Рішення

від 27.08.2024 по справі 381/3636/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1558/24

381/3636/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, Третя особа Друга фастівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через представника адвоката Русанівську Д.Д. з позовом поданим через «Електронний суд» до відповідача Фастівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якого увійшов житловий будинок в с. Мала Снітинка Фастівського району Київської області. Спадкодавець залишила заповіт, яким заповідала все своє майно позивачу та його сестрі ОСОБА_3 . Позивач своєчасно не звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту. Після цього, з метою оформлення спадкових прав, змушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, через канцелярію суду представник подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути у її відсутність та відсутність позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, через канцелярію суду подав заяву в якій проти задоволення позовних вимог не заперечує, справу просить розглянути у відсутність їх представника.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіряючи доводи позивача, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Виконкомом Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 28.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , що належав спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок видане Малоснітинською сільською радою згідно рішення Виконкому Фастівської районної ради народних депутатів № 185 від 28.12.1988 року, записано в реєстрову книгу № 2, реєстр 268 ст.248 від 03.04.1988.

Спадкодавець залишила заповіт, посвідчений ОСОБА_4 , секретарем виконавчого комітету Малоснітинської сільської ради народних депутатів Фастівського району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 21, яким заповідала все своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач в передбачений ст.1270 ЦК України шести місячний строк не звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічна норма міститься в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

До аналогічного висновку також дійшла й Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

Таким чином, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд враховує, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними обставинами для спадкоємців при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,133,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.15,16,1220-1222,1233,1235,1258,1268,1269,1270,1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Фастівської міської ради Київської області, ЄДРПОУ 34446857, місце розташування: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1, Третя особа Друга фастівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884546 місцерозташування: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 4 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Встановити додатковий строк два місяці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_2 на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з часу набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей