Ухвала

від 16.07.2024 по справі 490/12015/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/12015/23

н\п 1-кс/490/2758/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувсядо слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва зклопотанням пронакладення арешту на вилучене в ході проведеного 10.07.2024 в ході обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 4824880400:02:008:0021, майно.

В обґрунтування клопотання вказав, що 10.07.2024 року вказане в клопотанні майно, було визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12023152280000321, тому накладення арешту на них необхідно з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просив задовольнити.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12023152280000321 від 04.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приватним підприємством «Лідія» (ЄДРПОУ 32023139), що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельних ділянках з кадастровими номерами 4824880400:02:008:0021 площею 6,1901 га та №4824880400:03:000:1437 в порушення правил використання надр здійснюється видобуток піску з родовища корисних копалин місцевого значення без спецуіального дозволу на користування надрами.

Слід зазначити, що постановою Верховного суду від 11.11.2021 у справі № 400/3035/19 від 11.11.2021 приватному підприємству «Лідія» (ЄДРПОУ 32023139) припинено право користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016 № 6139, тому видобуток піску за анульованим вищевказаним дозвільним документи є незаконним.

Разом з цим, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду м. Одеса у справі 400/2839/22 від 05.07.2023 року надано роз`яснення, що спеціальний дозвіл на користування надрами №6139 від 11.08.2016 року в редакції від 17.09.2021 року поновлює свою дію з дати його анулювання - з 22 листопада 2021 року.

Також, роз`яснено, що спеціальний дозвіл на користування надрами №6139 від 11.08.2016 року в редакції від 17.09.2021 року поновлює свою дію без прийняття додаткового рішення Державної служби геології та надр України про поновлення дії спеціального дозволу.

Однак, постановою Верховного суду м. Київ від 20.12.2023 року у справі 400/2839/22 ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства "Лідія" про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року відмовлено.

При цьому, Державною службою геології та надр України листом від 18.10.2023 повідомлено, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.08.2016 № 6139 анульовано.

Разом з цим, згідно з інформацією Державного космічного агентства України, у період з 03.09.2023 по 14.10.2023 в межах земельної ділянки 4824880400:02:008:0021, що знаходиться біля с. Баловне, Миколаївського району, Миколаївської області, спостерігаються зміни в земній корі.

Також, факт видобутку піску в урочищі Баловне підтверджується заявами мешканців с. Баловне від 22.09.2023 та заяви старости Баловнянського старостинського округу щодо з`ясування законності діяльності ПП «Лідія» (ЄДРПОУ 32023139) з видобування піску від 03.10.2023.

10.07.2024 року в ході проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 4824880400:02:008:0021, виявлені та вилучені вказані у клопотанні транспортні засоби.

10.07.2024року постановоюслідчоговилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023152280000321.

Між тим в клопотанні прокурором не доведено, що вищевказані транспортні засоби мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, за такого, оскільки правові підстави для накладення на них арешту відсутні, вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4