.08.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу № 468/2611/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав (третя особа: Служба у справах дітей Інгульської сільської ради (орган опіки та піклування)),

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів та позбавлення відповідача батьківських прав. На підтвердження позовних вимог в позовній заяві позивачка вказала, що сторони з 20.08.2020 року перебували у шлюбі, який розірваний рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 15.05.2023 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дитини. Відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню, утриманню дитини. Відповідач проживає окремо від дитини, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо дочки, не надає будь-якої матеріальної допомоги, не цікавиться її життям та здоров`ям.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, позивачка просила винести рішення про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки, а також змінити спосіб стягнення аліментів з частки від доходу відповідача на тверду грошову суму в розмірі 5000 грн.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 16.11.2023 року (зданий до відділення зв`язку 31.10.2024 року).

Справа розподілена судді для розгляду 20.11.2023 року.

25.12.2024 року відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

18.03.2024 року суд зобов`язав Службу у справах дітей Інгульської сільської ради надати до суду письмовий висновок щодо розв`язання вказаного спору.

18.06.2024 року від третьої особи - Служби у справах дітей Інгульської сільської ради як органу опіки та піклування надійшов письмовий висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивачка після відкладення судового розгляду до суду не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась вчасно та належним чином.

Від третьої особи Служби у справах дітей Інгульської сільської ради надійшла заява розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач до суду не з`явився, про дату та час розгляду неодноразово повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням та шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (до суду повернулися поштові відправлення, з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем свого проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позов.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, позивач до суду також не з`явився і наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши до відкладення розгляду справи показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дослідивши наявні у справі матеріали (копію рішення виконавчого комітету Інгульської сільської ради від 17.03.2023 року №3; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копію наказу Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 06.09.2021 року №124-к; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року по справі №468/1661/21-ц; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року №468/1660/21-ц; копію виконавчого листа по справі №468/1661/21-ц; копію виконавчого листа по справі №468/1660/21-ц; копію заочного рішення Маневицького районного суду Волинської області від 15.05.2023 року по справі №164/94/23; копію акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 20.09.2023 року; копію акту №39 на фактичне непроживання від 20.09.2023 року; копію довідки №6056 від 12.01.2022 року про реєстрацію особи громадянином України; висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав), суд, розглянувши спір в межах заявлених позивачем вимог, приходить до висновку про можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 20.08.2020 року перебували у шлюбі, який розірваний рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 15.05.2023 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дитини.

Відповідач після народження дитини проживає окремо від дитини, місце його перебування невідоме ані позивачці, ані суду.

Відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню, утриманню дитини, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо дочки, не надає будь-якої матеріальної допомоги, не цікавиться її життям та здоров`ям.

Згідно з ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі №459/3411/18 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дочки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання та лікування, не виконує свого обов`язку щодо утримання дитини, не виявляє жодного інтересу до дитини, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо дочки.

Відсутні об`єктивні підстави, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батька відносно своєї дитини, тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідача окрім позбавлення його батьківських прав будуть недостатніми, а позбавлення його батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.

В судовому засіданні не встановлено поважності причин невиконання відповідачем обов`язків щодо виховання дитини.

На думку суду, діями відповідача свідомо тривалий час порушуються права його дитини на отримання з боку батька належного виховання, спілкування, уваги, турботи та матеріального забезпечення.

Зазначені факти, враховуючи винну поведінку батька, суд розцінює як ухилення від виховання дитини. За таких обставин суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини.

За такого позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги позову про зміну способу стягнення аліментів з частки від доходу відповідача на тверду грошову суму в розмірі 5000 грн, суд виходить з наступного.

Зазначені правовідносини врегульовані статтями 181 ч. 3, 182 ч. 2, 192 ч. 1 Сімейного кодексу України, із змісту яких слідує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, за загальним правилом відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України аліменти визначаються у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Виключенням з цього загального правила є можливість визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 Сімейного кодексу України), але суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі виключно за заявою одержувача.

Як слідує з позову одержувач, тобто позивачка у справі, не бажає визначення аліментів в частці від доходів боржника та бажає їх визначення в твердій грошовій сумі.

Вказане є підставою для задоволення позову про зміну способу стягнення аліментів з частки від доходу відповідача на тверду грошову суму.

Можливість такої зміни розміру і способу присудження аліментів визначена в правовій позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України №6-143цс13 від 05.02.2014 року.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Отже закон визначає мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривень.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року по справі №468/1661/21-ц з частки від доходу відповідача на тверду грошову суму в розмірі 3500 грн, що в даному випадку буде відповідати принципам розумності і справедливості та положенням ст. 181-183 СК України.

Оскільки за даною категорією справ про зміну способу стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору та позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Змінити спосіб та розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року по справі №468/1661/21-ц та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття.

Припинити з дня набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, визначених рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.12.2022 року по справі №468/1661/21-ц, відкликавши вказаний судовий наказ з виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем та третьою особою апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Третя особа: Служба у справах дітей Інгульської сільської ради (вул. Травнева, 41 с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 44405686).

Повне судове рішення складене 28.08.2024 року.

суддя: