Постанова

від 28.08.2024 по справі 5/119б

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Харків Справа № 5/119б

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М..

представники учасників справи про банкрутство в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх.№1730Д/1-43) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 (суддя Е.В.Зекунов) у справі №5/119б

за заявою кредитора (заявника) Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську

до боржника Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" (код ЄДРПОУ 19381513) м.Шахтарськ

про банкрутство ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2006 за заявою УПФУ в м. Шахтарську господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон" м.Шахтарськ (далі - ТОВ "Фірма"Карбон") внаслідок його фінансової неспроможності; введена процедура розпорядження майном та призначений розпорядник майна - арбітражний керуючий Попов І.П.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2006 у справі № 5/119б введений мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ „Фірма „Карбон".

Ухвалою суду від 14.11.2006 за результатами попереднього засідання затверджений реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2010 затверджений план санації ТОВ „Фірма „Карбон" м.Шахтарськ, схвалений комітетом кредиторів, строк процедури санації продовжений.

Постановою господарського суду Донецької області від 14.08.2013 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 14.02.2014, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Лєсніков Є.Є.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №5/119б втрачені.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015, відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", Указу Президента України від 12.11.2014 № 868/2014 "Про внесення змін до мережі господарських судів України" та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015 № 8-8141/15 про можливість відновлення роботи господарського суду Донецької області, відновлено роботу господарського суду Донецької області з 27.04.2015р. за адресою: м. Харків, пр. Науки, 5.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2017 відновлено втрачену справу №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон, м. Шахтарськ на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.

Ухвалою суду від 05.12.2018 зобов`язав ліквідатора надати суду звіт ліквідатора про проведену роботу та документи в підтвердження вжитих протягом ліквідаційної процедури заходів, реєстр вимог кредиторів, проміжний ліквідаційний баланс банкрута.

Кредиторами у справі, згідно з реєстром вимог кредиторів, який затверджений на попередньому судовому засіданні визнані:

ПАТ "Промінвестбанк" в м. Шахтарську - сума вимог 5977668,00 грн. основного борту.

ФСС HBB та ПЗ у м. Шахтарську - сума вимог 2188098,84 грн. основного боргу та 629,96 грн. штрафних санкцій, пені.

ОСОБА_1 - сума вимог 6 472,85 грн. основного боргу.

ОСОБА_2 - сyмa вимог 5 943,35 грн. основного боргу.

ФСС TBП у м. Шахтарську - сума вимог 34 729,45 грн. основного боргу.

ТОВ "Лідер" м. Донецьк - сума вимог 12 211,20 грн. основного боргу та 610,56 грн. штрафних санкцій, пені; 85,00 грн. витрати з оплати держмига.

ТОВ "Шахтерскнефтепродукт" в м. Шахтарську - сума вимог 34 690,74 грн. основного боргу.

BAT "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж м.Харцизьк - сума вимог 730 510,14 грн. основного боргу.

УПФУ у м.Шахтарську - сума вимог 6701734,14 грн. основного боргу та 123 953,98 грн. штрафних санкцій, пені.

Шахтарське ОДПІ - сума вимог 537742,41 грн. основного боргу та 36 717,79 грн. штрафних санкцій, пені.

BAT "MMK ім. Ілліча"- сума вимог 5 359 876,40 грн. основного боргу.

ДП "Вугілля України" м. Київ - сума вимог 1549545,24 грн. основного боргу та 117 720,29 грн. штрафних санкцій, пені.

KП "Донецькоблводоканал" м.Донецьк - сума вимог 2273,31 грн.

ТОВ "Технол" м.Донецьк - сума вимог 11 912,58 грн. основного боргу та 170,18 грн. штрафних санкцій, пені.

ДП "Шахтарськантрацит" м. Донецьк - сума вимог 60 899,07 грн. основного боргу .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.09.2018 справа №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства ТОВ „Фірма „Карбон, м.Шахтарськ передана до провадження судді Тарапаті С.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.10.2018 справа №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства ТОВ „Фірма „Карбон, м.Шахтарськ прийнята до провадження суддею господарського суду Донецької області Тарапатою С.С.; замінено кредитора у справі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Червоноград Львівської області (код ЄДРПОУ 25258320) на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (код ЄДРПОУ 41322361).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2019 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора - арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. без номера і дати про звільнення від виконання повноважень ліквідатора; зобов`язано ліквідатора - арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. направити господарському суду Донецької області звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, та інші документи в підтвердження проведеної роботи відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2019 замінено кредитора у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" (код ЄДРПОУ 19381513) м.Шахтарськ - Шахтарську податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38548540) на його правонаступника Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2020 замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826).

