Ухвала

від 29.08.2024 по справі 916/3788/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3788/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави

до відповідача-1- Болградської міської ради Одеської області

відповідача-2- ОСОБА_1

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ освіти Болградської міської ради Одеської області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування держреєстрації, зобов`язання повернути нерухоме майно

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави до відповідача-1- Болградської міської ради Одеської області, відповідача-2- ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ освіти Болградської міської ради Одеської області, якою прокурор просить суд:

1.Визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії VIII скликання Болградської міської ради від 3 0.09.2021 № 675-УПІ Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Болградської територіальної громади на приватизацію в 2021 році в частині включення до переліку об`єктів малої приватизації нежитлову будівлю у АДРЕСА_1 загальною площею 296,6 кв м (пункт 2 додатку до рішення).

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 24.01.2023 між Болградською міською радою (код СДРПОУ 0405 7008) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений 24.01.2023 приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І., про що зроблено запис в реєстрі за № 323, предметом якого є нежитлова будівля (Школа, А-1н,а) загальною площею 296,6 кв м в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 8419345 51214).

3.Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 5129 від 19.02.2018, унікальний номер запису у демографічному реєстрі 19730307-03513, який зареєстрований в АДРЕСА_2 ) права власності на нежитлову будівлю (Школа, А-1н,а) загальною площею 296,6 кв м в АДРЕСА_1 (номер запису про право власності № 49054078, відповідно до Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2023 за № 320997486).

4.Зобов`язати ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 5129 від 19.02.2018, унікальний номер запису у демографічному реєстрі 19730307-03513, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь Болградської міської територіальної громади в особі Болградської міської ради (код ЄДРПОУ 04057008, вул. Шпитальна, 45 м. Болград) нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (Школа, А-1н,а) загальною площею 296,6 кв за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 841934551214).

Ухвалою від 29.08.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 25.09.2024.

Одночасно з позовом прокурор подав заяву про забезпечення позову, якою просить суд:

-Накласти арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 296,6 кв м в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 841934551214).

-Заборонити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 5129 від 19.02.2018, унікальний номер запису у демографічному реєстрі 19730307-03513, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а також іншим фізичним та юридичним особам та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (держаним реєстраторам, приватним, державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 296,6 кв м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8419345 51214).

Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог чинного законодавства під час приватизації Болградською міською радою Одеської області шляхом продажу на аукціоні об`єкта нерухомого майна комунальної власності- нежитлова будівля приміщення Школи, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому під літерою «А» вказано об`єкт - Школа, 1945 року побудови, площею 284 кв м та яка відповідно до вимог законодавства не підлягає приватизації.

Прокурор зазначає, що фактично діями відповідача-2 зареєстровано за собою прав власності на нерухоме майно закладу освіти, а невжиття заходів забезпечення позову наддасть змогу йому здійснити відчуження майна освітнього призначення на користь третіх осіб, та, як наслідок, неможливості захисту інтересів держави в межах однієї справи, неможливості виконання рішення суду. Крім того, таке відчуження та нова реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомості призведе до необхідності звернення із новим позовом в порядку ст. 387 чи ст. 388 ЦК України, а наявність зареєстрованої заборони вчинення реєстраційних дій є безумовною підставою для зупинення державної . реєстрації прав і законодавством не встановлено жодних винятків, які дозволяли державному реєстратору проводити державну реєстрацію за її наявності. Відтак, невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки прокурор не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з п. 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Оскільки в даному випадку прокурором пред`явлено майнову вимогу про зобов`язання повернути нерухоме майно та немайнові позовні вимоги (про визнання недійсним договору, скасування рішення та скасування держреєстрації), тому в даному випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховний Суд в постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 зазначив, що саме відповідач повинен довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, а, зокрема, й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Суд дійшов висновку, що обраний окружною прокуратурою спосіб забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна відповідає його предмету, його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті та спрямоване лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи викладене, а також набуття відповідачем-2 права власності на нерухоме майно, беручи до уваги твердження прокурора про безпідставне вибуття з комунальної власності освітнього закладу, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та поновлення прав територіальної громади, адже це може призвести до повторного відчуження спірного майна на користь добросовісного набувача та втрати громадою будівлі школи.

Крім того, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову не матимуть наслідком повне припинення господарської діяльності, адже прокурором не вимагається заборона користування цим майном, а лише заборона розпорядження останнім на час судового розгляду та, за умови задоволення позову, на час виконання судового рішення. Отже, такі заходи не позбавлять відповідача-2 прав та законних інтересів власника майна (права володіння та користування), адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його прав здійснювати його діяльність, у той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті. Дані заходи забезпечать збалансованість інтересів сторін, оскільки нададуть можливість захисту порушеного права у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідачів, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження цим майном відповідачем-2 задля запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позову.

Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому поновлення порушеного права у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача-2 спірного нерухомого майна.

За таких обставин, прокурором доведено наявність обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення та ефективний захист та поновлення порушеного права (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову позивача).

Застосування заходів забезпечення позову, обраних прокурором, відповідають статтям 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Наведене вище свідчить про необхідність задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Щодо заборони відповідачу, реєстраторам та іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомості за адресою м. Болград проспект Соборний 75, то суд також задовольняє в цій частині заяву прокурора, виходячи з наступного.

Під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме одним з обов`язків державного реєстратора є перевірка відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на наявність перепон для такої реєстрації, до яких належать, зокрема, судовий арешт і заборона вчинення реєстраційних дій.

Спільною властивістю судового арешту і заборони вчинення реєстраційних дій є те, що вони зобов`язують державного реєстратора утриматися від вчинення реєстраційних дій щодо того чи іншого об`єкта нерухомого майна. Водночас, вони не є тотожними за своєю природою та мають низку відмінностей у наслідках.

Зазначені обставини доцільно враховувати не лише у разі необхідності державної реєстрації прав на нерухомість, але і під час заявлення клопотання про забезпечення позову відповідним засобом забезпечення, оскільки неврахування їх особливостей може призвести для заявника до негативних наслідків, для якого можуть виникнути у подальшому перешкоди виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Так, судовий арешт віднесений до різновидів обтяження прав на нерухоме майно відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон).

Отже, судовий арешт, перш за все, обмежує права власника та (або) користувача об`єкта нерухомого майна на вчинення юридично значимих дій щодо нього.

Заборона вчинення реєстраційних дій, на відміну від судового арешту, прямо не віднесена Законом до обтяжень та обмежує можливості державного реєстратора проводити певні реєстраційні дії.

Судовий арешт виникає на підставі судового рішення, яким передбачено накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що набрало законної сили.

Підставою для виникнення заборони вчинення реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Державна реєстрація судового арешту, як обтяження, проводиться в такому самому порядку, що і державна реєстрація прав.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію обтяження (судового арешту) приймається рішення про державну реєстрацію (за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації). На підставі прийнятого рішення судовий арешт реєструється у розділі Державного реєстру прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна, на який накладено арешт, або у спеціальному розділі Державного реєстру прав, якщо відсутній відкритий розділ на відповідний об`єкт нерухомого майна.

Заборона вчинення реєстраційних дій реєструється шляхом внесення до бази даних заяв Державного реєстру прав судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

При цьому, за результатами розгляду зазначеної заяви жодні рішення не приймаються, а відомості про заборону вчинення реєстраційних дій не вносяться до розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 Закону наявність зареєстрованих обтяжень, зокрема, судового арешту, є підставою для відмови у державній реєстрації прав. У такому випадку розгляд заяви про державну реєстрацію прав завершується шляхом прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав.

Заборона вчинення реєстраційних дій є підставою для зупинення державної реєстрації прав (частина перша статті 25 Закону). Слід зазначити, що у разі зупинення державної реєстрації прав заява про державну реєстрацію прав залишається нерозглянутою до скасування заборони вчинення реєстраційних дій. Після скасування заборони вчинення реєстраційних дій розгляд заяви про державну реєстрацію прав поновлюється.

Водночас, важливо враховувати, що частиною четвертою статті 24 Закону передбачені випадки, коли наявність зареєстрованих обтяжень, у тому числі судового арешту, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав:

·державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

·державна реєстрація права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

·державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

·державна реєстрація інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);

·державна реєстрація права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

·державна реєстрація права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України Про іпотеку. Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином, проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно за наявності арешту або звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності арешту, зареєстрованого після державної реєстрації іпотеки не є порушенням закону з боку державного реєстратора.

А от, наявність зареєстрованої заборони вчинення реєстраційних дій є безумовною підставою для зупинення державної реєстрації прав і законодавством не встановлено жодних винятків, які б дозволяли державному реєстратору проводити державну реєстрацію за її наявності.

З огляду на викладене, суд вважає доцільним вжити обидва заходи забезпечення позову: і арешт нерухомості, і заборону вчинення реєстраційних дій щодо неї.

Аналогічна позиція щодо доцільності взастосування і арешту майна і заборони реєстраційних дій щодо нього викладена в постанові Верховного Суду від 05.08.2024 у господарській справі № 910/13325/21 та в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 916/1542/24.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідачів та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідачі не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 76, 79, 86, 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1.Заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-Накласти арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 296,6 кв м в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 841934551214).

-Заборонити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 5129 від 19.02.2018, унікальний номер запису у демографічному реєстрі 19730307-03513, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а також іншим фізичним та юридичним особам та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (держаним реєстраторам, приватним, державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 296,6 кв м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8419345 51214).

3. Стягувачем за цією ухвалою є: Одеська обласна прокуратура (код 03528552, м.Одеса вул. Пушкінська 3)

Боржником за цією ухвалою є: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 5129 від 19.02.2018, унікальний номер запису у демографічному реєстрі 19730307-03513, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

4. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 29.08.2024.

5. Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення її повного тексту до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Повний текст ухвали складено та підписано 29.08.2024.

Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна