Постанова

від 27.08.2024 по справі 908/88/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/88/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод",

ліквідатор ТОВ "Новоіванівський цукровий завод" арбітражний керуючий Сиротенко О.О. - не з`явився,

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області,

представник кредитора - Скитиба Н.І. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 16.05.2024

у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуюча), Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

у справі за заявою

фізичної особи-підприємця Константінова Нікіти Андрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2022 відкрито провадження у справі № 908/88/22 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод" (далі - ТОВ "Новоіванівський цукровий завод", боржник); визнані грошові вимоги кредитора - Фізичної особи-підприємця Константінова Нікіти Андрійовича до боржника на суму 83 310,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 36 166,67 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2022 ТОВ "Новоіванівський цукровий завод" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенко Олександра Олександровича.

3. 22.05.2023 до Господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до банкрута в загальному розмірі 168 832 408,04 грн.

3.1. Заявлені вимоги становлять заборгованість боржника перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 113 837 538,60 грн.; з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 1 360,00 грн,; з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 53 328 445,87 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 95 860,48 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 569 203,10 грн.

3.2. Загальна сума заборгованості склала 168 832 408,04 грн. (з яких 128 912 001,28 грн. - зобов`язання; 31 938 320,25 грн. - штрафні санкції та 7 982 086,51 грн.- пеня).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 грошові вимоги Державної податкової служби України в особі Відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника - відхилено.

5. Відхиляючи грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторські вимоги до банкрута на загальну суму 168 832 408,04 грн., виникли після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

6. Під час розгляду заяви ГУ ДПС у Запорізькій області судом першої інстанції встановлено:

6.1. працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 20.01.2023, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 20.01.2023, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 20.01.2023, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 20.01.2023, за результатами якої складено акт № 78/08-08-07-01/003731.78 від 27.01.2023.

6.2. За підсумками перевірки кредитором винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3379/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 109 605 141,25 грн., з яких: 87 669 939,70 грн. - основне зобов`язання, 21 921 028,25 грн. штрафні санкції;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 3381/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 340,00 грн. штрафних санкцій;

у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 ПК України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 246 230,64 грн.

- рентна плата за спец використання води:

1) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 3390/13-01-07-09 від 24.02.2023 на суму 1 360,00 грн. штрафних санкцій.

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) №3383/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 49 472 097,50 грн., з яких: 39 577 678,00 грн. - основне зобов`язання, 9 894 419, 50 грн штрафні санкції;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 8 160,00 грн. штрафних санкцій;

3) податкове повідомлення рішення (форми ПН) № 3384/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 120 492,50 грн. штрафних санкцій.

У відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 3 735 855,87 грн.

- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3388/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 95 520,48 грн. - основне зобов`язання.

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 3389/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 340,00 грн. штрафні санкції.

- орендна плата з юридичних осіб:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3385/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 1 568 863,10 грн. - основне зобов`язання.

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 3387/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 340,00 грн. штрафні санкції.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі № 908/88/22 - задоволено частково.

7.1. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі № 908/88/22 скасовано.

7.2. Прийнято нове рішення.

7.3. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Новоіванівський цукровий завод" на суму 136 734 096 грн .53 коп., з яких 128 752 010 грн. 02 коп. - зобов`язання; 7 982 086 (сім мільйонів дев`ятсот вісімдесят дві тисячі вісімдесят шість) грн. 51 коп. - пеня.

7.4. Решту вимог відхилено.

8. Судом апеляційної інстанції встановлено, що терміном сплати боржником:

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3379/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 87 669 939,70 грн. - основне зобов`язання є період 4 кварталу 2018 року по 2021 рік.

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3383/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 39 577 678,00 грн. - основне зобов`язання є період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року.

- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3388/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 78 153,12 грн. - основне зобов`язання є період з 1 кварталу 2022 по 4 квартал 2022 року із терміном сплати до 20.11.2022.

- орендна плата з юридичних осіб:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 3385/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 1 426 239,20 грн. - основне зобов`язання є період з січня 2022 по листопад 2022 із терміном сплати 30.12.2022.

9. За висновками суду апеляційної інстанції, за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання боржника зі сплати податків виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Новоіванівський цукровий завод", тобто грошові вимоги кредитора на вказану суму виникли до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відповідно, підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.

Також, підлягає визнанню, нарахована кредитором у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, в період з лютого 2017 року по вересень 2020 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, пеня з податку на додану вартість в сумі 3 735 855,87 грн., яка нарахована з жовтня 2018 року по листопад 2019 року та на прибуток приватних підприємств в сумі 42 462 230,64 грн., яка нарахована з 4 кварталу 2018 року по 2021 рік.

10. За висновками апеляційного господарського суду, не підлягають визнанню:

10.1. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 9 894 419,50 грн., у сумі 120 492,50 грн. та 8 160,00 грн. застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 3383/13-01-07-04 від 24.02.2023; (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023 від 27.01.2023 та (форми ПН) № 3384/13-01-07-04 від 24.02.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом;

10.2. штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 21 921 028,25 грн. та у сумі 340,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 3379/13-01-07-04 від 24.02.2023; (форми ПС) № 3381/13-01-07-04 від 24.02.2023, з рентної плати за спецвикористання води у сумі 1 360,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) № 3390/13-01-07-09 від 24.02.2023, з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 340,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) №3389/13-01-07-04 від 24.02.2023 а також 17 367,36 грн основного зобов`язання із терміном сплати 20.02.2023 (після визнання боржника банкрутом), з орендної плати з юридичних осіб у сумі 340,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) №3387/13-01-07-04 від 24.02.2023, а також 142 623,90 грн. основного зобов`язання із терміном сплати 30.12.2022 (після визнання боржника банкрутом).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 908/88/22, з вимогою скасувати оскаржену постанову в частині відхилених грошових вимог у сумі 31 938 320,25 грн. та ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області в сумі 31 938 320,25 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/88/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 908/88/22, датою проведення судового засідання визначено 27.08.2024.

