Постанова

від 01.08.2024 по справі 911/502/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р. Справа№ 911/502/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.08.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024

у справі №911/502/24 (суддя - Сокуренко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна"

про стягнення 481 529,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адітон» (далі - позивач, ТОВ «Адітон») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс Україна» (далі - відповідач, ТОВ «Промбудсервіс Україна», скаржник) про стягнення 481 529,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 0808-23 від 08.08.2023 в частині оплати поставленого товару. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 481 529,40 грн основної заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» 481 529,40 грн основного боргу та 7 222,94 грн судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" про стягнення коштів відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на підтвердження поставки товару позивачем надано видаткові накладні, які складені з порушення вимог Закону та Положення, а саме видаткові накладні від 16.10.2023 № 4638, від 16.10.2023 № 4639, від 16.10.2023 № 4640, від 17.10.2023 № 4641 не містять інформацію про осіб відповідальних за проведення господарської операції, підпис керівника Позивача (Сєдіна С.В.) відрізняється від підпису на інших документах та зразку факсимільного підпису яким засвідчені усі копії документів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання учасників апеляційного провадження

У своєму відзиві на апеляційну скаргу від 25.06.2024 позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що в апеляційній скарзі скаржник не спростував жодної обставини, які зазначені в рішення суду першої інстанції.

01.08.2024 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових оригіналів письмових доказів, яке залишено колегією суддів без розгляду як таке, що подано з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 17.06.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/502/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

05.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/502/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24 - залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.

13.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків із доказами сплати судового збору, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору, з якої вбачається, що апелянтом сплачено судовий збір у визначеному судом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24 у судовому засіданні 01.08.2024.

25.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представники позивача та відповідача не з`явилися в судове засідання 01.08.2024, проте, були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Клопотання відповідача про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає як таке, що подано без належних та допустимих доказів.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 08.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Адітон» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс Україна» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0808-23 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість та ціна якого зазначена у накладних на отпуск товару, що додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною.

За змістом п.п. 2.1, 2.2 вказаного правочину, сума договору складається з суми всіх накладних на відпуск товару. Ціна товару зазначається у накладній на отпуск та у рахунку, які є невід`ємними складовими договору. Ціни вказуються в еквіваленті відносно курсу євро на день відпуску товару. В разі, якщо в день оплати курс іноземної валюти зміниться в сторону збільшення, продавець виписує новий рахунок на відповідну суму, що підлягає оплаті.

Відповідно до пп. 3.1-3.4 договору, товар постачається партіями протягом дії договору. Датою поставки товару є дата товарної накладної. Поставка товару здійснюється продавцем на умовах франко-склад продавця. Перехід ризиків на товар відбувається в момент передачі товару від продавця до покупця.

В пункті 5.1 договору визначено, що продавець зобов`язується передати товар покупцю належної якості, в строки згідно умов договору, в асортименті згідно накладних на отпуск товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору, поставив на користь відповідача товар на загальну суму 675 888,60 грн, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи копії видаткових накладних № 3316 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн, № 4641 від 17.10.2023 на суму 230 438,93 грн, № 4639 від 16.10.2023 на суму 171 670,93 грн, № 4640 від 16.10.2023 на суму 75 166,45 грн та № 4638 від 16.10.2023 на суму 4 253,09 грн.

Суд встановив, що усі видаткові накладні, окрім видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень. Видаткова накладна № 3316 від 16.08.2023 підписана електронними цифровими підписами сторін.

У пункті 4.1 договору сторони дійшли згоди, що покупець здійснює оплату за товар в формі 100 % попередньої оплати на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах згідно укладеного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання договору, було складено та виставлено відповідачу рахунки на оплату товару, а саме: № 2991 від 08.08.2023 на суму 194 359,20 грн, № 3111 від 17.10.2023 на суму 230 438,93 грн, № 4107 від 11.10.2023 на суму 171 670,93 грн, № 4104 від 11.10.2023 на суму 75 166,45 грн та № 3671 від 11.10.2023 на суму 4 253,09 грн.

Як зазначає позивач, партія товару, поставлена відповідно до видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023, була оплачена відповідачем у формі попередньої оплати 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 253_00000/288е4157-9ade-4de6-ad09-0615a2830771 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн із призначенням платежу: «оплата за труби згідно рахунку № 2991 від 08.08.2023 р. в т.ч. ПДВ 20% 32393,20 грн», копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Проте, за ствердженням позивача, відповідач зобов`язання за договором виконав у частині оплати поставленого товару неналежним чином та не оплатив повну вартість поставленого позивачем товару, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар в загальному розмірі 481 529,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 737 від 16.11.2023, в якій зазначив, що на виконання умов укладеного договору 11.10.2023 для попередньої оплати замовленого товару боржнику було вручено рахунки № 4107 від 11.10.2023 на суму 171670,93 грн, № 4104 від 11.10.2023 на суму 75 166,45 грн, № 3671 від 11.10.2023 на суму 4 253,09 грн, всього на суму 251 090,47 грн. У вимозі також позивач зазначив, 16.10.2023 ТОВ «Промбудсервіс Україна» отримав товар згідно видаткових накладних № 4369 від 16.10.2023 на суму 171 670,93 грн, № 4640 від 16.10.2023 на суму 75 166,45 грн, № 4638 від 16.10.2023 на суму 4 253,09 грн, всього отримано товару на загальну суму 251090,47 грн разом з ПДВ. На виконання умов укладеного договору 17.10.2023 для попередньої оплати замоленого товару боржнику було вручено рахунок № 3111 від 17.10.2023 на суму 230438,93 грн. У зв`язку з не оплатою вищевказаних рахунків та отриманого товару на загальну суму 481 529,40 грн, позивач повторно направив відповідачу рахунки для оплати. У вимозі позивач просив відповідача провести оплату протягом трьох банківських днів на реквізити позивача.

На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення до цінного листа з повідомленням, поштову накладну та фіскальний чек від 16.11.2023 за № 4905123149774 відповідно до яких вимога направлена відповідачу на його адресу-місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Черкаська, буд. 26, офіс 1, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська обл., 08129. Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана вимога була вручена відповідачу за довіреністю 22.11.2023.

Крім того суд встановив, що позивач також направив зазначену вище вимогу на адресу відповідача, зазначену в договорі, а саме: вул. Шепелєва, 6, м. Київ, 03061, на підтвердження чого позивач долучив до позовної заяви опис вкладення до цінного листа з повідомленням, поштову накладну та фіскальний чек від 16.11.2023 за № 4905123149790. Відповідно до відомостей з вебсайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення за № 4905123149790 було вручено відповідачу особисто 20.11.2023.

Проте вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення з боку відповідача.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині повної оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на загальну суму 481 529,40 грн.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як зазначено колегією суддів вище, що сторонами в пп. 3.1-3.4 договору узгоджено, що товар постачається партіями протягом дії договору. Датою поставки товару є дата товарної накладної. Поставка товару здійснюється продавцем на умовах франко-склад продавця. Перехід ризиків на товар відбувається в момент передачі товару від продавця до покупця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору, поставив на користь відповідача товар на загальну суму 675 888,60 грн, що підтверджується видатковими накладними № 3316 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн, № 4641 від 17.10.2023 на суму 230 438,93 грн, № 4639 від 16.10.2023 на суму 171 670,93 грн, № 4640 від 16.10.2023 на суму 75 166,45 грн та № 4638 від 16.10.2023 на суму 4 253,09 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Суд першої інстанції вірно встановив, що всі видаткові накладні, окрім видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

У свою чергу, видаткова накладна № 3316 від 16.08.2023 підписана електронними цифровими підписами сторін, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією про результат обробки документа.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Посилений сертифікат відкритого ключа (далі посилений сертифікат ключа) сертифікат ключа, який відповідає вимогам цього Закону, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом. Підписувач особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписанта відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Колегією суддів враховано, що сторонами в договорі не узгоджено можливість підписання документів, складених на виконання умов договору, електронними цифровими підписами сторін.

Проте, у свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, заперечень відповідача щодо підписання видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023 електронними цифровими підписами сторін матеріали справи не містять, як і не містять заперечень відповідача щодо поставки партії товару відповідно до видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн.

Крім того колегією суддів встановлено, що позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату товару № 2991 від 08.08.2023 на суму 194 359,20 грн, який містить таку ж кількість, найменування, ціну та вартість товару, що зазначена у видатковій накладній № 3316 від 16.08.2023.

Як зазначено позивачем та не спростовано скаржником, партія товару, поставлена відповідно до видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023, була оплачена відповідачем у формі попередньої оплати 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 253_00000/288е4157-9ade-4de6-ad09-0615a2830771 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн із призначенням платежу: «оплата за труби згідно рахунку № 2991 від 08.08.2023 р. в т.ч. ПДВ 20% 32393,20 грн», копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Суд зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 року в справі № 911/3685/17.

З урахуванням зазначеного вище, оскільки матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо підписання видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023 електронними цифровими підписами сторін, як і не містять заперечень відповідача щодо поставки партії товару відповідно до видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн, а також враховуючи, що партія товару, поставлена відповідно до видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023, була оплачена відповідачем у формі попередньої оплати 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що товар відповідно до видаткової накладної № 3316 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн був поставлений позивачем належним чином на виконання умов договору та прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Вищенаведеного скаржником у своїй апеляційній скарзі не спростовано.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та поставив на користь відповідача товар на загальну суму 675 888,60 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Колегією суддів встановлено раніше та узгоджено сторонами в пункті 4.1 договору, що покупець здійснює оплату за товар в формі 100 % попередньої оплати на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивачем, на виконання умов договору, було складено та виставлено відповідачу рахунки на оплату товару, а саме: № 2991 від 08.08.2023 на суму 194 359,20 грн, № 3111 від 17.10.2023 на суму 230 438,93 грн, № 4107 від 11.10.2023 на суму 171 670,93 грн, № 4104 від 11.10.2023 на суму 75 166,45 грн та № 3671 від 11.10.2023 на суму 4 253,09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов`язання за договором виконав лише частково та оплатив поставлений товар на загальну суму 194 359,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 253_00000/288е4157-9ade-4de6-ad09-0615a2830771 від 16.08.2023 на суму 194 359,20 грн із призначенням платежу: «оплата за труби згідно рахунку № 2991 від 08.08.2023 в т.ч. ПДВ 20% 32393,20 грн», копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Проте відповідач, у свою чергу, всупереч укладеному між сторонами договору, рахунки на оплату товару на загальну суму 481 529,40 грн не оплатив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 481 529,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 737 від 16.11.2023, разом з якою, у зв`язку з не оплатою вищевказаних рахунків та отриманого товару на загальну суму 481 529,40 грн, позивач повторно направив відповідачу рахунки для оплати товару. У вимозі позивач просив відповідача провести оплату протягом трьох банківських днів на реквізити позивача.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вказана вимога була направлена як на адресу-місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і на адресу відповідача, зазначену в договорі. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав зазначену вище вимогу, однак остання залишилась без відповіді та задоволення з боку відповідача.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, умов п. 4.1 договору, а також з урахуванням того, що відповідач отримав вимогу про оплату товару вих. № 737 від 16.11.2023, колегія суддів констатує, що строк здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в загальній сумі 481 529,40 грн є таким, що настав.

Водночас, як станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом, так і на момент апеляційного перегляду оскаржуваного рішення відповідач зобов`язання за договором у частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар на загальну суму 481 529,40 грн не виконав належним чином, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар в загальній сумі 481 529,40 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 481 529,40 грн.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Видаткова накладна № 4641 від 17.10.2023 на суму 230438,93 грн. (двісті тридцять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 93 коп.) у тому числі ПДВ 38406,49 грн. ( тридцять вісім тисяч чотириста шість гривень 49 коп.), видаткова накладна № 4639 від 16.10.2023 на суму 171670,93 грн. (сто сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят гривень 93 коп.) у тому числі ПДВ 28611,82 грн. ( двадцять вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 82 коп.), видаткова накладна № 4640 від 16.10.2023 року на суму 75166,45 грн. (сімдесят п`ять тисяч сто шістдесят шість гривень 45 коп.) у тому числі ПДВ 12527,74 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень 74 коп.), видаткова накладна № 4638 від 16.10.2023 на суму 4253,09 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят три гривні 09 коп.) у тому числі ПДВ 708,85 грн. (сімсот вісім гривень 85 коп.) були підписані з боку позивача - уповноваженою особою - керівником структурного невідокремленого підрозділу у м.Київ Крюковим Дмитром Григоровичем, його підпис засвідчено печаткою ТОВ «АДІТОН».

На підтвердження повноважень вищевказаного представника було надано разом з позовною заявою відповідні докази - наказ №42-К від 12.04.2021 та довіреність від 12.04.2021.

З боку покупця - відповідача вищевказані видаткові накладні також були підписані уповноваженим представником та його підпис було скріплено печаткою. Ніяких зауважено в день прийняття товару щодо якоби недоліків оформлення видаткових накладних заявлено не було.

Крім того по всім вищевказаним видатковим накладним, тобто по поставці кожної партії товару також була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 455 від 17.10.2023, № 453 від 16.10.2023, № 454 від 16.10.2023, № 452 від 16.10.2023.

Як докази по справі надані копії всіх вище перелічених податкових накладних та докази їх реєстрації. Відповідач їх прийняв та ніяких дій щодо відмови від податкового кредит не вчинив.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі №911/502/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс Україна".

4. Матеріали справи № 911/502/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 29.08.2024. (після виходу суддів з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім