Рішення

від 29.08.2024 по справі 755/6961/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6961/24

Провадження №: 2/755/4724/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

22.04.2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів в сумі 16024,67 грн, що складається з: заборгованості за надані житлово - комунальні послуги у розмірі 14972,08 грн, трьох процентів річних в сумі 394,68 грн. інфляційних втрат у розмірі 657,912 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСББ «Шамо 10» здійснює утримання та обслуговування неподільного та загального майна співвласників квартир і нежитлових приміщенб за адресою: АДРЕСА_2 . Розміри внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території та внеску в резервний фонд затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Шамо 10»: з 01 вересня 2017 року до 01 січня 2020 року - внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5,50 грн./м.кв. на місяць на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Шамо 10», оформленого протоколом № 2 від 16 вересня 2017 року; з 01 березня 2019 року до 31 грудня 2019 року - внески в резервний фонд у розмірі 30,00 грн. з кожної квартири на місяць на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Шамо 10», оформленого протоколом загальних зборів ОСББ «Шамо 10» № 3 від 23 грудня 2018 року; з 01 січня 2020 року до 30 червня 2021 року - внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7,50 грн./м.кв. на місяць на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Шамо 10», оформленого протоколом № 5 від 21 грудня 2019 року, а починаючи з 01 січня 2022 року на підставі рішення загальних зборів СББ оформлених протоколом загальних зборів ОСББ «Шамо 10» № 7 від 29 січня 2018 року - внески на утримання будинку та прибудинкової території визначили у розмірі 9,50 грн./м.кв. на місяць. ОСББ «Шамо 10» утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, уклав та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг: на формування і друк рахунків, оброблення та розподіл платежів від споживачів, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, на вивезення твердих побутових відходів, про надання послуг з розподілу електричної енергії, про виконання робіт та надання послуг по технічному та аварійному обслуговуванню систем електропостачання, про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання внутрішніх будинкових мереж, технічного обслуговування ліфтів, укладені трудові договори відповідно до затвердженого шатного розпису ОСББ «Шамо 10». Позивач вказує, що відповідачем порушено зобов`язання в частині оплати внесків та платежів за спожиті житлово - комунальні послуги, що призвело до утворення заборгованості Відповідача перед позивачем на загальну суму 16024,67 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 30.04.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 24 травня 2024 року клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повернуто заявнику без розгляду.

31 травня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що ціна позову сформована виходячи з урахування тарифів на утримання будинку та прибудинкової території, пені та індексу інфляції за період з 01 вересня 2018 року до лютого 2024 року, тобто поза межами строку позової давності, вимоги позивача про нарахування пені та інфляції порушують указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022. Відповідач вказує, що позивач при формуванні тарифів посилається на протоколи зборів членів ОСББ, однак вказані протоколи складені з грубим порушенням законодавства. Вказує, що позов містить дані про тетіх осіб, які не надавали дозволу на розголошення їхніх персональних даних.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом встановлено, що ОСББ «Шамо 10» діє на підставі Статуту, який затверджено загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» від 20 травня 2017 року. (а.с. 22-33)

Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Шамо 10», метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Статуту визначено, що завданням та предметом діяльності Обєднання є: забезпечення реалізації прав співвласників Об`єднання на володіння, користування та розпорядження спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово - комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання.

Рішенням ОСББ «Шамо 10», оформленим протоколом №2 загальних зборів

ОСББ «Шамо 10» за місцезнаходженням м.Київ, бульв.І.Шамо, 10 від 30 вересня 2017 року, серед іншого, затверджено розмір внеску на утримання прибудинкової території ОСББ «Шамо 10» в розмірі 5,50 грн за кв.м (а.с. 6-8)

Рішенням ОСББ «Шамо 10», оформленим протоколом №3 загальних зборів членів «Шамо 10» за адресою АДРЕСА_3 , приміщення гімназії №136 від 23 грудня 2018 року, серед іншого, вирішено створити резервний накопичувальний фонд 30,00 грн з кожної квартири, що за 10 місяців буде становити 300,00 грн, утримання починається з березня 2019 року (а.с.9-10)

Рішенням ОСББ «Шамо 10», оформленим протоколом №5 загальних зборів членів

ОСББ «Шамо 10» за адресою АДРЕСА_4 , в приміщення ЖЕКу 1410

від 21 грудня 2019 року, серед іншого, затверджено розмір платежів на утримання прибудинкової території в розмірі 7,50 грн за 1 кв.м житлової площі. (а.с.11-14)

Рішенням ОСББ «Шамо 10», оформленим протоколом №5 загальних зборів членів

ОСББ «Шамо 10» за адресою АДРЕСА_2 ,

від 29 січня 2022 року, серед іншого, затверджено розмір платежів на утримання прибудинкової території в розмірі 9,50 грн за 1 кв.м житлової площі. (а.с.15-18)

Відповідно до інформації Київського міського бюро технічної інвентаризації, право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , яка змінила своє прізвище на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про шлюб.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

За змістом ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за період з вересня 2018 року по лютий 2024 року, відповідач своєчасно не вносив плату по внескам на утримання багатоквартирного будинку, в результаті чого утворилась заборгованість, у розмірі - 14972,08 грн., ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем, в свою чергу відповідач не скористалася правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов`язання по сплаті за послуги.

При цьому, позивачем правомірно проводились нарахування суми заборгованості це весь період виходячи із встановленого тарифу, який затверджено загальними зборами ОСББ, в той же час, доказів що вказані збори оскаржувались у встановленому заоном порядку та визнані протиправними до суду не надано.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунком 3 відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки, з огляду на Постанову КМУ №206 від 05.03.2022 року, якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Починаючи з 24 лютого 2022 року та на час звернення з даним позовом до судув Україні запроваджено військовий стан.

Таким чином, три відсотки річних та інфляційні збитки мають бути розраховані до 24 лютого 2022 року та продовжуються нараховуватись з 01 січня 2024 року у зв`язку зі скасуванням такої заборони постановою КМУ від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405.

Оскільки Протоколами загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» була визначена сплата за внески до 25 числа кожного місяця, з наступного за розрахунковим, 3 відсотки річних та інфляційні збитки підлягають розрахунку з 25 числа кожного місяця у разі неспалти внеску до запровадження на території України воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Крім того, слід зауважити, що наведений позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних збитків шляхом додавання всіх сум заборгованості за весь період та множення отриманої суми на загальний коефіцієнт інфляції за весь період та загальну суму кількість днів просточення суперечить нормам чинного законодавства, оскільки платежі за сплату комунальні послуги є періодичними, тому три відсотки річинх та інфляційні втрати мають бути розраховані по кожному платежу окремо з урахуванням здійснених погашень боргу.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем пред`явлено вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних збитків за період дії Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року, такі вимоги є необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки за цей період діяла заборона нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує заявлений стороною відповідача строк позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

В подальшому, дію карантину неодноразово було продовжено та постановою КМУ від 27 червня 2023 року №651, карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак.

Як вже зазначалось, 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто вимоги які пред`явлені за період до 12 березня 2017 року пред`явлені поза межами строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 квітня 2024 року позивач звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача за період починаючи з вересня 2018 року, що підтверджується відповідним вхідним номером проставленим на позовній заяві (а. с. 1), таким чином, вимоги позивача пред`явлено в межами строку позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, ухвалючи рішення, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 14972,08 грн. заборгованості за надані житло - комунальні послуги, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1805,66 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 319, 322, 625 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Законом України «Про кооперацію», суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10»заборгованості за надані житлово - комунальних послуг у розмірі 14972 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 08 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» судовий збір у розмірі 2829,10 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.08.2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» (02154, м. Київ, бул. І. шамо, буд. 10, код ЄДРПОУ 41387785);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомий).

Суддя -