Рішення

від 27.08.2024 по справі 918/478/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/478/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне"

до відповідача 1: Рівненської міської ради

до відповідача 2: Виконавчого комітету Рівненської міської ради

про: визнання незаконним та скасування рішення

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

секретар судового засідання: А.Мамчур

представники:

від позивача: О.Шендера

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОПИС СПОРУ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Рівненської міської ради, відповідача 2: Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач - Рівненська міська рада набула у комунальну власність територіальної громади м. Рівного спірні приміщення, всупереч вимог законодавства та порушення законних прав позивачів як співвласників допоміжних приміщень будинку, а тому права позивачів є порушеними.

Окрім того, здійснено державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення колясочної загальною площею 8,60 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд 38.

А тому, позивач заявив вимоги про визнання незаконним та скасування вказаного рішення, а також скасування державної реєстрації права комунальної власності, оскільки таке рішення та реєстрації порушує законні права співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач 2 у своєму відзиві на позов вимоги не визнав, зазначивши, що починаючи з 1999 року нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Рівне, вул.Вербова 38, площею 9 та 8,63 кв.м. надавалися в оренду суб`єктам господарювання від імені житлово-комунального підприємства, на балансі якого перебувало.

4 лютого 2009 року за територіальною громадою міста Рівне зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул.Вербова 38, площею 8,6 кв.м.

А тому відповідач 2 вважає, що спірні приміщення є самостійними об`єктами цивільних відносин, а отже позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Третя особа у своєму відзиві на позов просила суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Відповідач 1 у своїх поясненнях зазначає, що право комунальної власності на спірні приміщення виникло ще до прийняття Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а позивачем не надано суду будь - яких доказів віднесення спірних приміщень до допоміжних.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18 червня 2024 року.

7 червня 2024 року відповідачем 2 подано відзив на позов.

13 червня 2024 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради подало відзив на позов.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року підготовче засідання відкладено на 16 липня 2024 року.

16 липня 2024 року відповідачем 1 подано пояснення по справі.

У судовому засіданні 16 липня 2024 року оголошено перерву до 23 липня 2024 року.

17 липня 2024 року відповідачем 1 подано відзив на позов та заяву про поновлення процесуально строку.

19 липня 2024 року позивачем подано клопотання про заміну статусу Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради з відповідача 3 на третю особу.

23 липня 2024 року позивачем поданого клопотання про залишення без розгляду позов в частині вимог до відповідача 3 - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

23 липня 2024 року позивачем подано клопотання про залучення Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до участі у справі в якості 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року відмовлено Рівненській міській раді в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов, відзив Рівненської міської ради залишено без розгляду. Клопотання позивача про залишення позову в частині вимог до відповідача 3 - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради без розгляду задоволено, позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне" до Рівненської міської ради та Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення в частині вимог до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради залишено без розгляду. Клопотання позивача про залучення третьої особи задоволено, залучено Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів. Підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 27 серпня 2024 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

В судове засідання представники відповідачів та третьої особи не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

3 грудня 2021 року створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне", ідентифікаційний код 40302999 за адресою: 33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Вербова, будинок 38, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань.

Згідно з положеннями пункту 3.2.1. статуту ОСББ, допоміжні приміщення це приміщення призначені для експлуатації будинку (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машини відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні технічні приміщення), що є спільним майном.

Багатоквартирний будинок, що знаходиться за адресою: м. Рівне , вул. Вербова 38 передано в управління з балансу від ЖКП "Сонячне" до ОСББ "Карпати Рівне" на підставі акту приймання-передачі від 31 серпня 2016 року, за яким передано житлової площі 7930,5 м.кв., загальної площі допоміжних приміщень 66,3 м.кв., у тому числі 44,3 м.кв. колясочні.

Згідно з технічним паспортом на багатоквартирний будинок № (42) 38 літера А-9 по вул. Ватутіна (Вербова) у м. Рівне у багатоквартирному будинку знаходиться 7 під`їздів, що зазначено в загальних відомостях про споруду.

Рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради №86 від 10 жовтня 2023 року "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" затверджено перелік нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади, в пунктах 101-102 переліку вказано нежитлове приміщення загальною площею 9,00 кв.м. (пункт 101 додатку до рішення) та нежитлове приміщення загальною площею 8,60 кв.м. (пункт 102 додатку до рішення), що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд. 38.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 4 лютого 2009 року, за територіальною громадою міста Рівне зареєстровано нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул.Вербова 38, площею 8,6 кв.м. Щодо приміщення загальною площею 9,00 кв.м. докази реєстрації права власності на нього як на нежитлове приміщення в матеріалах справи відсутні.