14. 23.07.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області, надійшло заява про проведення судового засідання у справі № 908/88/22 в режимі відеоконференції.

15. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 заяву ГУ ДПС у Запорізькій області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

16. У зв`язку із відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Васьковський О.В., Картере В.І. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024).

17. В судовому засіданні 27.08.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) представниця ГУ ДПС у Запорізькій області повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.

18. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (27.08.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.08.2024.

20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 908/88/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ГУ ДПС у Запорізькій області)

21. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 02.06.2022 по справі № 922/3062/20, постанові від 22.09.2021 по справі № 922/1775/19, постанові від 02.11.2021 по справі № 917/399/15, постанові від 01.06.2022 по справі № 927/104/21 та постанові від 17.01.2024 по справі № 903/51/20 за неправильного застосування норма матеріального права, а саме п.п. 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175, п. 14.1, п. 31.1 ст. 31, п. 33.1 ст. 33, п. 37.2 ст. 37, ст. 52 Податкового кодексу України.

22. Скаржник зауважує на тому, що несплата грошових зобов`язань в граничні терміни, які були визначені контролюючим органом, є діянням, яке передбачає нарахування штрафних санкцій. Датою виникнення таких штрафних санкцій є дата граничного терміну сплати зобов`язань платником податків. Нараховані штрафні санкції у розмірі 31 938 320,25 грн. є конкурсними та поточними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

23.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Враховуючи доводи і вимоги касаційної скарги, суд касаційної інстанції в цьому провадженні здійснює перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 в частині відхилених грошових вимог у сумі 31 938 320,25 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

25. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

26. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ (статті 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

27. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

28. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

29. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

30. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення судом апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 31 938 320,25 грн. штрафних санкцій.

30.1. Судом апеляційної інстанції встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства:

з податку на додану вартість у сумі 9 894 419,50 грн., у сумі 120 492,50 грн. та 8 160,00 грн застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 3383/13-01-07-04 від 24.02.2023; (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023 від 27.01.2023 та (форми ПН) № 3384/13-01-07-04 від 24.02.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом;

з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 21 921 028,25 грн. та у сумі 340,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 3379/13-01-07-04 від 24.02.2023; (форми ПС) № 3381/13-01-07-04 від 24.02.2023;

з рентної плати за спецвикористання води у сумі 1 360,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) № 3390/13-01-07-09 від 24.02.2023;

з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 340,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) №3389/13-01-07-04 від 24.02.2023 а також 17 367,36 грн. основного зобов`язання із терміном сплати 20.02.2023 (після визнання боржника банкрутом);

з орендної плати з юридичних осіб у сумі 340,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) № 3387/13-01-07-04 від 24.02.2023, а також 142 623 90 грн. основного зобов`язання із терміном сплати 30.12.2022 - не підлягають визнанню, оскільки застосовані після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

30.2. За висновком суду апеляційної інстанції, позивачем застосовані до боржника штрафні санкції на суму 31 938 320,25 грн. під час дії мораторію, що суперечить частині 3 статті 41 КУзПБ.

31. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

31.1. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

31.2. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

31.3. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

31.4. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

31.5. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

31.6. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

31.7. ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).

31.8. Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

31.9. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

31.10. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).

32. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

33. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

34. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших

35. Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.

36. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку якщо основне зобов`язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені ніж передбачений статтею 129 ПК України.

37. Наведеного вище правового регулювання правовідносин зі стягнення податкового боргу у сумі пені, суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував, тому дійшов передчасних висновків стосовно заявлених контролюючим органом кредиторських вимог у сумі штрафних санкцій, мотивуючи рішення лише обставинами нарахування цих вимог під час дії мораторію.

38. Тобто, в цьому випадку, апеляційний господарський суд, надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, відмовив у задоволенні вимог заявника, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і, відповідно, штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника.

39. Колегія суддів звертається до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 за якою, якщо основне податкове зобов`язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

40. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, а також, відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС України у Запорізькій області до ТОВ "Новоіванівський цукровий завод" на суму 31 938 320,25 грн., не встановив, за який період були нараховані такі штрафні санкції та коли виникло право у податкового органу їх нарахування, з урахуванням норм правового регулювання відповідних порушень.

41. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

42. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

43. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

44. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

45. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 31 938 320, 25 грн. (штрафні санкції) таким вимогам закону не відповідає.

46. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

48. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

49. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

50. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню (в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 31 938 320,25 грн. (штрафні санкції)) з направленням справи на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

51. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, відтак з урахуванням всіх обставин виникнення податкового зобов`язання і нарахування податкового боргу надати мотивовану правову оцінку вимогами ГУ ДПС у Запорізькій області у тому числі з урахуванням положень статті 129 ПК України та наведеного у цій постанові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (в частині відхилення заявлених грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області в сумі 31 938 320,25 грн. (штрафні санкції)) у справі № 908/88/22 - скасувати.

3. Справу № 908/88/22 (у скасованій частині) передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере