Рішення

від 07.08.2024 по справі 308/11327/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11327/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» Закарпатської обласної ради, про стягнення середнього заробітку мобілізованому працівнику освіти,

встановив:

04.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» Закарпатської обласної ради, про стягнення середнього заробітку мобілізованому працівнику освіти.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 01.09.2006 року він працював на посаді керівника гуртків Закарпатського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. .

Рішенням Закарпатської обласної ради від 15.12.2022 року №726 створено юридичну особу публічного права Комунальний заклад позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн», до якого приєднано Закарпатський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді. З 01.03.2023 року його призначено керівником гуртка в порядку переведення.

З 25.09.2023 він призваний військову службу по призову під час загальної мобілізації, що стало підставою для звільнення його з роботи роботодавцем наказом від 12.10.2023 року №749 «Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації» зі збереженням місця роботи, посади на період проходження військової служби.

З моменту призову на військову службу відповідач не здійснював нарахування та виплату йому середнього заробітку, хоча згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» відповідач мав здійснювати. Внаслідок чого утворилася заборгованість перед ним по заробітній платі в сумі 28334,46 грн.

На його письмову вимогу до Відповідача від 03.07.2024 року про необхідність виплати середнього заробітку за період з 25.09.2023, року по 23.12.2023 року, він отримав відмову і тому він вимушений звертатись до суду із цим позовом.

25.07.2024 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з 25.09.2023, року по 23.12.2023 року не надається можливим.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Закарпатського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді № 78-к від 01.09.2006 року ОСОБА_1 працював на посаді керівника гуртків.

Рішенням Закарпатської обласної ради від 15.12.2022 №726 створено Комунальний заклад позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості» «ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради (далі - Відповідач) і припинено внаслідок реорганізації шляхом злиття Закарпатський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді.

Згідно наказу №20-к від 28.02.2023 року Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» ОСОБА_1 призначено на посаду керівника гуртків з 01.03.2023 року в порядку переведення з Закарпатського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Згідно довідки Ужгородського РТЦК №18449 від 10.10.2023 року ОСОБА_1 призваний до військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно наказу №479к від 12.10.2023 року Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» ОСОБА_1 увільнено від роботи з 25.09.2023 року.

Заявою від 03.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» з вимогою про виплату йому середнього заробітку за період з 25.09.2023, року по 23.12.2023 року.

Згідно листа Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» №02-07/195 від 03.07.2024 року ОСОБА_1 фактично відмовлено у здійсненні виплати середнього заробітку за період військової служби з 25.09.2023, року по 23.12.2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості №126 від 04.07.2024 року загальна сума заборгованості Комунального заклад позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» перед ОСОБА_1 за період з 25.09.2023, року по 23.12.2023 року становить 28334,46 гривень.

Вирішуючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд керується наступними положеннями законодавства.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України в редакції, яка діяла до 19.07.2022, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Водночас, 19.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавчих актів України, зокрема, ч.3 ст.119 КЗпП України, в якій слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Враховуючи зазначене, з дати набуття чинності вищезазначеного Закону, середній заробіток за працівниками, перелік яких визначений ч.3 ст.119 КЗпП України, не зберігається.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про освіту» законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 57 Закону України«Про освіту»передбачено,що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Дана норма втратила чинність лише 24.12.2023 року.

Обміркувавши викладене суд зауважує, що:

на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватноправовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується;

у частині другій статті 39Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»);

Законом №2352-IX не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток;

в частині другій статті 57Закону України«Про освіту» (в редакції до 24.12.2023 року) міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників;

спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізаціїзберігається попередній середній заробіток.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Саме таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду №718/209/23, провадження № 61-11879св23 від 16.10.2023 року.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 57Закону України «Про освіту» (в редакції, що діяла до 24.12.2023 року), а також того, що ОСОБА_1 , який є педагогічним працівником, був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України в зв`язку з введенням воєнного стану, що діє і на даний час, та продовжує проходити військову службу по сьогоднішній день, що підтверджується наведеними вище довідками та наказами, суд дійшов висновку, що позивачу протиправно було припинено нарахування і виплату середнього заробітку, за період з 25.09.2023, року по 23.12.2023 року, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.133,141,247, 258-259,265,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Зобов`язати Комунальний заклад позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 44982335, м. Ужгород, Студентська набережна, 17) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середню заробітну плату за період з 25 вересня 2023 року по 23 грудня 2023 року в сумі 28334 (двадцять вісім тисяч триста тридцять чотири) гривень 46 копійок, після вирахування з нарахованого середнього заробітку 18% податку з доходів фізичних осіб в сумі 5100, 20 гривень та 1,5% військового збору в сумі 425, 01 гривень стягнути з Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «Падіюн» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату в сумі 22809 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`ять гривень 25 копійок і перерахувати на картковий рахунок НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 у AT КБ «Приватбанк», Київ, Україна, РНОКПП НОМЕР_2 , а також сплатити єдиний соціальний внесок у розмірі 22% на нарахований середній заробіток в сумі 6233,58 гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов