Рішення

від 07.08.2024 по справі 911/957/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/957/24

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/957/24

за позовом Комунального підприємства Ірпіньводоканал, м. Ірпінь Київська область

до Приватного акціонерного товариства Меліоратор, м. Буча Київської області

про стягнення 65 696,78 грн.

за участю представників:

від позивача: Демченко О.С., доручення № 333 від 08.02.2024

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Ірпіньводоканал (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Меліоратор (далі-відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за послуги подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до системи комунальної каналізації у розмірі 65 696,78 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Заява обґрунтована порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманих ним послуг та виникнення у нього заборгованості у відповідному розмірі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2024 відкрито провадження у справі № 911/957/24, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 08.05.2024.

Ухвалою суду від 08.05.2024 підготовче засідання у справі № 911/957/24 було відкладено на 29.05.2024.

Ухвалою суду від 29.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/957/24 та призначено її до розгляду по суті на 19.06.2024.

Ухвалою суду від 19.06.2024 розгляд справи по суті був відкладений на 07.08.2024.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Ухвали суду від 17.04.2024, 08.05.2024, 29.05.2024, 19.06.2024 були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет відповідача та доставлені до електронного кабінету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкками про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

В даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/957/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

15.01.2013 між Комунальним підприємством Ірпіньводоканал (позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством Меліоратор (відповідач, абонент) укладений Договір № 27 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до системи комунальної каналізації через приєднанні мережі.

Так за умовами п. 1.1 договору, у відповідності до Закону України Про питну воду та питне водопостачання за цим договором постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води на господарчі та виробничі проблеми та прийом стічних вод в систему каналізації відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Правил приймання стічних вод підприємств у системі каналізації КП Ірпіньводоканал, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих постачальником послуг на умовах цього договору.

Умовами п. 2.2 договору визначено, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. Зняття показань з лічильника здійснюється щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента (п. 2.2.2 договору).

Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Для проведення звіряння та оформлення акту звіряння розрахунку абонент направляє свого представника до постачальника. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного акту звіряння розрахунків (п. 2.2.5 договору).

Абонент зобов`язаний додатково оплачувати кількість зливових стічних вод та вод від снігопаду, що потрапляють у каналізаційні мережі (п. 2.2.6 договору).

Постачальник щомісячно направляє абоненту розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийнятті стічні води відповідно до встановлених тарифів (п. 2.3.1 договору). Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу (п. 2.3.3 договору). В разі неотримання розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих послуг, не пізніше 5 числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи із діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.3.4 договору).

Умовами п. 7.1 договору визначено, що договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий термін, якщо за 30 днів до припинення його дії жодна сторона письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Отже, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, останньому у порядку встановленому договором були надані послугу з водопостачання за період: січень-лютий, червень-серпень 2022 року, про що свідчать наявні і в матеріалах справ акти надання послуг за січень 2022 року на суму 15 310,13 грн, за лютий 2022 року на суму 19 304,42 грн, за червень 2022 року на суму 24 128,52 грн, за липень 2022 року на суму 13 882,61 грн, за серпень 2022 року на суму 8 381,23 грн, у зв`язку з чим у споживача виникає зустрічне зобов`язання - оплатити надані послуги.

Однак, із змісту позовної заяви та наданих доказів вбачається, що за вказаний період відповідач лише частково здійснив оплату отриманих послуг, заборгованість в розмірі 65 969,78 грн залишена відповідачем не сплаченою. Будь-яких заперечень щодо розміру заборгованості відповідачем суду надано не було.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою № 58/1 від 29.01.2024, в якій вимагав в строк до 15.02.2024 здійснити оплату наявної за ним заборгованості.

Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За твердженнями позивача, станом на день підготовки даної позовної заяви, відповідач не виконав умови договору в частині повної оплати отриманих ним послуг, у зв`язку з чим Комунальне підприємство Ірпіньводоканал змушене було звернутись до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства Меліоратор вартості наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, а наявність заборгованості у розмірі 65 696,78 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 65 696,78 грн є обґрунтованими, доказово підтвердженими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Меліоратор (08292, Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Леха Качинського, 7, код ЄДРПОУ 01037229) на користь Комунального підприємства Ірпіньводоканал (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 1-А, код ЄДРПОУ 03362471) 65 696 (шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 78 коп заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судовго збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 28.08.2024.

Суддя О.О. Христенко