Ухвала

від 28.08.2024 по справі 206/4431/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4431/24

Провадження № 2-з/206/30/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024 суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., розглянувши заяву представника позивача адвоката Вишнякової Наталії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Синельниківська районна державна адміністрація про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 через систему «Електронний суд» до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від представника позивача адвоката Вишнякової Наталії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Синельниківська районна державна адміністрація про витребування майна з чужого незаконного володіння. Заява мотивована тим, що до Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 подала позовну заяву про витребування будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння. У якості підстави позову вказані наступні обставини: 08 жовтня2002року ОСОБА_1 (далі Позивач) за договором купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями та побутовими спорудами був придбаний у ОСОБА_4 житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами за адресою АДРЕСА_1 (договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Коваленко С.В. та зареєстрований за № 6669). Житловий будинок був старий та потребував капітального ремонту, у зв`язку з чим в лютому2003року будинок було знесено та побудовано новий з відповідним дозволом виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за № 164 від 18.04.2003. 27 грудня2003року Позивачка вийшла заміж за ОСОБА_3 01 грудня2008року Позивач шляхом приватизації набула у власність земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:463:0006загальною площею 0,0886га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території АДРЕСА_1 . 12 травня2014року рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровськ шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, але колишній чоловік виїхав з будинку лише у2016році під тиском позивачки. 25 січня2016року Позивач зареєструвала своє право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 про що отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер52006040. В листопаді2017року Позивачці стало відомо, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2016 по справі № 202/4011/16-ц за ОСОБА_3 було визнано право власності на нерухоме майно, а саме, житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та припинено право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , також додатковим рішенням того ж суду від 01.09.2016 за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та припинено право власності на неї за ОСОБА_1 . ОСОБА_3 скориставшись тим, що Позивачка не була повідомлена про наявність судового процесу в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська, отримавши рішення про визнання за ним права власності на домоволодіння, зареєстрував права власності на будинок та земельну ділянку за собою, а потім продав їх ОСОБА_2 . З реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач дізналась, що приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Павловська (Андрєєва) Г.О. зареєструвала 16.03.2017 за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок та земельну ділянку на підставі вищевказаного заочного рішення суду. Також 25.04.2017на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , право власності було зареєстроване приватним нотаріусом ОСОБА_5 за ОСОБА_2 06 вересня2017року Покровською районною державною адміністрацією в особі державного реєстратора Замфір О.М. було закрито розділ державного реєстру прав про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з начебто поділом будинку на дві окремі квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Таким чином, були створені штучні умови для максимального ускладнення повернення прав власності на будинок на користь позивачки. З 2017 року позивачем, а також ОСОБА_3 було ініційовані судові процеси в ході яких: заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня2016року та додаткове рішення від 01.09.2016по справі № 202/4011/16-ц було скасовано; рішенням Самарського районного суду Дніпропетровська від 17 вересня2020року у справі № 202/4011/16-ц (на даний час чинне та не скасоване) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та припинення права власності було відмовлено. Даним рішення встановлено факт того, що будинок та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_1 ; рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2018 року у справі № 206/6702/17 визнані недійсними договори купівлі-продажу від 25.04.2017 укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , визнано право власності за ОСОБА_1 на домоволодіння та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Проте, вказане рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська було скасоване Постановою Верховного суду від 11.11.2020, який вказав на неправильно обраний спосіб захисту прав позивача та необхідності подання саме віндикаційного позову. Таким чином, ОСОБА_2 з2017року протиправно володіє будинком та земельною ділянкою позивача. Через тривалий карантин, а також війну, що почалась 24.02.2022 позивач не була в змозі розпочинати черговий етап боротьби за свою власність. Таким чином, наразі поданий позов про витребування нерухомого майна, домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , але зважаючи на те, яким чином позивач була позбавлена своєї власності (ініціювання колишнім чоловіком судового процесу про який вона не була обізнана з метою позбавлення її права власності, реєстрація та продаж будинку за її спиною, поділ будинку та закриття розділу в реєстрі права власності з метою неможливості повернення будинку законному власнику) у позивача є обґрунтовані побоювання стосовно можливості продажу нерухомості або вчинення відповідачем інших дій, направлених на утруднення або унеможливлення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивачки. Враховуючи те, що з2017року позивачка доступу до будинку не має, та не зважаючи на встановлення судом факту того, що саме вона є єдиним власником спірних житлового будинку та земельної ділянки, на сьогоднішній день правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомості за адресою АДРЕСА_1 оформлені на відповідача, він має можливість безперешкодно укладати будь-які договори та цивільно-правові угоди в тому числі розпоряджатись землею та квартирами за вказаною адресою на власний розсуд, продавши їх на користь третіх осіб, або ж розпочати перебудову або знесення житлового будинку з надвірними будівлями. Вказані обставини свідчать про те, що існує велика ймовірність вчинення в подальшому відповідачем як юридичних так і фактичних дій, спрямованих на порушення права власності позивача на спірну нерухомість, які можуть призвести по виникнення нових судових спорів щодо витребування майна з незаконного володіння наступних набувачів, пред`явлення позову про знесення нових новозбудованих на землі будівель та споруд і т. ін. Невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити об`єкти нерухомості навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача і як наслідок призведе до неможливості позивачем поновити його порушені права та інтереси на земельну ділянку ти житловий будинок. Зважаючи на предмет позову та його підстави, з урахуванням того, що згідно з реєстром прав власності на нерухоме майна, ОСОБА_2 на даний час є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , відповідач може відчужити майно, що є предметом спору, що може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення при можливому задоволенні позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, представник заявника просила забезпечити позов шляхом встановлення заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:463:0006площею 0,0886 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , та зареєстрована за ОСОБА_2 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 в тому числі на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , які зареєстровані за ОСОБА_2 , а також з встановленням заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:463:0006площею 0,0886 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі відносно квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , які зареєстровані за ОСОБА_2 .

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та документи, долучені в обґрунтування заяви, а також позовну заяву з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, а також відповідності способу забезпечення позову вимогамст. 150 ЦПК України.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»при вирішенні питання про забезпечення позову суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Згідно роз`яснень даних в п. 4 цієїпостанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Також, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Так, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31.07.2024 № 389062826, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером: 1210100000:09:463:0006 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться на цій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Дійсно, відповідач ОСОБА_2 може в будь-який момент відчужити дану земельну ділянку та житловий будинок на користь третіх осіб, що в майбутньому утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини позову, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, суд вважає, що визначений заявником вид забезпечення позову є цілком обґрунтованим.

Такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача або третіх осіб, оскільки обмежується лише можливість вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) із цим майном, зокрема відчужити його.

Задовольняючи вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову також враховано, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення закону, предмет позову та характер спірних правовідносин, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК Україниухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153,157,260-261,263,353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представникапозивача адвокатаВишнякової НаталіїВасилівни,яка дієв інтересах ОСОБА_1 прозабезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 ,Синельниківська районнадержавна адміністраціяпро витребуваннямайна зчужого незаконноговолодіння задовольнити.

Забезпечити позов шляхом встановлення заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер: 1210100000:09:463:0006площею 0,0886 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , та зареєстрована за ОСОБА_2 , та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , які зареєстровані за ОСОБА_2 , а також встановлення заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно земельної ділянки кадастровий номер: 1210100000:09:463:0006площею 0,0886 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі відносно квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , які зареєстровані за ОСОБА_2 .

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Богми, буд. 3, ЄДРПОУ 04052376).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя К.С. Маштак