Ухвала

від 29.08.2024 по справі 908/2276/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.08.2024 Справа № 908/2276/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1: Приватного підприємства «Максфорт», ідентифікаційний код юридичної особи 40907474 (вул. Гончаренка Михайла, буд. 13А, прим. 3, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест М», ідентифікаційний код юридичної особи 45503866 (вул. Гончаренка Михайла, буд. 13А, прим. 3, м. запоріжжя, 69035)

про визнання правочину недійнимОУ ВП:41127371, Місцезнаходження: Україна, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВЯ ВП:41127371, цезнаходження: Україна, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ, будино

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів: Приватного підприємства «Максфорт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест М» про визнання недійсним повністю з моменту вчинення правочин акт приймання- передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест М» від 07 травня 2024 року, складений між Приватним підприємством «Максфорт» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест М», про передачу будівлі, філії банку літ.А-3, загальною площею 795,6 кв.м, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Гончаренка Михайла, будинок 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 166506423101.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 справу № 908/2276/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Одночасно з позовною заявою позивачем також подано заяву про забезпечення позову про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме: будівлю, філії банку літ.А-3, загальною площею 795,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 166506423101), розташовану за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Гончаренка Михайла, будинок 13а та заборонення вчиняти дії.

Заяву про забезпечення позову також визначено судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, враховуючи таке.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України:

1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 5 вказаного кодексу:

1. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закон.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів (ст. 20 ГПК України):

1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13)вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

В даному випадку, позов подано фізичною особою до юридичних осіб про визнання недійним укладеного між цими юридичними особами правочину.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що є кредитором відповідача - Приватного підприємства «Максфорт». 03 березня 2021 року між ОСОБА_1 (надалі іменується «Позикодавець») та ОСОБА_2 (іменується «Позичальник») укладено договір позики № 03/03/2021-1. 03.03.2021 ОСОБА_1 передано ОСОБА_2 1 000 000,00 грн, що підтверджується розпискою, підписаною Позичальником. В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики № 03/03/2021-1 від 03.03.2021, між ОСОБА_1 (надалі іменується «Кредитор») та Приватним підприємством «МАКСФОРТ» (надалі іменується «Поручитель») укладено договір поруки № 03/03/2021-1-П. З метою відновлення своїх прав позивач (Позикодавець) 12.01.2022 звернувся до Поручителя - Приватного підприємства «МАКСФОРТ» з вимогою виконати належним чином зобов`язання за договором позики № 03/03/2021-1 від 03.03.2021 та перерахувати позивачеві грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн. Проте ПП «Максфорт» не виконало своїх зобов`язань перед позивачем. Таким чином, заборгованість Приватного підприємства «МАКСФОРТ» перед позивачем за договором позики № 03/03/2021-1 від 03 березня 2021 року, договором поруки № 03/03/2021-1-П від 03.03.2021 року складає 1 000 000,00 грн. Отже, позивач ОСОБА_1 є кредитором ПП ««Максфорт», а ПП «Максфорт» не виконало своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 . Більше того, ПП «Максфорт» відчужило об`єкт нерухомого майна пов`язаній особі з метою ухилення від необхідності задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 , чим порушило права та законні інтереси ОСОБА_1 як кредитора. Станом на сьогодні, вимоги позивача як кредитора ПП «Максфорт» залишаються

непогашеними, як наслідок дій керівника ПП «Максфорт» ОСОБА_3 , спрямованих на виведення активів з володіння ПП «Максфорт». Отже, ПП «Максфорт» в особі керівника ОСОБА_3 , будучи обізнаним про наявність заборгованості перед ОСОБА_1 , вчинило правочин з внесення нерухомого майна ПП «Максфорт» до статутного капіталу іншої, афілійованої, юридичної особи, що призвело до позбавлення ПП «Максфорт» його активів, а в підсумку до порушення прав його кредитора ОСОБА_1 . Таким чином, оспорюваний правочин є фраудаторним, що є самостійною і достатньою підставою для визнання його недійсним.

Отже, підставою подання позову позивач зазначає те, що є кредитором відповідача - Приватного підприємства «Максфорт», який є поручителем перед позивачем як кредитором за Договором поруки № 03/03/2021-1-П, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за за Договором позики № 03/03/2021-1 від 03.03.2021.

При цьому, Договір позики та договір поруки укладений з боку позивача саме як фізичною особою. Договір позики, в забезпечення якого укладений договір поруки укладений саме фізичними особами.

Отже, в даному випадку, позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При цьому, суд враховує, що згідно з Кодексом України з процедур банкрутства кредитором може бути фізична особа (ст. 1 Кодексу) і господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч. 2 ст. 7 Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст. 7 Кодексу матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

В даному випадку, позивачем позов подано не в межах справи про банкрутство боржника, у справі № 908/1336/23 ухвалою від 13.05.2024 судом відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП «Максфорт», а ухвалою суду від 07.08.2024 у справі № 908/2110/24 заяву ОСОБА_1 про банкрутство ПП «Максфорт» залишено без руху. Таким чином, стном на 29.08.2024 відсутнє відкрите провадження у справі про банкрутство, в межах якої такий спір був би підвідомчий господарському суду.

На підставі вищевикладеного, даний позов подано фізичною особою і не в межах справи про банкрутство боржника, а отже позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином суд відмоляє у відкритті провадження у даній справі.

Згідно з ч.ч. 3-6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України:

3. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

4. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

5. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

6. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Позивач не позбавлений права звернення із даним позовом в порядку цивільного судочинства чи в межах справи про банкрутство боржника, після відкриття відповідного провадження.

Враховуючи відмову у відкритті провадження у даній справі, судом не розглядалось клопотання про витребування доказів.

Враховуючи, що позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суд позбавлений права розгляду заяви про забезпечення позову у даній справі по суті та повертає заяву про забезпечення позову заявникові.

З урахуванням відмови у відкритті проваження у даній справі та повернення заяви про забезпечення позову, позивач не позбавлений права звернення до суду із відповідними клопотаннями про повернення судового збору за позовом та заявою.

Керуючись ст.ст. 81, 140, 175, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у даній справі.

Повернути заяву про забезпечення позову заявникові.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання 29.08.2024 та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя А.О. Науменко