Рішення

від 29.08.2024 по справі 910/7844/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2024Справа № 910/7844/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінд Інтерслух Київ»

про стягнення 14 034,12 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент/позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінд Інтерслух Київ» (далі - ТОВ «Кінд Інтерслух Київ»/відповідач) про стягнення 14 034,12 грн - штрафних санкцій у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №177 від 13.11.2023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.06.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, 26.06.2024 був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету ТОВ «Кінд Інтерслух Київ».

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2023 між Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінд Інтерслух Київ» (далі - учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №177, відповідно до якого учасник зобов`язався у 2023 році поставити замовнику, а замовник - прийняти та оплатити 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Слухові апарати, 1 найменування), зазначені в специфікації (додаток 1).

Згідно із п. 5.1. договору строк поставки товарів: протягом 2023 року (не більше 10 днів з дати отримання письмової заявки замовника, але не пізніше 29.12.2023).

У відповідності до п. 7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 29.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов договору (п. 10.1. договору).

Департамент надав ТОВ «Кінд Інтерслух Київ» заявку №061-589/уо від 22.11.2023 на постачання товару кількістю 184 шт. на загальну суму 717 430,72 грн, яку відповідач отримав 22.11.2023, відтак, останнім днем поставки було 02.12.2023.

Проте, за твердженням позивача, відповідач здійснив поставку товару 26.12.2023 згідно із видатковою накладною №РН-0000056.

Отже, внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару за видатковою накладною № РН-0000056 від 26.12.2023, позивач на підставі п. 7.2 договору нараховує пеню у розмірі 14 034,12 грн за період з 03.12.2023 по 25.12.2023.

19.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 061-2967 від 18.03.2024 про сплату пені за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти №177 від 13.11.2023 на суму 14 034,12 грн.

Проте, відповідачем ця претензія залишена без задоволення, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом вище встановлено, що 13.11.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №177, відповідно до якого відповідач зобов`язався у визначені договором строки згідно із наданою заявкою поставити позивачу товар, а позивач зобов`язався прийняти і оплатити такий товар.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно із п. 5.1. договору строк поставки товарів: протягом 2023 року (не більше 10 днів з дати отримання письмової заявки замовника, але не пізніше 29.12.2023).

Судом встановлено, що 22.11.2023 позивач надав відповідачу заявку №061-589/уо на постачання товару на загальну суму 717 430,72 грн, відповідно, з огляду на положення п. 5.1. договору, поставка товару мала бути здійснена не пізніше 02.12.2023.

Проте, відповідачем товар за видатковою накладною № РН-0000056 від 26.12.2023 на суму 717 430,72 грн поставлено із порушенням строку, передбаченого договором та заявкою позивача, при цьому на підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено поставку відповідачем товару із порушенням строку, визначеного п. 5.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти №177 від 13.11.2023 та заявки позивача №061-589/уо від 22.11.2023.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Отже, у відповідності до п. 7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, і встановив, що його здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення позовної вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінд Інтерслух Київ» (03680, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 3 Я; ідентифікаційний код 36352221) на користь Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 19; ідентифікаційний код 02012906) 14 034 (чотирнадцять тисяч тридцять чотири) грн 12 коп. -пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК