Ухвала

від 29.08.2024 по справі 758/10046/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10046/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення нерухомого майна з-під арешту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Подільське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Слідче управління Національної поліції України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Подільського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «»Фонд гарантування інвестицій» з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення нерухомого майна з-під арешту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Подільське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Слідче управління Національної поліції України.

Ухвалою Подільського районного суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху з підстав, у ній наведених та надано позивачеві строк у 5 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

22 серпня 2024 року копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак, станом на 29 серпня 2024 року, позивачем недоліки, визначені в ухвалі суду від 19 серпня 2024 року не усунуто, будь-яких документів суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно положень ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частина 7 ст. 185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач у строк, визначений в ухвалі суду не усунув недоліків позовної заяви, а тому, в силу вимог ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення нерухомого майна з-під арешту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Подільське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Слідче управління Національної поліції України, вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.

Суддя Леся БУДЗАН