Розпорядженням Господарського суду Донецької області 28.10.2020 у зв`язку з відрахуванням судді Тарапати С.С. зі штату суддів Господарського суду Донецької області справа №5/119б передана на повторний автоматичний розподіл справ.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №5/119б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" передано на розгляд судді Зекунова Е.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.11.2020 прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В. справу №5/119б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" (код ЄДРПОУ 19381513).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2021 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області б/н від 06.10.2021 про заміну сторони її правонаступником у справі №5/119б. Замінено сторону (кредитора) у справі №5/119б Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 задоволено заяву ліквідатора арбітражного керуючого Лєснікова Є. від 10.03.2023 про залишення його заяви про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі №5/119б без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.05.2023 замінено кредитора у справі №5/119б Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Львівській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код юридичної особи - 13814885).

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня введення його в дію визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З огляду на зазначене, подальший розгляд справи №5/119б здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Донецької області 19.02.2024 припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма «Карбон» арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. згідно з пунктом 8 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, на підставі його заяви №1 від 12.01.2024.; розгляд справи відкладено на 18.03.2024; зобов`язано комітет кредиторів вирішити на засіданні комітету кредиторів питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі.

Судом здійснено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

26.02.2024 отримана довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого, якою визначено для участі у справі №5/119б арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну (свідоцтво №2019 від 10.11.2021).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 запропоновано арбітражній керуючій Маглиш Ладі Сергіївні надати суду заяву про участь у справі про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Карбон» (у разі наявності згоди на участь) з повідомленням про те, що він не належить до осіб, зазначених у п. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства; судове засідання у справі №5/119б відкладено на 22.04.2024; зобов`язано кредиторів вирішити питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справ, відповідне клопотання із заявою арбітражного керуючого про згоду на участь у справі надати суду; зобов`язано кредитора повідомити суд про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Карбон».

22.04.2024 до суду надійшли пояснення від ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ зі змісту яких вбачається наступне:

-ГУ ДПС у Донецькій області не має конкретної кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі. У зв`язку з відсутністю відповідної кандидатури арбітражного керуючого у податкового органу та з метою вирішення питання щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі № 5/119б, ГУ ДПС у Донецькій області вважає за можливе здійснити судом запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі, зокрема у разі відсутності кандидатури арбітражного керуючого запропонованої іншими кредиторами по справі;

-щодо порядку, способу та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора податкова вважає, що за доцільне розглядати звіти про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатору зборами комітету кредиторів виходячи з розміру, передбаченому КУзПБ та затверджувати звіти про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора лише за фактично виконану ним роботу у ліквідаційній процедурі. Питання оплати праці арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора, а також питання щодо можливості створення фонду авансування грошової винагороди ліквідатору у справі про банкрутство, мають детально розглядатись на зборах комітету кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області 22.04.2024 суд здійснив електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, відкладено розгляд справи на 20.05.2024.

22.04.2024 отримана довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого, якою визначено для участі у справі №5/119б арбітражного керуючого Носань Н.С.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.04.2024 запропоновано арбітражній керуючій Носань Н.С. надати суду заяву про участь у справі про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Карбон» (у разі наявності згоди на участь) з повідомленням про те, що він не належить до осіб, зазначених у п. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства; судове засідання у справі №5/119б відкладено на 20.05.2024 року; зобов`язано кредиторів вирішити питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі; відповідне клопотання із заявою арбітражного керуючого про згоду на участь у справі надати суду.

Станом на 20.05.2024 до суду від ГУ ДПС у Донецькій області надійшли пояснення, якими повідомлено, що у ГУ ДПС у Донецькій області не має конкретної кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.

Представники сторін участь у судовому засіданні 20.05.2024 не приймали.

Від кандидатур арбітражних керуючих які були раніше визначені системою у відповідь на здійснений судом запит:

- (довідка від 26.02.2024) - Маглиш Лади Сергіївни заява про участь у справі або відмови, до суду не надходило

- (довідка від 22.04.2024) - Носань Н.С. заява про участь у справі або відмови, до суду не надходило

Інших пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі №5/119б, станом на дату судового засідання, кредиторами не надано.

У зв`язку з тим, що кредитори не виконали вимоги попередніх ухвал суду - не надали кандидатуру арбітражного керуючого, ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 відкладено розгляд справи №5/119б на 10.06.2024, та 22.05.2024 здійснено повторний електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Ванжула Ярослава Володимировича (свідоцтво АВ600577 від 02.04.2013, поштова адреса: вул. Богомольця, 4, оф. 17-б, м.Київ, Україна, 01024).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.05.2024 Арбітражному керуючому Ванжула Ярославу Володимировичу запропоновано до 07.06.2024 надати Господарському суду Донецької області заяву про згоду на участь у даній справі з повідомленням щодо неналежності до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій ст.11 Кодексу України з процедур банкрутства.

30.05.2024 року від Арбітражного керуючого Ванжула Ярослава Володимировича до суду надійшла заява про відмову від участі у справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2024 відкладено розгляд справи №5/119б на 01.07.2024 року об 11:30 год. та вирішено здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.

11.06.2024 судом здійснено повторний запит та отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Гонта Оксану Анатоліївну (свідоцтво №4 від 01.02.2013, поштова адреса: Хмельницьке шосе, 82, офіс 4.1, м.Вінниця, Україна, 21036; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; телефон - НОМЕР_2, НОМЕР_1 ).

20.06.2024 року від Арбітражного керуючого Гонта Оксани Анатоліївні до суду надійшла про неможливість участі у справі №5/119б.

Вказане повідомлення прийнято судом до відома та враховане при розгляді справи у судовому засіданні 01.07.2024.

Представники сторін участь у засіданні суду 01.07.2024 не приймали.

Станом на 01.07.2024 вимоги ухвал Господарського суду Донецької області кредиторами не виконані, кандидатура арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі №5/119б суду не надана.

Заяв від арбітражних керуючих про згоду на призначення ліквідатором у справі 5/119б до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.07.2024, зокрема, закрито провадження у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" (код ЄДРПОУ 19381513).

Скасовано дію мораторію у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" (код ЄДРПОУ 19381513) на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалено державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" (код ЄДРПОУ 19381513).

Ухвала мотивована тим, що предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон" на стадії ліквідації триває понад 10 років, проте протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у зв`язку з відсутністю ліквідатора, пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості ліквідатора, суд дійшов висновку про те, що вказані обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 скасувати, справу направити до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також порушено норми процесуального законодавства, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Карбон".

Зокрема, апелянт посилається на те, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Апелянт звертає увагу суду на те, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).

Крім того, порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства, проте, такої підстави, як «відсутній предмет спору», Кодекс України з процедур банкрутства не передбачено, а оскільки Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів (преамбула КУзПБ), то пріоритетним є саме задоволення вимог кредиторів в порядку та черговості, визначеними цим Кодексом.

Окрім викладеного, скаржник також зазначає, що рішенням Правління Національного банку України від 25.02.2022 № 90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.02.2022 № 130 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 цього Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному цим Законом, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Крім цього, 03.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким врегульовано публічно-правові відносини між державою Україна та юридичними особами, що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація.

Цим Законом врегульовуються правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності об`єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів. Примусово вилучені об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаються у господарське віддання на тимчасовій основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на базі вилучених об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, реєстрація права власності на які не вимагається відповідно до закону, переходять у власність держави, з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Указом Президента України від 11.05.2022 № 326/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким вирішено націоналізувати корпоративні права у розмірі 99,772644 відсотка майна ПАТ «Промінвестбанк» (код 00039002, 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8), що належать Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (Російська Федерація, 107996, м. москва, проспект Академіка Сахарова, 9, № 1077711000102).

Кабінетом Міністрів України 13.09.2022 видано Розпорядження «Про деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким встановлено таке: передати державному підприємству «Національний фонд інвестицій України» на праві господарського відання об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, примусово вилучені в Україні відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», введеного в дію Указом Президента України від 11.05.2022 № 326:

1) корпоративні права у розмірі 5080310373 простих іменних акцій, що становлять 99,772644 відсотка статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8), що належать Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (місцезнаходження: Російська Федерація, 107996, м. москва, проспект Академіка Сахарова, 9, реєстраційний номер 1077711000102);

2) фінансові активи (у вигляді прав вимоги боргу) згідно з додатком, а саме: Право вимоги боргу Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у сумі 934874265,36грн.

Тобто, на даний час Державі Україна належить 99,772644 відсотка акцій ПАТ «Промінвестбанк» і Держава Україна в особі державного підприємства «Національний фонд інвестицій України», є бенефіціарним власником ПАТ «Промінвестбанк».

Відповідно до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Промінвестбанк» держава України включена до 7-ї черги в особі Державної податкової служби з вимогами щодо погашення податків і зборів та до 9-ї черги в особі Державного підприємства «Національний фонд інвестицій України» з вимогами, які випливають з націоналізованого права вимоги боргу Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» до банку у сумі 934874265,36 грн.

Відповідно до розділу ІХ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються № 3711 від 21.08.2017, акціонери банку, що ліквідується, мають право отримати майно (активи) такого банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів, за статтею 52 Закону.

Тобто, Держава Україна в особі Державного підприємства «Національний фонд інвестицій України» отримає майно (активи) банку, яке залишиться після задоволення вимог усіх кредиторів банку. Станом на момент подання відповідної апеляційної скарги проводиться погашення вимог кредиторів включених до 7-ї черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

Отже, постановлена місцевим господарським судом оскаржувана ухвала про закриття провадження у справі з підстав «відсутній предмет спору» позбавляє кредиторів, зокрема, апелянта на захист порушеного права шляхом задоволення кредиторських вимог у визнаній сумі та черговості, що у справах про банкрутство є неприпустимим.

Крім того, апелянт звернувся із клопотанням, в якому просить поновити строк на подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначає, що не отримував повний текст оскаржуваної ухвали від 01.07.2024 засобами поштового/електронного зв`язку, а дізнався про повний текст ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

12.07.2024 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №5/119б визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 у справі №5/119б. Витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи №5/119б. Встановлено строк учасникам справи про банкрутство для подання відзивів на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на "28" серпня 2024 р. о 12:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

22.07.2024 матеріали справи №5/119б надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники справи про банкрутство були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 21.10.2019р. введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутство саме подальший розгляд справи про банкрутство здійснюється за правилами цього Кодексу.

З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи №5/119б про банкрутство ТОВ «Фірма» Карбон» судом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Провадження у справі №5/119б про банкрутство ТОВ «Фірма» Карбон» перебуває на стадії ліквідації з 14.08.2013.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (частина 1).

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати (частина 2).

У відповідності до статі 10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Статтею 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень ліквідатора призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури.

Так, зокрема, частинами 1, 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (частина 1).

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (частина 2).

Частиною 1 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України

У разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого (пункт 5 частини 5 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Також, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого належить до компетенції комітету кредиторів (пункт 4 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Редакцією Закону про банкрутство, чинною до 21.10.2019 (стаття 115), та Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 30) встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду та визначено порядок і умови оплати діяльності арбітражного керуючого.

Отже, виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у справі про банкрутство обумовлюється тим, що надання таких послуг є оплатним, у тому числі за рахунок кредиторів у справі про банкрутство.

Джерелами сплати грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство можуть бути як кошти, отримані від виробничої діяльності підприємства боржника, так і кошти, що сплачуються кредиторами у встановленому Законом про банкрутство і Кодексом порядку.

Як вже було вище зазначено, суд неодноразово зобов`язував кредиторів у справі визначитись стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором ТОВ «Фірма» Карбон» на підставі ст. 28 КУзПБ.

Враховуючи невиконання кредиторами у справі вимог суду, господарським судом був здійснений відповідний запит щодо автоматизованого визначення кандидатури ліквідатора, однак за наслідком цього запиту, визначена кандидатура арбітражного керуючого надала відмову від призначення його ліквідатором у справі №5/119б.

Матеріали справи також не містять будь-яких пропозицій кредиторів у період після з 19.02.2024 (з дати відсторонення арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Фірма «Карбон») щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі про банкрутство, у тому числі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора.

Колегія суддів наголошує, що приписи Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що участь кредитора у справі про банкрутство не може бути формальною.

Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства), прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого (пункт 5 частини 5 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства), звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого (пункт 4 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (частина 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 Кодексу України з процедур банкрутства), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо.

Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Крім того, процедури банкрутства за вимогами Кодексу України з процедур банкрутства мають строковий характер, зокрема, у відповідності до частини 1 статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника у строк що не перевищує 12 місяців

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, процедура ліквідації у справі №5/119б про банкрутство ТОВ „Фірма «Карбон» відкрита постановою Господарського суду Донецької області від 14.08.2013, триває вже 11 років та станом на час постановлення оскаржуваної ухвали є незавершеною.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі №5/119б про банкрутство ТОВ «Фірма «Карбон» на стадії ліквідації триває вже 11 років, проте протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється, у зв`язку із відсутністю ліквідатора, пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора, безрезультатністю вжитих господарським судом першої інстанції дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості ліквідатора, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені статтею 90 КУзПБ.

Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності зборами кредиторів рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого та відсутність звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, та як наслідок - відсутність арбітражного керуючого-ліквідатора у справі про банкрутство, унеможливлює подальше провадження цієї справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фірма» Карбон» керуючись пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України з причин відсутності предмету спору.

При цьому, колегія суддів наголошує, що в контексті спірних правовідносин, господарським судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та від 07.10.2020 року у справі №917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин.

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15.

Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, місцевий господарський суд прийняв обґрунтоване та законне рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, слід зазначити, що статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Статтями 42, 48, 61,73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.

Згідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Станом на 01.07.2024 матеріали справи №5/119б не містять заяв (клопотань) чи інших доказів, які свідчать про наявність спору між арбітражним керуючим та кредиторами боржника з приводу сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, скарг кредиторів на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених Господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №5/119б на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подальше затягування процедури банкрутства ТОВ «Фірма» Карбон» на стадії ліквідації з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, а тому закриття провадження у даній справі є доцільним та обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 у справі №5/119б слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 у справі №5/119б залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.08.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.І. Терещенко