Постанова

від 30.10.2007 по справі 7а/198-4237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7а/198-4237

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" жовтня 2007 р.Справа № 7а/198-4237

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом: Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, 46021

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову  : Сільцівська сільська рада, с. Сільце, Підгаєцького району, Тернопільської області, 48014;

відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільцівське”, с. Сільце, Підгаєцького району, Тернопільської області, 48014

за участю представників сторін:

позивача: Мартинович Світлана Богданівна –довіреність № 10-13/1284 від 13.03.07р.;

Пелещишин Петро Андрійович –довіреність 10-13/5843 від 29.10.07р.;

Відповідача 1: Ригайло Іван Гілярович –сільський голова;

Відповідача 2: Драпак Олег Андрійович –директор.

Суть спору:

Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області звернулося з позовом до Головного управління праці та соціального політики  Тернопільської облдержадміністрації про стягнення в доход Державного бюджету України 48147,26 грн. не перерахованих відсотків від фактично одержаної орендної плати сплаченої орендарями не житлових приміщень.

Ухвалою суду від 05.10.2007р. відкрито підготовче провадження у справі № 7а/198-4237 та з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах підготовчого провадження, призначено попереднє засідання, про що сторін повідомлено у відповідності до вимог ст. 33 КАС України.

В процесі підготовчого провадження судом уточнено: позовні вимоги; заперечення відповідача проти адміністративного позову; визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які належить доказувати; якими доказами позивач може обґрунтувати свої доводи, та встановлено строк їх подання в судове засідання; з'ясовано осіб, хто братиме участь у справі від позивача –Мартинович Світлана Богданівна, Пелещишин Петро Андрійович від відповідача 1 –Ригайло Іван Гілярович, відповідача 2 –Драпак Олег Андрійович; а також проведені інші підготовчі дії, передбачені частиною 4 ст.111 КАС України.

Позивач заявив в судовому засіданні  клопотання про зміну процесуального статусу відповідача 1 –Сільцівської сільської ради, просить суд виключити її з числа відповідачів та залучити її  третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд, розглянувши заявлене позивачем клопотання , задовольнив його.

В попередньому засіданні  22.10.2007р.справу призначено до судового розгляду та оголошено перерву в судовому засіданні до 30.10.2007р. для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що заборгованість по орендній платі виникла у 2004 році внаслідок форс-мажорними обставин у зв'язку з чим товариство опинилося у важкому фінансовому становищі. Також просить суд врахувати, що пп. 7, 9 договору від 28.01.2007р. передбачено звільнення від відповідальності при настанні обставин непереборної сили, у зв'язку з чим просить суд  залишити позовну заяву без задоволення на підставі ст.652 Цивільного кодексу України.

Представник третьої особи повідомив суду, що за результатами ревізії направляв на адресу відповідача вимогу про погашення боргу, яка ним частково оплачена. Також, просить суд врахувати , що сільській раді було відомо про важкий фінансовий  стан товариства, тому не зверталися з вимогою про стягнення сум боргу до відновлення його фінансового становища.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи встановлено:

- між Сільцівською сільською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільцівське” (орендарем) на підставі розпорядження голови райдержадміністрації, укладено 23.01.2003р. договір оренди земельної ділянки, строком на чотири роки, відповідно до якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду 43,8 га ріллі земель запасу, які  розташовані на території Сільцівської сільської ради, для вирощування сільськогосподарських культур, який 28.01.2003р. зареєстровано у Книзі реєстрації договорів оренди землі за № 3;

- пунктом 3. договору сторони погодили вартість орендної плати –1209,16 грн. за рік, що складає 0,3 % від грошової оцінки земель (403053,14 грн.), яка може змінюватися при зміні грошової оцінки землі та яку відповідач (орендар) повинен сплачувати на рахунок селищної ради щорічно не пізніше 15 листопада поточного року.

- за результатами проведеної Контрольно –ревізійним відділом в Підгаєцькому районі ревізії виконання кошторисів доходів і видатків, збереження та використання майна, стану бухгалтерського обліку і достовірності звітності в установах, які фінансуються з Сільцівського сільського бюджету за період з 01.01.2002р. по 31.10.2006р., встановлено порушення ст. 206 Земельного кодексу України, а саме: станом на 24.11.2006р. ТзВО „Сільцівське” не сплачено в доход місцевого бюджету Сільцівської сільської ради 2969,80 грн. орендної плати згідно укладеного 28.01.2003р. договору оренди земельної ділянки.

Управлінням, за наслідками проведеної ревізії, на підставі п. 7 ст. 10 Закону України, направлено на адресу сільської ради вимогу № 26-12/543 від 29.11.2006р., якою зобов'язано останню вжити заходи щодо відшкодування в строк до 31.01.2007р. ТзВО „Сільцівське” не сплаченої в доход місцевого бюджету 2969,80 грн . суми орендної плати.

Як випливає з матеріалів справи, Товариство  у встановлений строк орендну плату повністю не перерахувало і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 1251,48 грн..

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та  наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов  підлягає задоволенню.

          При цьому суд виходив з наступного:

- відповідно до ст. 113 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі Закон України) здійснення державного фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, покладено на державну контрольно-ревізійну службу, яка здійснює такий контроль шляхом проведення державного фінансового аудиту та інспектування (ревізії) та в судовому порядку стягує в доход держави  кошти, належні до фонду державного чи місцевого  бюджету, виявлені ревізіями;

- використання землі в Україні, згідно  ст. 2 Закону України "Про плату за землю" , ст.206 ЦК України є платним , яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати;

- розмір, форма та строки сплати орендної  плати за користування земельними ділянками які перебувають у комунальній власності передбачена  Законом України "Про оренду землі", відповідно до частини 4 ст.21 якого річна орендна плата за земельні ділянки надходить до відповідного місцевого бюджету, тобто є доходною частиною бюджету.

Матеріалами перевірки КРУ встановлено та не оспорюється відповідачем, що за товариством, станом на момент перевірки, рахувалася заборгованість по орендній платі несплачена  за період з 2004р.(частково)  по 2006р., що є порушенням  ст. 526 ЦК  України від 16.01.2003р. та ст. 24 Закону "Про оренду землі", відповідно до яких  сторони повинні належним чином та  в установлений договором  строк виконувати взяті зобов'язання .

Доводи відповідача щодо того, що наявність в 2004р.форс - мажорних обставин звільняє його від сплати даної заборгованості по орендній платі, судом до уваги не приймаються, оскільки:

-          у разі порушення боржником грошового зобов'язання , він несе відповідальність згідно ст.610, 625  ЦК України , передбачену договором або законом, шляхом сплати неустойки (штраф, пеня), сум інфляції, річних ;

-           як випливає з тексту пп. 7, 9 договору від 28.01.2007р., вони не містять умов щодо звільнення орендаря від сплати суми орендної плати , а передбачають відповідальність сторін договору за невиконання  його умов у відповідності  до норм чинного законодавства;

-          підстави звільнення від відповідальності передбачені ст.617 ЦК України , однією з яких є обставини непереборної сили (форс - мажорні).

Позовна заява позивача не містить вимог щодо стягнення з відповідача сум неустойки, а тому  наявність зазначених обставин не є підставою для звільнення його від сплати орендної плати, так як норми  ЦК України таких випадків не передбачають, а доказів звернення про списання даної заборгованості в порядку встановленому чинним законодавством відповідач не надав.  

Безпідставним є посилання відповідача на ст.652 Цивільного кодексу України яка регулює порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, що не є предметом даного спору.

Приймаючи до уваги, що згідно ст. 15 Закону України законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України обласним контрольно-ревізійним управлінням надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що сільською радою не виконано вимог Управління, сума виявлена ревізією сплачена відповідачем частково, а тому позов підлягає до задоволення , як обгрунтовано заявлений.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільцівське”, с. Сільце, Підгаєцького району, Тернопільської області, код 30156033 на користь місцевого бюджету Сільцівської сільської ради, рахунок 33210812700463, 13050200, ідентифікаційний код 23588102, МФО 838012 –1251,48 грн. заборгованості по орендній платі.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (10 грудня 2007р.)  до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

Суддя