Ухвала

від 28.08.2024 по справі 583/4059/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4059/24

1-кс/583/1246/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАШ» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

встановила:

09.08.2024 до слідчого судді надійшла зазначена вище скарга, згідно з якою заявник просить зобов`язати слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань викладені у заяві директора ТОВ «ТОМАШ» від 29.02.2024 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Вимоги за скаргою вмотивовані тим, що 29.02.2024 ним було направлено на адресу Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області заяву про вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, яке отримане адресатом 06.03.2024.

07.05.2024 та 03.07.2024 заява була повторно направлена на адресу Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області.

03.07.2024 ТОВ «ТОМАШ» втретє надіслано до Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області заяву про надання інформації щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за попередніми заявами Товариства. Проте до цього часу його не повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування. У зв`язку з чим ним була подана скарга на бездіяльність слідчого слідчому судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області, за наслідками розгляду якої 25.07.2024 слідчою суддею винесено ухвалу про закриття провадження за скаргою директора ТОВ «ТОМАШ» у зв`язку з наданням уповноваженою особою Охтирського РВП повідомлення про внесення матеріалів ЄО №2761 від 06.03.2024 до ЄРДР № 12024200460000205 від 07.03.2024 за ч.3 ст. 358 КК України.

Заявник не погоджується з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст. 358 КК України та вважає, що викладені у його заяві від 29.02.2024 факти вчинення кримінальних правопорушень потребують кваліфікації саме за ч.2 ст. 190 КК України, як він зазначав у своїй заяві.

Учасники справи до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку, заявник прохав скаргу розглядати у його відсутності. У такому випадку слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності учасників, без фіксування судового процесу технічними засобами.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідча суддя виходить з наступного.

Згідно вимог ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Реалізація вказаних завдань здійснюється шляхом забезпечення кожному громадянину чи юридичній особі права на звернення до уповноважених органів чи осіб з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, що породжує відповідний обов`язок органів досудового розслідування відреагувати на таке звернення.

За приписами п.1 ч.1ст.303КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим його представником чи законним представником.

Відповідно до ч.1ст.214КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз положень ст.ст.214,303,304 КПК Українисвідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Бездіяльність має місце в ситуації, коли дотримання прав та інтересів учасників кримінального провадження передбачає необхідність вчинення посадовою особою певної дії або прийняття конкретного рішення, однак ця особа не діє, а в результаті рішення, яке повинно прийматися, не приймається, процесуальна дія не вчиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Так відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2024, яка набрала законної сили, у справі №583/3747/24 провадження за скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАШ» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань закрито.

Постановляючи зазначену ухвалу слідча суддя виходила з того, що уповноваженою особою Охтирського РВП надано повідомлення про внесення матеріалів ЕО № 2751 від 06.03.2024 до ЄРДР № 12024200460000205 від 07.03.2024 за ч. 3 ст. 358 КК України та витяг з зазначеного реєстру, з якого вбачається, що 07.03.2024 внесено відомості за заявою директора ТОВ «ТОМАШ» ОСОБА_3 про те, що невстановленими особами було підроблено підписи ФОП ОСОБА_4 у товарно-транспортних накладних під час приймання товару від ТОВ «ТОМАШ».

Посилання заявника щодо невірної кваліфікації у витязі з ЄРДР, а саме відсутність кваліфікації за ч.2ст. 190 КК України, слідча суддя не може визнати обґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею 214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5статті 214 КПК до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Необхідність зміни стороною обвинувачення правової кваліфікації тієї самої події кримінального правопорушення, відомості про які вже внесені до ЄРДР, не є підставою для повторного внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї ж події, але з іншою кваліфікацією. Вказане випливає з наступного.

Перш за все слід зважати на завдання, які вирішуються веденням ЄРДР. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 розділу 1 Положення про ЄРДР).

Зміст пункту 7 розділу 4 Положення про ЄРДР передбачає здійснення перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним (дата вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; найменування юридичної особи; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру), а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.

Повторне внесення відомостей до ЄРДР за одними й тими ж обставинами незалежно від джерел надходження такої інформації не передбачається й оскільки відповідні заяви та повідомлення на підставі пункту 10 Глави 2 Розділу 2 та пункту 4 Розділу 5 Положення про ЄРДР реєструються як дублікат та окремо кримінальне провадження не обліковується, а отже і не розслідується.

Пункт 5 частини 5статті 214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.

Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри. Стаття 277 КПК не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі № 578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.

Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (частини 1, 3статті 110 КПК).

Враховуючи викладене, слідча суддя дійшла висновку, що: (1 ) зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує реєстрації нового кримінального провадження (окремого внесення відомостей про це до ЄРДР); (2) КПК передбачає можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо підозрюваного шляхом повідомлення про нову підозру (зміну раніше повідомленої підозри), до повідомлення про підозру уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення може відбуватися шляхом прийняття слідчим, прокурором відповідного рішення у формі постанови.

Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті КК та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий, прокурор не зобов`язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Той факт, що кримінальне провадження № 12024200460000205 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов`язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ч.2 ст. 190 КК України, яку заявник вважає правильною. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК).

Таким чином на підставі наведеного та виходячи з того, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку повторного зобов`язання слідчого або прокурора внесення за тією ж самою заявою про скоєння кримінальних правопорушень відомостей до ЄРДР або змінити формулювання вже здійсненої дії щодо внесення відомостей до ЄРДР, слідча суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги.

Разом з тим, слідча суддя звертає увагу, що заявник не позбавлений можливості, в рамках вищезазначеного кримінального провадження, в порядку статті 220 КПК України, звертатися до слідчого або прокурора із відповідними клопотаннями, зокрема, з приводу додаткових або нових відомостей, які на його думку стосуються цього провадження.

Керуючись ст.ст. 26,214, 303-307, 309 КПК України, слідча суддя,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАШ» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1