Рішення

від 27.08.2024 по справі 906/670/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/670/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербина А. П. - дов. від 30.07.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортпрод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення 10342 287,98грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпортпрод" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" 10342287,98грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем умов договору поставки товару №ІП220324 від 22.03.2024 в частині оплати отриманого товару.

В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відмовлено в задоволенні клопотання позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

07.08.2024 за вх.№01-44/2288/24 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортпрод" 10242287,98грн основного боргу, в зв`язку із частковим погашенням боргу відповідачем.

Ухвалою суду від 08.08.2024 постановлено прийняти до розгляду заяву позивача від 07.08.2024 вх.№01-44/2288/24 про зменшення позовних вимог та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення із відповідача загальної суми боргу 10242287,98грн; закрити підготовче провадження та призначити справу №906/670/24 до судового розгляду по суті на 27.08.2024 о 12:30.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2024 (у режимі відеоконференції) позовні вимоги (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Заперечив проти відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 27.08.2024 не прибув, через систему "Електронний суд" направив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його зайнятістю та залученням у виконанні державних контрактів.

Згідно з п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Як передбачено ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За ст.194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Враховуючи повторну неявку представника позивача в судове засідання та відсутність доказів на підтвердження поважності причин неявки, а також те, що сторони не позбавлені права надати повноваження для участі в судовому засіданні іншому представникові, і той факт, що неявка сторін не визнавалася обов`язковою, тому не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідач, в порядку ст. 165 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

22.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпортпрод" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №ІП220324 (далі - Договір) (а.с. 4-6).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується протягом усього строку дії даного договору поставляти та передавати у власність покупця визначений у розділі 2 товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати на умовах даного договору. Товар поставлений за даним договором використовується для організації харчування військовослужбовців, на виконання договорів на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних на 2024 рік, укладених між покупцем та Міністерством оборони України (кінцевий споживач).

Згідно з п.4.1-4.3 Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом чотирнадцяти календарних днів з дня підписання видаткової накладної. Тара, пакування, доставка входять до ціни товару.

Загальна вартість товару, що передається за цим договором складає суму всіх визначених у видаткових накладних вартостей партій товару.

Оплата товару проводиться виключно на підставі наданих постачальником, оформлених відповідно до законодавства, рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів визначених у п.п.2.3. договору та при умові реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі (п.4.5 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - покупцю, 1 примірник - постачальнику.

Перехід права власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару відбувається в момент його передачі, що оформляється видатковою накладною, яка завіряється підписом представника покупця та закріплюється відповідним штампом (печаткою). Підписанням даного договору покупець підтверджує, що проставлення відбитку штампу (печатки) покупця на видаткових накладних та на інших документах по цьому договору є належним підтвердженням отримання покупцем товару, а також чинності всіх документів, скріплених штампом (печаткою), в тому числі підтверджує наявність у особи, що здійснює фактичне приймання товару, всіх необхідних повноважень, пов`язаних з прийманням-передачею товару (по кількості, якості, наявності та належним чином оформленням товаросупровідних документів тощо), у т.ч. права підписання будь-яких актів, повідомлень та/або претензій тощо (п.5.5 Договору).

Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024, однак у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.9.1 Договору).

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 10342287,98грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін видатковою накладною №ІП-260303 від 26.03.2024 і товарно-транспортною накладною №260303 від 26.03.2024 (на суму 2685071,26грн) (а.с.14), видатковою накладною №ІП-280303 від 28.03.2024 та товарно-транспортною накладною №280303 від 28.03.2024 (на суму 2291600,44грн) (а.с.16), видатковою накладною №ІП-280304 від 28.03.2024 і товарно-транспортною накладною №280304 від 28.03.2024 (на суму 2698530,49грн) (а.с.17), видатковою накладною №РН-020401 від 02.04.2024 та товарно-транспортною накладною №020401 від 02.04.2024 (на суму 2667085,79грн) (а.с.18).

Разом з товаром позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату на суму загальну суму 10342287,98грн (а.с. 11-13, 15).

Посилаючись на те, що відповідачем не здійснено оплати вартості поставленого йому товару, позивач звернувся до суду з позовними вимогами (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення 10242287,98гн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки товару №ІП220324 від 22.03.2024.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу, ч.1 ст.662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як судом зазначалося вище, відповідно п.4.1 Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом чотирнадцяти календарних днів з дня підписання видаткової накладної. Тара, пакування, доставка входять до ціни товару.

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 10342287,98грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, товарно-транспортними накладними

Разом з товаром позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату на суму загальну суму 10342287,98грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару в розмірі 100000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7072 від 10.07.2024 (а.с.49).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами позовних вимог (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10242287,98грн (10342287,98грн - 100000,00грн) заборгованості за поставлений товар.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, буд. 62, ідентифікаційний код 39147619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортпрод" (18036, м.Черкаси, вул. Надпільна, буд.261, офіс 101, ідентифікаційний код 43593726)

- 10242 287,98грн основного боргу,

- 153 634,32грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.08.24

Суддя Шніт А.В.

Відправити:

1 - позивачу через електронний кабінет

2 - відповідачу через електронний кабінет