Рішення

від 26.08.2024 по справі 904/6856/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2024м. ДніпроСправа № 904/6856/23за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П`ятихатської міської ради, м. П`ятихатки Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про внесення змін до пунктів договору оренди земельної ділянки

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Стрюк Н.О., адвокат, ордер серії АЕ №1196995 від 07.02.2024

Від прокуратури: Скрипник К.Ю., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №078897 від 12.01.2024

С У Т Ь С П О Р У :

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П`ятихатської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить внести зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П`ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши їх у такій редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200372132023 від 26.04.2023, становить 1466945,36гривень.";

"9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у формі та розмірі: - у грошовій формі з розрахунку 1466945,36 грн. *6%=88016,72грн на рік, щомісячно 7334,73грн. Загальна сума орендної плати становить 88016,72грн /вісімдесят вісім тисяч шістнадцять грн 72 коп./ на рік, яка сплачується до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900.

Розрахунок орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі з урахуванням індексації згідно законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках передбачених законом".

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20грн.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ФОП Яцковським С.І., па підставі рішення П`ятихатської міської ради від 14.12.2007 № 418-1І/V, 24 червня 2008 року був укладений договір оренди земельної ділянки. Зазначений договір зареєстровано у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру (запис від 10.10.2008 №040813802543). П`ятихатською міською радою прийнято рішення від 28.04.2022 № 1099-20/VIII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П`ятихатської міської ради", відповідно до п.1 затверджуються орендні ставки на землю та території П`ятихатської міської ради згідно з додатком. Пунктом 8 зазначеного рішення установлено, що воно набуває чинності з 01 січня 2023 року. Відповідно до Витягу №НВ-1200215882023 від 27.02.2023 з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки к.н. 1224510100:13:001:0003 становить 1466945,36грн. Однак, відповідні зміни щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі та річної орендної плати за оренду земельної ділянки комунальної власності до нього до цього часу не внесено.

Оскільки зміни до договору оренди земельної ділянки до цього часу сторонами не внесені, внаслідок чого зменшено надходження до місцевого бюджету орендної плати у розмірі 88016,72 грн. в рік, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008 не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 (п. 5 та п. 9) самого договору.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить залишити без розгляду позовну заяву, як таку що не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Зі змісту договору оренди від 24.06.2008 вбачається, що статус особи орендаря визначений як "громадянин ОСОБА_1 ". В розділі договору "Реквізити сторін", відсутня інформація про те, що договір оренди укладає ОСОБА_1 як фізична особа -підприємець, відсутні дані про реєстрацію громадянина ОСОБА_1 як підприємця, місця здійснення ним підприємницької діяльності, тощо. Окрім того, в реквізитах договору відсутній РНОКПП Яцковського С.І.

Додаток до договору у вигляді розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, Акт про передачу та прийом земельної ділянки, що передається в оренду від 24.06.2008 підписано громадянином ОСОБА_1 , а не ФОП Яцковським С.І.

Відтак, фактичним орендарем земельної ділянки, на якій розташовано належне йому на праві власності нерухоме майно, та стороною договору оренду є фізична особа, а за приписами пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Реєстрація громадянина ОСОБА_1 підприємцем в 2015 році не змінює його статус з громадянина на підприємця в договорі оренди землі від 24.06.2008, зміни до якого мають бути внесені виходячи з позовних вимог.

У відповіді на відзив на позовну заяву прокурор не погоджується із викладеними запереченнями. Враховуючи наявність специфічного майна, його характер, цільове призначення земельної ділянки, значну площу, спосіб використання, укладену додаткову угоду, в якій відповідач виступає в якості фізичної особи-підприємця, прокурор вважає, що з моменту укладення договору між сторонами виникли саме господарські правовідносини. Відповідач з самого початку, й наразі, використовує земельну ділянку для здійснення саме підприємницької діяльності, а відтак розгляд даної справи необхідно проводити саме за правилами господарського судочинства

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 справу №904/6856/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.02.2024.

З 05.02.2024 підготовче засідання відкладено на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 27.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/6856/23 на тридцять днів до 02 квітня 2024 року включно, відкладено підготовче засідання у справі на 19.03.2024.

Ухвалою суду від 19.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №904/6856/23, призначити справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 03.04.2024

22 березня 2024 року від прокуратури до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.03.2024 №12308/5/04-36-24-17-11.

З 03.04.2024 розгляд справи відкладено на 07.05.2024.

Позивач у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

06 травня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшла заява про залишення позову без розгляду мотивована тим, що спір з таким суб`єктним складом не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У судовому засіданні 07.05.2024 судом оголошено перерву до 20.06.2024.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено з 20.06.2024 до 06.08.2024. З 06.08.2024 оголошено перерву до 26.08.2024.

21.08.2024 до господарського суду позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 26.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури, відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар), на підставі рішення П`ятихатської міської ради від 14.12.2007 № 418-11/V, 24 червня 2008 року був укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.37-39 том 1).

Зазначений Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2008 № 040813802543.

За умовами договору орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 7644 кв.м. з кадастровим номером 1224510100:13:001:0003 для обслуговування виробничих будівель по вул. Робоча, 2 у м. П`ятихатки (п.3 Договору).

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки виконана Українським науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" м. Київ з урахуванням впливу локальних факторів та постанови Кабміну про зміну грошової оцінки індексується на коефіцієнт 1,035 з 01 січня 2006 року, та 1,028 з 01 січня 2008 року становить: 45,72х1,0х1,035х1,028=48,65 за 1м2 на рік.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі з розрахунку функціонального використання як землі промисловості: 48,65 грн.х3%х7644м2=11156,42 грн. на рік. Загальна сума орендної плати становить 11156,42 грн./одинадцять тисяч сто п`ятдесят шість грн. 42 коп./ сплаченої на розрахунковий рахунок міськвиконкому.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10. договору).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджуються документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).

24.06.2008 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 передано за актом приймання - передачі громадянину ОСОБА_1 для обслуговування будівель і споруд (а.с.42 на звороті том 1).

Рішенням П`ятихатської міської ради від 08.08.2013 № 852-32/VІ, в зв`язку з уточненням адреси, внесено відповідні зміни в договір оренди віж 10.10.2008 земельної ділянки площею 0,7644, яка розташована за адресою: вулю Робоча, змінивши номер 2 на 2в (а.с.71 том 1).

Додатковою угодою від 09.08.2013, яка укладена між виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Яцковським С.І., внесено зміни до п.5 та п.9 Договору (а.с.42 том 1).

Відповідно до п. 5 Договору в редакції додаткової угоди від 09.08.2013:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки (функціональне використання - як землі промисловості) виконана Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" м. Дніпропетровськ з урахуванням впливу локальних факторів відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №2/08-905 від 28.08.2013, наданої відділом Держкомзему у П`ятихатському районі, становить: 88,68грн за 1 м.кв. на рік х 7644 кв..м. = 677869,92грн.

Відповідно до п. 9 Договору в редакції додаткової угоди від 09.08.2013, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: - у грошовій формі з розрахунку: 88,68 грн. х 3% х 7644м2 = 20336,10 грн. на рік. Загальна сума орендної плати становить 20336,10 грн./двадцять тисяч триста тридцять шість грн. 10 коп./ сплаченої на розрахунковий рахунок міськвиконкому № 33214815700262, МФО 805012, ОКПО 23929862, код платежу 13050500.

Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати, що є невід`ємною частиною додаткової угоди до договору оренди, прийнятий до розрахунку розмір орендної плати у співвідношенні до нормативної грошової оцінки 3 % (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), а.с.43 том 1.

Договір укладено терміном на 49 років, починаючи з дати підписання акта приймання передачі об`єкта (п. 8.).

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1224510100:13:001:0003 її категорія землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

20.12.2018 П`ятихатською міською радою було прийнято рішення № 758- 36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625- 33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю" (а.с.63 на зворотному боці у томі 1).

Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02 ) у розмірі 6 відсотків.

У квітні 2022 року П`ятихатською міською радою прийнято рішення від 28.04.2022 № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П`ятихатської міської ради", відповідно до п.1 якого затверджуються орендні ставки на землю та території П`ятихаткої міської ради згідно з додатком (а.с.67-69 том 1).

Рішення міської ради набуває чинності з 01 січня 2023 року (п.8 рішення).

Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02 ) у розмірі 6 відсотків (а.с.68-70 у томі 1).

Відповідно до Витягу № НВ-1200215882023 від 27.02.2023 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки к.н. 1224510100:13:001:0003 становить 1 466 945, 36 грн. (а.с.50 на звороті, том 1).

Листом від 10.10.2022 на адресу Яцковського С.І. П`ятихатською міською радою направлено додаткову угоду від 09.08.2022 в 2-х примірниках про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (а.с.52, 55-56 том 1).

Зміни до договору оренди земельної ділянки, пов`язані зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в досудовому порядку не внесені.

Прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008 не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 (п. 5 та п. 9) самого договору, оскільки відповідні зміни щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі та річної орендної плати за оренду земельної ділянки комунальної власності до нього до цього часу не внесено, внаслідок чого зменшено надходження до місцевого бюджету орендної плати у розмірі 88016,72 грн. в рік.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі, тож наявні підстави для внесення змін до договору оренди землі.

Наведене і є причиною звернення з позовом до суду.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За статтею 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Таким чином, за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (далі Закон № 161-XIV) встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону № 161-XIV вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У частині першій статті 30 Закону № 161-XIV передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третя статті 21 Закону № 161-XIV).

Разом з тим згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

З огляду на викладене, при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону № 161-XIV необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Лише у випадку, передбаченому підпунктом 288.5.3. пункту 288.5 статті 288 ПК України орендна плата може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, - у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Зі змісту договору оренди земельної ділянки вбачається, що у договорі оренди землі, укладеному між П`ятихатською міською радою та Яцковським С.І., встановлено річну орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

28.04.2022 рішенням П`ятихатської міської ради № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П`ятихатської міської ради", затверджено Додаток № 1, з якого вбачається, що розмір орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду на території міста П`ятихатки із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, у тому числі для відповідача (Яцковського С.І.) становить 6% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За змістом статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

У пункті 13 договору оренди землі від 24.06.2008 сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 33 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Ураховуючи, що умовами договору оренди землі передбачена така підстава для перегляду розміру орендної плати, як зміна ставки орендної плати згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, ставка орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, визначена в межах між мінімальною та максимальною ставкою податку, тому наявні правові підстави для внесення змін до договору оренди землі та збільшення ставки орендної плати до 6%.

Надаючи правову оцінку доводам прокурора щодо необхідності внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 щодо збільшення розміру орендної плати до 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частинами першою, другою статті 20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV). Згідно із частиною першою цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

За змістом статті 13, частини першої статті 15 та статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV), Закону України "Про оренду землі" (№ 161-XIV) убачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13, від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 640/15419/15-ц, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 922/539/18, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 922/378/19.

В частинах першій та другій статті 20 Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV) передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини перша - третя статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV).

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 201 ЗК України).

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель" (№ 1378-IV).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/12, від 10 вересня 2020 року у справі № 817/1793/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 817/1779/17 зроблено висновок про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а носить індивідуальний характер.

З урахуванням положень ст. 632 ЦК України, ст.ст. 288,289 Податкового кодексу України і ст.ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативно грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати , а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.

Згідно витягу № НВ-1200215882023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.02.2023, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:13:001:0003 (м. П`ятихатки, вул. Робоча, 2в) нормативно грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 1 466 945,36 грн.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Оскільки у даній справі внесення змін до договору оренди землі пов`язано не тільки зі зміною нормативної грошової оцінки землі, а й зі зміною ставки орендної плати (6%), суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту є ефективним, а задоволення позовної вимоги про внесення змін до п.5 договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та п.9 договору щодо ставки орендної плати призведе до належного захисту прав орендодавця.

Вимога прокурора про доповнення пункту 9 договору абзацом наступного змісту: "Розрахунок орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі з урахуванням індексації згідно законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках передбачених законом" задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Перелік підстав для перегляду розрахунку орендної плати в наведеному вище абзаці пункту 9 договору повністю (крім "зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки") відтворює зміст пункту 13 договору оренди, яким передбачено умови для перегляду розрахунку орендної плати. Жодних обґрунтувань необхідності зазначення в договорі однакових за змістом пунктів, які б визначали підстави перегляду розрахунку орендної плати прокурором не наведено.

Щодо доповнення визначених договором підстав перегляду розрахунку орендної плати новою підставою, такою як "зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки", то в даному випадку суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в п.122 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22: "з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки".

Тобто, незалежно від наявності в договорі такої підстави перегляду розміру орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни, сам факт зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади м. П`ятихатки, для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

