Рішення

від 27.08.2024 по справі 905/843/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2024р. Справа №905/843/24

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви:

Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця, м.Дніпро, Акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ, с. Вовчанка, Донецька область

про стягнення штрафу у розмірі 166460,00грн

без участі (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Українська залізниця, м.Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ, с. Вовчанка, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 166460,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №60646973, №54038542 вказаній у накладній №49170830, у підтвердження чого посилається комерційний акт №450003/13 від 13.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

13.06.2024 через систему «Електронний суд» надійшла зава №б/н від 13.06.2024 про усунення недоліків позовної заяви, в якій на виконання ухвали суду від 10.06.2024 надано завірені належним чином документи за переліком.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/843/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 09.07.2024 (з урахуванням часу пересилання засобами зв`язку) для подання відзиву на позов.

Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронних кабінетів учасників справи, згідно довідок, сформованих у системі Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до їх електронних кабінетів 17.06.2024 о 12:15год.

Таким чином, учасники справи належним чином були повідомлені про порушення провадження у справі.

Крім того, судом вчинялися додаткові заходи з метою повідомлення позивача про розгляд справи у суді за його участю шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження від 17.06.2024 на електронну адресу регіональної філії Придніпровська залізниця, м.Дніпро, Акціонерного товариства Українська залізниця, що вказана у позовній заяві, відповідно до довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду», документ доставлено до електронної скриньки 17.06.2024.

Станом на 27.08.2024 відзив на позовну заяву, клопотання з процесуальних питань від відповідача не надходили.

Справа розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

За приписами ч. 2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013 "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об`єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, загострення небезпечної ситуації в м.Харків, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ (далі - вантажовідправник, відповідач) зі станції Курахівка Донецької залізниці відправило вантажоодержувачу «ДТЕК Криворіжська ТЕС» на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці за залізничною накладною №49170830 у вагонах №60646973, №54038542 вугілля кам`яне марки г-газовий. Вантаж у твердому стані, маркований 5 повздовжніми смугами і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка ущільнювача.

При оформленні залізничної накладної №49170830 у вагоні №60646973 вантажовідправником вказано масу вантажу 70000кг, у вагоні №54038542 - вантажовідправником вказано масу вантажу 70000кг.

Як свідчить розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т), заводський №04071036. Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив представник відправника Кавко Олена Сергіївна.

11.02.2024 року при проходженні вагонів попутної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці було відчеплено вагони №54038542, №60646973 для проведення перевірки на вагах, про що складено акт загальної форми від 11.02.2024.

13.02.2024 було проведено перевірку маси вантажу, зазначеної у залізничній накладній, про що складені відповідні акти загальної форми №67, №68 від 13.02.2024.

Відповідно до актів, за результатами проведеного зважування вагонів №54038542, №60646973 було виявлено, що вказана в накладній №49170830 маса вантажу не відповідає фактичній масі вантажу, вагони затримані для відвантаження надлишку вантажу. Станцією Нижньодніпровськ-Вузол на підтвердження невірно зазначеної маси надана виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.

За результатами контрольного зважування на підставі актів загальної форми №67, №68 від 13.02.2024 попутною станцією був складений комерційний акт №450003/13 від 13.02.2024, в якому зазначено, що при переважуванні вагонів в статичному режимі у присутності заст. ДС Опанасюка, агента комерційного Кузьміч, агента комерційного Заіки, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 31.01.2024 виявилось у вагоні №60646973 вага брутто - 94300 кг, тара за документом 22900кг, вага нетто 71400кг, що більше ваги вказаної в документі понад вантажопідйомність вагону на 1400кг; у вагоні №54038542 вага брутто - 92700кг, тара за документом 21900кг, вага нетто 70800кг, що більше ваги вказаної в документі понад вантажопідйомність вагону на 800кг. Навантаження вантажу обох вагонах ущільнене у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка ущільнювача вище бортів на 10 см маркування п`ятьма повздовжніми смугами. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальні люки в обох сторін закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. Зав. Вантажним двором за штатним розкладом немає. Вагони затримані для відвантаження надлишку.

Вказані у комерційному акті результати зважування підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою з книги обліку контрольних зважувань вагонів станції ст. Нижньодніпровськ-Вузол.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці заводський №032, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що державна повірка ваг здійснена 31.01.2024.

Виявлений у спірних вагонах надлишок вантажу був відправлений 16.02.2024 у вагоні №61824736 зі станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці за досильною накладною №45954757 начальником станції на станцію призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці; спірні вагони №60646973 з вагою 70000кг, №54038542 з вагою 70000кг були відправлені 16.02.2024 начальником станції на станцію призначення за досильною накладною №45871480.

Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

По прибуттю вантажу на станцію призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акту №450003/13/3 про те, що вагони №60646973, №54038542 прибули 21.02.2024 о 10год 57хв по досилці №45871480 від 16.02.2024 ст. Нижньодніпровськ-Вузол р/ф «Придніпровська зал.», видані 22.02.2024.Надлишок вантажу вагою 1400кг з вагону №60646973 та надлишок вагою 800кг з вагону №54038542 відвантажено у вагон №61824736 по відправці №45954757 ст. Нижньодніпровськ-Вузол від 16.02.2024, видан 22.02.2024.

Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред`явив до стягнення з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі п`ятикратної провізної плати за спірний вантаж у розмірі 166460,00грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ч.1 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.3 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Законів України "Про транспорт", Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України), визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст. 2).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.

Відповідно до частин 1, 3 статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис.

Таким чином, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Як встановлено судом, комерційний акт №450003/13 від 16.02.2024 підписаний заступником начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці Опанасюк О.М.., агентами комерціними ОСОБА_1 та Зіка С.Б. У комерційному акті також зазначено, що завідувача вантажним двором за штатним розкладом не має.

Суд відзначає, що заступник начальника станції має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в пункту 10 Правил складання актів.

Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту подано до матеріалів справи в копіях наказ №425 від 01.09.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, за змістом якого у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, призначено відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідуючого вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, зокрема комерційних агентів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Також до матеріалів справи додані відповідні посадові інструкції.

З огляду на зазначене, за висновками суду, комерційний акт №450003/13 від 13.02.2024 підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 за №567/6855.

Суд звертає увагу на те, що зважування вагону здійснено на електронно-тензометричних вагонних вагах, технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці заводський №032, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, відміткою у паспорті підтверджено, що державна повірка ваг здійснена 31.01.2024.

Відповідачем не надано доказів, які б викликали сумнів у достовірності показів зазначеного засобу вагомірювальної техніки.

З огляду на вищевикладене, наявний в матеріалах справи комерційний акт вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній відправником (відповідачем) у накладній, фактичній масі вантажу.

Комерційний акт є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Наявними матеріалами справи підтверджується відсутність слідів доступу до вантажу, відсутність виїмок, заглиблень у спірних вагонах. На вантажі нанесено маркування 5 повздовжніми смугами так само як і вказано у накладній при відправці. Викладені обставини дають підстави вважати що саме відправник неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач в порядку ст.ст.13, 74 ГПК України не заперечує невірне зазначення маси вантажу у накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до залізничної накладної №49170830 за кожним спірним вагоном становить 16646, 00грн.

Згідно з приписами ст.ст.118, 122 Статуту залізниць заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 166460,00грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 166460,00грн є правомірними, відтак підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ (85621, Донецька обл., Мар`їнський район, с.Вовчанка (п), вул. Нагорна,1А, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця, м.Дніпро, Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) у розмірі 166460,00грн, а також судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2024.

Суддя Ю.В. Макарова