Також у матеріалах справи наявний технічний паспорт на приміщення площею 9 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі багатоквартирного будинку у м. Рівне по вул. Вербова 38, а також технічний паспорт на приміщення (колясочну) площею 8,6 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі 5 під`їзду багатоквартирного будинку у м. Рівне по вул. Вербова 38.

8 листопада 2023 року голова правління ОСББ "Карпати Рівне" звернулась до начальника управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради з метою отримання інформації щодо наявності (відсутності) нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, 38, яке належить територіальній громаді м. Рівне (лист №14 від 08.11.2023 року).

8 грудня 2023 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надало відповідь в якій вказано, що за адресою м. Рівне, вул. Вербова у будинку №38 знаходяться нежитлові приміщення площею 8,6 кв.м. (V під`їзд) та 9,0 кв.м. (VII під`їзд), які належать до власності Рівненської міської територіальної громади (лист №08-1004 від 08.12.2023 року).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, та стосуються права власності щодо володіння, користування та розпорядження майном. В даному випадку спір стосується правового статусу спірних приміщень, зокрема того чи є ці приміщення допоміжними, або ж окремими об`єктами цивільних правовідносин.

Позивач вважає, що спірні приміщення є саме допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, є спільною власністю мешканців будинку вул. Вербова, 38 у м. Рівне, оскільки є за своїм призначенням є колясочними та не можуть належати до комунальної власності територіальної громади м. Рівного.

У зв`язку з цим державна реєстрація права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення колясочної загальною площею 8,60 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд. 38 має бути скасована, а рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 жовтня 2023 року №86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного нежитлове приміщення загальною площею 9,00 кв.м. (пункт 101 додатку до рішення) та нежитлове приміщення загальною площею 8,60 кв.м. (пункт 102 додатку) є незаконним та має бути скасована.

У цьому аспекті суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до норм статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. В даному випадку необхідно розуміти, що правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів. Крізь призму обставин цього спору суд ураховує, що користування приміщенням передбачає можливість отримання певних корисних властивостей такого майна, а саме: можливість перебувати у приміщенні, доступ до приміщення, можливість користувача розміщувати у приміщенні своє майно, спроможність здійснювати у приміщенні певний вид діяльності тощо.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України як квартир, будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. У процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Перелік таких приміщень не є вичерпним.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до норм статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Як визначено нормами статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02 березня 2004 року N 4-рп/2004 Справа N 1-2/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Як видно з правової позиції відображеної у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 09 листопада 2011 року N 14-рп/2011 Справа N 1-22/2011, власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Суд також враховує положення статті 4 Житлового Кодексу України, за змістом якої до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Таким чином для вирішення цього спору ключовим є визначення правового статусу нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення того, чи належать спірні приміщення до числа допоміжних чи є нежитловим приміщенням у структурі житлового будинку.

За таких умов допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, на які не поширюється правовий режим допоміжних приміщень.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 справі 906/1169/17, від 18.07.2018 у справі 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі 904/1040/18.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що спірні приміщення за своїм призначенням відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з положеннями Державних будівельних норм України "Будинки і споруди" Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15:2019, допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення) - пункт 3.7.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Нежитловими приміщенням є ізольовані приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійними об`єктами нерухомого майна.

До прийняття Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" аналогічні законодавчі визначення відповідних понять були наведені в Законі України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Отже, визначення "допоміжне приміщення" серед іншого включає в себе колясочні, які за своїм статусом відносяться до допоміжних приміщень у структурі житлового будинку.

Тобто відповідно до проектного рішення за своїм функціональним призначенням спірні приміщення належать до числа допоміжних приміщень житлового будинку, передбачене для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

З матеріалів справи, зокрема з оціночного акту на будівлю (житловий будинок по АДРЕСА_1 ) та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі по АДРЕСА_1 видно, що спірні приміщення є колясочними.

З планів приміщень першого поверху п`ятого та сьомого під`їздів багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 видно, що спірні приміщення розташовані на першому поверсі, однак не мають окремих входів, а доступ до цих приміщень здійснюється через загальний вхід до під`їздів. Також видно, що вхід до спірних приміщень розташований найбільш наближено до сходової клітки та поруч із ліфтовою шахтою та входами до квартир, що розміщені на першому поверсі кожного з під`їздів. Таке розташування спірних приміщень свідчить про їх призначення як допоміжних (підсобних) для забезпечення потреб мешканців житлового багатоквартирного будинку.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, що ці приміщення були запроектовані як самостійні об`єкти нерухомого майна (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що приміщення загальною площею 9,00 кв.м. та приміщення загальною площею 8,60 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Разом з тим, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього чи окремої реєстрації права власності на такі приміщення.

Відповідно до преамбули Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Як визначено у статті 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Відносини, що регулюються цим Законом), цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

Згідно з положеннями преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Всупереч зазначеному, 10 жовтня 2023 року відповідач 2 прийняв рішення № 86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" в якому до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного включено приміщення загальною площею 9,00 кв.м. та 8,60 кв.м. (пункти 101 і 102 додатку до рішення), що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд 38.

Державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення колясочної загальною площею 8,60 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд 38, зареєстровано 04.02.2009 року № витягу 21762982, Комунальним підприємством Рівненським бюро технічної інвентаризації.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У частині десятій статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з приписами частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Окрім цього суд зауважує, що одним з основоположних прав людини є право власності. Суд трактує це право у широкому розумінні, спираючись при цьому на норми національного законодавства, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та практику ЄСПЛ.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На думку суду, під час прийняття спірного рішення відповідач 2 не дотримався зазначених гарантій та порушив права співвласників багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 жовтня 2023 року №86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного нежитлове приміщення загальною площею 9,00 кв.м. (пункт 101 додатку до рішення) та нежитлове приміщення загальною площею 8,60 кв.м. (пункт 102 додатку до рішення), що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд. 38.

Як встановив суд під час розгляду спору, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 4 лютого 2009 року, за територіальною громадою міста Рівне зареєстровано нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 8,6 кв.м.

Суд вважає, що реєстрація за територіальною громадою права власності на ці приміщення свідчить про порушення права власності позивача на допоміжні приміщення будинку.

У відповідачів не було підстав для віднесення спірних приміщень до числа об`єктів нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного.

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої вимоги норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує будь-яких додаткових дій (зокрема здійснення їх державної реєстрації).

Правовий висновок щодо статусу допоміжного приміщення та його автоматичного набуття у власність співвласниками багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності на такі приміщення та відсутність у допоміжних приміщень статусу окремих об`єктів цивільних прав наведено у ряді постанов Верховного Суду (наприклад у постанові від 2 червня 2021 року у справі 904/48/20).

Відповідно до норм статей 187 ЦК України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

А отже, зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Таким чином державна реєстрація права власності на допоміжні приміщення є неправомірною та має бути скасована.

Згідно з нормами статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Як видно, наведені положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачають серед іншого такий спосіб захисту як скасування державної реєстрації прав.

А тому суд вважає, що позивач правильно обрав спосіб захисту звертаючись із вимогою про скасування державної реєстрації прав на допоміжне приміщення.

Таким чином, позовні вимоги про скасування державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на нежитлове приміщення загальною площею 8,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, 38, яка проведена 04.02.2009 року є обґрунтованими.

Висновки суду

Суд встановив, що рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 жовтня 2023 року №86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного нежитлове приміщення загальною площею 9,00 кв.м. (пункт 101 додатку до рішення) та нежитлове приміщення загальною площею 8,60 кв.м. (пункт 102 додатку до рішення), що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд. 38 порушує законні права співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідачі не навели суду аргументів, які б спростували твердження позивача. Водночас доводи позивача за критерієм "переконливості" беззаперечно переважають обґрунтування відповідачів.

На переконання суду, позовні вимоги обґрунтовані, є законними та спрямованими на захист порушеного права, а отже є такими, що мають бути задоволені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідачів порівну, зокрема витрати за вимогами в частині визнання незаконним та скасування рішення, судові витрати в сумі 3 028,00 грн. судового збору покладаються на відповідача 2 (особу, яка прийняли оскаржуване рішення), а судові витрати в сумі 3 028,00 грн. судового збору покладаються на відповідача 1 (особу, яка зареєструвала за собою майно).

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 жовтня 2023 року №86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного нежитлове приміщення загальною площею 9,00 кв.м. (пункт 101 додатку до рішення) та нежитлове приміщення загальною площею 8,60 кв.м. (пункт 102 додатку до рішення), що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд. 38.

3. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на нежитлове приміщення загальною площею 8,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, 38, проведену 04.02.2009 року № витягу 21762982, Комунальним підприємством Рівненським бюро технічної інвентаризації.

4. Стягнути з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул.Соборна 12А, ідентифікаційний код 34847334) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне" (33024, м. Рівне, вул.Вербова 38, ідентифікаційний код 40302999) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.

5. Стягнути з Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул.Соборна 12А, ідентифікаційний код 04057758) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне" (33024, м. Рівне, вул.Вербова 38, ідентифікаційний код 40302999) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.

Позивач (Стягувач): Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпати Рівне" (33024, м. Рівне, вул.Вербова 38, ідентифікаційний код 40302999).

Відповідач (Боржник): Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул.Соборна 12А, ідентифікаційний код 34847334).

Відповідач (Боржник): Виконавчий комітет Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул.Соборна 12А, ідентифікаційний код 04057758).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 29 серпня 2024 року.

Суддя Андрій КАЧУР