При цьому прокурор звертає увагу суду на відповідні висновки з цього питання Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави П`ятихатською міською радою, яка з моменту укладення договору оренди земельної ділянки не вчинила жодних дій всупереч п. 13 договору щодо перегляду річної орендної плати в чинному договорі оренди. Усвідомлюючи, що до бюджету не надходять грошові кошти у належних розмірах, П`ятихатська міська рада обмежилась лише направленням 23.06.2021 листом, вих. № 2773/0/2-23, на адресу відповідача однієї пропозиції про підписання проекту змін, яку він отримав згідно штампу вхідної кореспонденції 27.06.2023, хоча законодавчо наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених майнових прав жителів територіальної громади. Отже, П`ятихатська міська рада, як уповноважений орган на представництво інтересів жителів територіальної громади щодо захисту їх майнових прав, своєчасно заходи щодо приведення розміру орендної плати у спірному договорі оренди земельної ділянки до законодавчо встановлених вимог у судовому порядку не вжила, незважаючи на те, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, відповідні зобов`язання сторін за договором оренди земельної ділянки змінюються лише з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Жовтоводською окружною прокуратурою Дніпропетровської області на адресу П`ятихатської міської ради надіслано повідомлення про встановлені порушення вимог чинного законодавства, в якому також висловлено прохання надати інформацію щодо наміру вжиття заходів для усунення цих порушень, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянкт (листи від 22.06.2023 № 04/55/3-882ВИХ-23 та від 10.10.2023 № 04/55/3- 1279ВИХ-23).

У відповідь П`ятихатською міською радою надано інформацію листами від 27.10.2023 № 4567/0/2-23 та 11.09.2023 № 3775/0/2-23, відповідно до якої Відповідачу було скеровано проект додаткової угоди до договору, але відповіді від нього отримано не було, жодних заходів претензійно-позовного характеру не вживалося.

Вдруге, листом від 29.11.2023 за № 04/55/3-1555вих-23 прокуратурою повідомлено П`ятихатську міську раду про необхідність забезпечення дотримання принципу платного використання земель комунальної власності та вжиття заходів щодо наповнення місцевого бюджету коштами орендної плати. У відповідь на лист прокуратури П`ятихатська міська рада надала інформацію від 13.12.2023 № 5289/0/2- 23 та від 22.12.2023 № 5441/0/2-23, про те, що відповідні заходи відносно ФОП Яцковського С.І. не вживалися у органу місцевого самоврядування відсутні кошти для сплати судового збору.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Щодо клопотання відповідача про залишення без розгляду позовну заяву, як таку що не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ст. ст. 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом. Тобто, відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 року у справі "Белілос проти Швейцарії"). Юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 року у справі "Занд проти Австрії").

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, підпункти 5, 10, 14 пункту 1 цієї статті).

Згідно з ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

У відповідності до витягу з ДЗК про земельну ділянку Відповідачу передано земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка відноситься до категорії Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Площа земельної ділянки значна й становить 7664 м2, а згідно п. 3 Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008, вона передається для обслуговування виробничих будівель.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав Відповідач є власником майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: приміщення будівлі станції технічного обслуговування тракторів та приміщення центральної майстерні, приміщення ТОП площею 857 км.м., приміщення СТОТ площею 866,3 кв. м., центральної майстерні площею 1159,6 кв.м., та приміщення кузнечного цеху.

Актом обстеження стану та використання земельної ділянки від 10.11.2023, складеним представниками П`ятихатської міської ради, підтверджується, що на території земельної ділянки, яка орендується Відповідачем знаходяться виробничі приміщення загальною площею 2900 м2. Земельна ділянка огороджена парканом, знаходиться під охороною, виробничі приміщення використовуються, на території знаходяться легкові та вантажні автомобілі, сільськогосподарська техніка. Також, основним видом діяльності Відповідача, як фізичної особи підприємця є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, а додатковим: 71.20 Технічні випробування та дослідження, що свідчить про використання зазначених приміщень для підприємницької діяльності.

Згідно Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.08.2013, угода укладена між П`ятихатською міською радою та фізичною особою-підприємцем Яцковським Сергієм Івановичем.

За викладеного, спір підлягає розгляду в господарському суді, а клопотання про залишення позову без розгляду залишається без задоволення.

Під час звернення з позовом до суду через підсистему Електронний суд прокурором сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 (2684,00грн х 0,8) згідно платіжної інструкції №3749 від 05.12.2023 (а.с.145 том 1).

Судовий збір у зазначеній сумі зараховано до Державного бюджету, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.148 том 1).

Відповідно до вимог ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1431,47грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П`ятихатської міської ради до Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича про внесення змін до пунктів договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Внести зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П`ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши їх у такій редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200372132023 від 26.04.2023, становить 1466945,36гривень";

"9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у формі та розмірі: - у грошовій формі з розрахунку 1466945,36 грн. *6%=88016,72грн на рік, щомісячно 7334,73грн. Загальна сума орендної плати становить 88016,72грн /вісімдесят вісім тисяч шістнадцять грн 72 коп./ на рік, яка сплачується до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900."

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; просп. Д. Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49001) витрати по сплаті судового збору в сумі 1431,47грн, видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.08.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва