Рішення

від 29.08.2024 по справі 904/2446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2446/24За позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-методичного центру інформаційних технологій", м. Київ

про стягнення 87 464,93грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-методичного центру інформаційних технологій" заборгованість у розмірі 87464,93грн, з яких:

- основний борг у розмірі 43081,00грн;

- пеня у розмірі 35464,02грн;

- 3 % річних у розмірі 2498,36грн;

- інфляційні втрати у розмірі 6421,55грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №12Е100-1014/21 від 23 квітня 2021 року в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що на виконання п. 3.10 договору оренди грошові кошти в сумі 2 926,58грн перераховані відповідачем на користь позивача. При визначенні розміру заборгованості позивачем не враховано грошової застави, а отже сума боргу становить 40 154,99грн (43 081,57грн - 2 926,58грн). Позивач нарахував штрафні санкції після припинення дії договору, що суперечить нормам чинного законодавства.

Також відповідач просить застосувати позовну давність щодо вимоги про стягнення пені.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Доказів на підтвердження перерахування грошової застави до відзиву не надано, орендодавцем рахунок на оплату застави не виставлявся.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 справу №904/2446/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2021 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець, позивач) та Приватним професійно-технічним навчальним закладом "Науково-методичного центру інформаційних технологій" Дніпропетровська філія (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №12Е100-1014/21 (а.с. 11-15).

За умовами п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - орендоване майно):

нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Чернишевського, 27, розташованому на 2-му поверсі 4- поверхової промислової будівлі АТС46/47 (літ. А-4) (приміщення №210, згідно з планом за поверхами, відповідно до технічного паспорту та правовстановлюючих документів), загальною площею 23,50м2, для розміщення навчального класу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до договору (п. 1.1.1).

Вартість орендованого майна з урахуванням індексації на 01.03.2021 становить 94 026,00грн (п. 1.2 договору).

Коефіцієнт використання загальних площ, що застосовується при визначенні розміру орендної плати, становить 11,90% (п. 1.3 договору).

Передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:

плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 85,40 (вісімдесят п`ять грн 40 коп.) гривні за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 2695,22 (дві тисячі дев`яносто п`ять грн 22 коп.) гривень за 26,30м2 за місяць (3.1.1);

плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором) (п. 3.1.2).

Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати у разі збільшення розміру податків (в тому числі податку на нерухомість та земельного податку), зборів, інших обов`язкових платежів, цін і тарифів, що впливають на розмір орендної плати, шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (п. 3.2 договору).

Деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку №2 до договору (п. 3.3 договору).

Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги. Про зміну плати за послуги орендодавець зобов`язаний попередити орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця з якого застосовується нова вартість послуги (п. 3.4 договору).

Відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії (п. 3.5 договору).

За пунктом 3.6 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку:

орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.7.1 договору);

плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 3.7.2 договору).

Орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його е-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем) (п. 3.8 договору).

Будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем за цим договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 2926,58 (дві тисячі дев`ятсот двадцять шість грн 58 коп.) гривень з урахуванням ПДВ. Сума вказаної застави має бути перерахована орендарем на банківський рахунок орендодавця (на підставі рахунку, виставленого орендодавцем) протягом 5 банківських днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення орендодавцем задоволення своїх вимог до орендаря з суми застави, орендодавець зобов`язаний письмово повідомити про це орендаря, а останній зобов`язується відновити визначений договором розмір грошової застави, шляхом перерахування орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від орендодавця. При закінченні строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна). Після цього, сума застави, що залишиться не використаною орендодавцем, має бути перерахована орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення орендованого майна з користування за відповідним актом (п. 3.10 договору).

Починаючи з 2021 року кожного 1 липня кожного року, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. Сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору (п. 3.11 договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором (п. 5.3.12 договору).

В разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та чинним законодавством України (п. 6.1 договору).

У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором. Орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення (п. 6.2 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 29.02.2024 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це (п. 11.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

01 квітня 2021 року позивач, як орендодавець, передав відповідачу у користування відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №12е100-1014/21 від 23.04.2021 нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Чернишевського, 27, на 2-му поверсі 4- поверхової промислової будівлі АТС46/47 (літ. А-4) (приміщення №210, згідно з планом за поверхами), загальною площею 23,50м2. технічний та санітарний стан орендованого майна: задовільний (а.с. 17).

АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" виставлено на адресу відповідача рахунки на оплату на загальну суму 76 396,55грн:

№1200ДН1/21-463 від 23.04.2021 за квітень 2021 року на суму 2936,84грн (а.с. 45);

№1200ДН1/21-536 від 01.05.2021 за травень 2021 року на суму 2948,64грн (а.с. 29);

№1200ДН1/21-649 від 01.06.2021 за червень 2021 року на суму 2994,32грн (а.с. 31 на звороті);

№1200ДН1/21-771 від 01.07.2021 за липень 2021 року на суму 3199,10грн (а.с. 34);

№1200ДН1/21-882 від 01.08.2021 за серпень 2021 року на суму 3290,56грн (а.с. 31);

№1200ДН1/21-1011 від 01.09.2021 за вересень 2021 року на суму 3348,82грн (а.с. 32 на звороті);

№1200ДН1/21-1134 від 01.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 3496,55грн (а.с. 55);

№1200ДН1/21-1254 від 01.11.2021 за листопад 2021 року на суму 3911,89грн (а.с. 32);

№1200ДН1/21-1381 від 01.12.2021 за грудень 2021 року на суму 3895,12грн (а.с. 44);

№1200ДН1/22-67 від 01.01.2022 за січень 2022 року на суму 3852,49грн (а.с. 28 на звороті);

№1200ДН1/22-190 від 01.02.2022 за лютий 2022 року на суму 5170,88грн (а.с. 33);

№1200ДН1/22-310 від 01.03.2022 за березень 2022 року на суму 5119,25грн (а.с. 28);

№1200ДН1/22-426 від 01.04.2022 за квітень 2022 року на суму 5018,44 грн (а.с. 29 на звороті);

№1200ДН1/22-535 від 01.05.2022 за травень 2022 року на суму 4417,42грн (а.с. 30);

№1200ДН1/22-632 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 3000,73грн (а.с. 41);

№1200ДН1/22-726 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 3298,36грн (а.с. 34);

№1200ДН1/22-821 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 3299,71грн (а.с. 36);

№1200ДН1/22-919 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 3298,07грн (а.с. 43);

№1200ДН1/22-1009 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 3301,07грн (а.с. 40);

№1200ДН1/22-1100 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 3297,01грн (а.с. 39);

№1200ДН1/22-1182 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 3301,28грн (а.с. 42).

Позивач зазначає, що відповідачем частково здійснено оплату за виставленими рахунками на суму 33 314,98грн. Залишок несплаченої суми становить 43 081,57грн (76396,55грн 33 314,98грн).

Матеріали справи не містять доказів перерахування грошової застави у розмірі 2926,58грн.

Позивач просить стягнути основний борг у розмірі 43081,00грн, пеню у розмірі 35464,02грн, 3% річних у розмірі 2498,36грн та втрати від інфляції у розмірі 6421,55грн, що і є причиною виникнення спору.

Правовідносини сторін виникли з договору оренди нерухомого майна та регулюються Цивільним кодексом України та Господарським Кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено ч. 1, 3 та 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч 1 ст. 761 ЦК України).

Орендар вступив у строкове користування об`єктом оренди з 01.04.2021 (дата підписання Акту приймання передачі, а.с. 17).

Судом встановлено, що договір оренди припинив свою дію 29.02.2024 відповідно до п. 11.1 договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку:

орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.7.1 договору);

плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 3.7.2 договору).

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити, зокрема:

орендну плату:

за липень 2022 року не пізніше 20 липня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.07.2022;

за серпень 2022 року не пізніше 22 серпня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 23.08.2022;

за вересень 2022 року не пізніше 20 вересня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.09.2022;

за жовтень 2022 року не пізніше 20 жовтня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.10.2022;

за листопад 2022 року не пізніше 21 листопада 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 22.11.2022;

за грудень 2022 року не пізніше 20 грудня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.12.2022;

плату за надання послуг з утримання орендованого майна:

за липень 2022 року не пізніше 22 серпня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 23.08.2022;

за серпень 2022 року не пізніше 20 вересня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.09.2022;

за вересень 2022 року не пізніше 20 жовтня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.10.2022;

за жовтень 2022 року не пізніше 21 листопада 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 22.11.2022;

за листопад 2022 року не пізніше 20 грудня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.12.2022;

за грудень 2022 року не пізніше 20 січня 2023 року, прострочка виконання настає з 21.01.2023.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 43081,00грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості 43081,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

В пункті 6.2 договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 35 464,02грн за загальний період з 01.07.2022 до 05.06.2024 (а.с. 3).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем не вірно визначено розмір заборгованості та період прострочки виконання зобов`язання. Станом на 01.07.2022 розмір заборгованості становить 24 286,07грн (57 601,05грн 33 314,98грн).

Так, на суму боргу 24 286,07грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.07.2022 до 05.06.2024 (705дн) у розмірі 19958,88грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за липень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.07.2022 до 05.06.2024 (686дн) у розмірі 2595,42грн;

на суму боргу 36,95грн (послуги з утримання орендованого майна за липень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 23.08.2022 до 05.06.2024 (653дн) у розмірі 27,73грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за серпень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 23.08.2022 до 05.06.2024 (653дн) у розмірі 2447,99грн;

на суму боргу 38,30грн (послуги з утримання орендованого майна за серпень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.09.2022 до 05.06.2024 (624дн) у розмірі 27,23грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за вересень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.09.2022 до 05.06.2024 (624дн) у розмірі 2318,42грн;

на суму боргу 36,66грн (послуги з утримання орендованого майна за вересень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.10.2022 до 05.06.2024 (594дн) у розмірі 24,55грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за жовтень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.10.2022 до 05.06.2024 (594дн) у розмірі 2184,39грн;

на суму боргу 39,66грн (послуги з утримання орендованого майна за жовтень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 22.11.2022 до 05.06.2024 (562дн) у розмірі 24,82грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за листопад 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 22.11.2022 до 05.06.2024 (562дн) у розмірі 2041,43грн;

на суму боргу 35,60грн (послуги з утримання орендованого майна за листопад 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.12.2022 до 05.06.2024 (533дн) у розмірі 20,87грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за грудень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.12.2022 до 05.06.2024 (533дн) у розмірі 1911,86грн;

на суму боргу 39,87грн (послуги з утримання орендованого майна за грудень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 21.01.2023 до 05.06.2024 (502дн) у розмірі 21,68грн.

Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 33 605,27грн, в решті заявлених вимог про стягнення пені (1858,75грн) слід відмовити.

Щодо нарахування пені понад шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане суд зазначає таке.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що відповідно до пункту 6.2 договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Таким чином, нарахування пені до 05.06.2024 (за весь період прострочення) понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, узгоджується з висновками щодо застосування норм права (статті 231, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України), які викладені у наведених постановах Верховного Суду України та Верховного Суду та постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, відсотків річних, інфляційних втрат у загальному розмірі 96 878,12грн) складає 50,7% суми основного боргу.

Враховуючи приписи статті 551 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% від розміру, яка підлягає до стягнення.

Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 16 802,64грн (33 605,27грн * 50%).

Враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені більше, ніж на 50%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату (хоча б частково) у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2498,36грн за період з 01.07.2022 до 05.06.2024 та інфляційні втрати за період липень 2022 року квітень 2024 року у розмірі 6 421,55грн (а.с. 3).

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.

Так, на суму боргу 24 286,07грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 02.07.2022 до 05.06.2024 (705дн) у розмірі 1406,41грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за липень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.07.2022 до 05.06.2024 (686дн) у розмірі 183,77грн;

на суму боргу 36,95грн (послуги з утримання орендованого майна за липень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 23.08.2022 до 05.06.2024 (653дн) у розмірі 1,98грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за серпень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 23.08.2022 до 05.06.2024 (653дн) у розмірі 174,93грн;

на суму боргу 38,30грн (послуги з утримання орендованого майна за серпень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.09.2022 до 05.06.2024 (624дн) у розмірі 1,96грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за вересень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.09.2022 до 05.06.2024 (624дн) у розмірі 167,16грн;

на суму боргу 36,66грн (послуги з утримання орендованого майна за вересень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.10.2022 до 05.06.2024 (594дн) у розмірі 1,79грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за жовтень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.10.2022 до 05.06.2024 (594дн) у розмірі 159,11грн;

на суму боргу 39,66грн (послуги з утримання орендованого майна за жовтень 2022 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 22.11.2022 до 05.06.2024 (562дн) у розмірі 1,83грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за листопад 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 22.11.2022 до 05.06.2024 (562дн) у розмірі 150,54грн;

на суму боргу 35,60грн (послуги з утримання орендованого майна за листопад 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.12.2022 до 05.06.2024 (533дн) у розмірі 1,56грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за грудень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.12.2022 до 05.06.2024 (533дн) у розмірі 142,76грн;

на суму боргу 39,87грн (послуги з утримання орендованого майна за грудень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 21.01.2023 до 05.06.2024 (502дн) у розмірі 1,64грн.

Вимога про стягнення з відповідача трьох відсотків річних задовольняється судом частково у розмірі 2 395,44грн, в решті заявлених вимог про стягнення трьох відсотків річних (102,92грн) слід відмовити.

Поряд із цим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19).

Сума інфляційних втрат складає:

на суму боргу 24 286,07грн * 114,9% (сукупний індекс інфляції за липень 2022 року квітень 2024 року) = 27904,69грн 24 286,07грн = 3618,62грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за липень 2022 року) * 114,1% (сукупний індекс інфляції за серпень 2022 року квітень 2024 року) = 3721,27грн 3261,41грн = 459,86грн;

на суму боргу 36,95грн (послуги з утримання орендованого майна за липень 2022 року) * 112,9% (сукупний індекс інфляції за вересень 2022 року квітень 2024 року) = 41,72грн 36,95грн = 4,77грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за серпень 2022 року) * 112,9% (сукупний індекс інфляції за вересень 2022 року квітень 2024 року) = 3682,13грн 3261,41грн = 420,72грн;

на суму боргу 38,30грн (послуги з утримання орендованого майна за серпень 2022 року) * 110,8% (сукупний індекс інфляції за жовтень 2022 року квітень 2024 року) = 42,44грн 38,30грн = 4,14грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за вересень 2022 року) * 110,8% (сукупний індекс інфляції за жовтень 2022 року квітень 2024 року) = 3613,64грн 3261,41грн = 352,23грн;

на суму боргу 36,66грн (послуги з утримання орендованого майна за вересень 2022 року) * 108,1% (сукупний індекс інфляції за листопад 2022 року квітень 2024 року) = 39,63грн 36,66грн = 2,97грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за жовтень 2022 року) * 108,1% (сукупний індекс інфляції за листопад 2022 року квітень 2024 року) = 3525,58грн 3261,41грн = 264,17грн;

на суму боргу 39,66грн (послуги з утримання орендованого майна за жовтень 2022 року) * 107,3% (сукупний індекс інфляції за грудень 2022 року квітень 2024 року) = 42,55грн 39,66грн = 2,89грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за листопад 2022 року) * 107,3% (сукупний індекс інфляції за грудень 2022 року квітень 2024 року) = 3499,49грн 3261,41грн = 238,08грн;

на суму боргу 35,60грн (послуги з утримання орендованого майна за листопад 2022 року) * 106,6% (сукупний індекс інфляції за січень 2023 року квітень 2024 року) = 37,95грн 35,60грн = 2,35грн;

на суму боргу 3261,41грн (оренда плата за грудень 2022 року) * 106,6% (сукупний індекс інфляції за січень 2023 року квітень 2024 року) = 3476,66грн 3261,41грн = 215,25грн;

на суму боргу 39,87грн (послуги з утримання орендованого майна за грудень 2022 року) * 105,7% (сукупний індекс інфляції за лютий 2023 року квітень 2024 року) = 42,14грн 39,87грн = 2,27грн.

Вимога про стягнення з інфляційних втрат задовольняється судом частково у розмірі 5588,32грн, в решті заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат (833,23грн) слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 43081,00грн, пеня у розмірі 16 802,64грн (з урахуванням зменшення на 50%), 3% річних у розмірі 2395,44грн та втрати від інфляції у розмірі 5588,32грн, а всього 67867,40грн.

Щодо позовної давності, про застосування якої до спірних правовідносин заявляє відповідач.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Установлено, що позивач звернувся з позовом до суду 05.06.2024 про стягнення пені за період з 01.07.2022 до 05.06.2024. Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з 02.07.2022.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину"; Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив позовну давність за вимогами про стягнення пені.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6277 від 12.06.2024 (а.с. 78). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 92).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2344,99грн (84670,03грн * 2422,40грн/ 87464,93грн).

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-методичного центру інформаційних технологій" про стягнення 87 464,93грн - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-методичного центру інформаційних технологій" (ідентифікаційний код 33100465; вул. Прирічна, буд. 3, м. Київ, 04213) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (ідентифікаційний код 21560766; бул. Тараса Шевченко, буд. 18, м. Київ, 01601) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (ідентифікаційний код 25543196; вул. Херсонська, буд. 26, м. Дніпро, 49600) основний борг у розмірі 43081,00грн (сорок три тисячі вісімдесят одна гривня 00коп.), пеню у розмірі 16 802,64грн (шістнадцять тисяч вісімсот дві гривні 64коп.), 3% річних у розмірі 2395,44грн (дві тисячі триста дев`яносто п`ять гривень 44коп.), втрати від інфляції у розмірі 5588,32грн (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 32коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2344,99грн (дві тисячі триста сорок чотири гривні 99коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 29.08.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва