Рішення

від 19.08.2024 по справі 120/2501/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 серпня 2024 р. Справа № 120/2501/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Маслоід О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Сомик Ю.О.,

представника позивача: Опанасюка П.П.,

представника відповідача: Федченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт Груп" (вул. Ак. Янгеля, 4, м. Вінниця, 21000)

до: Рівненської митниці (вул. Млинівська, 23, м. Рівне, 33017)

про: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіт Груп" (далі - позивач) з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.11.2023 року № UA 204000/2023/00180/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000248 від 29.11.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що до митного оформлення декларантом були подані усі необхідні документи, які містять числові значення ціни за одиницю товару, його кількість та загальну вартість. До міжнародного контракту було укладено додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною контракту, із визначенням загальної вартості товару 42 000 доларів США, в інших питаннях, що не передбачені додатковою угодою, сторони керуються вимогами контракту. Суми оплати узгоджуються із даними специфікації та додатковою угодою. Відповідачем не вказано які саме відомості відсутні щодо розрахунку витрат на транспортування оцінюваних товарів. Рахунок від 17.10.2023 року дійсно не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання послуг, що не впливає на визначення митної вартості товару. А зазначена винагорода експедитора за надання послуг по території України і не повинна включатися до митної вартості товару. Сама картка відмови не містить підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України (далі МК України) для відмови у митному оформленні. Крім цього, у відповідача були відсутні підстави для застосування резервного методу. Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач з метою їх скасування звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.03.2024 рок позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк на усунення недоліків.

13.03.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.04.2024 року.

01.04.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що відомості специфікації (загальна сума 63000 доларів США) стосовно числового значення партії товару не кореспондуються із відомостями рахунку від 20.08.2023 року, банківські платіжні документи містять лише реквізити контракту, але у контракті не визначена вартість партії товару, загальна сума оплати не кореспондується із відомостями з специфікації від 24.07.2023 року № 1. Позивачем до митного оформлення надані лише довідка від 10.11.2023 року, але не надано документів, визначених положеннями наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599, також не надано заявку на транспортно-експедиційні послуги. Рахунок не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора. Декларанту було направлено електронне повідомлення про надання додаткових документів, ним 28.11. та 29.11.2023 року були надані додаткові документи, за результатом дослідження яких було прийнято спірне рішення та картка відмови.

04.04.2024року до суду від позивача надана заява про вступ у справу представника.

Цього ж дня від відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 08.04.2024 року задоволена.

У підготовчому засіданні 09.04.2024 року судом з`ясовувалось питання необхідності надання сторонами додаткових доказів, на підтвердження обставин, викладених у позові та відзиві, підготовче судове засідання відкладено на 16.04.2024 року.

09.04.2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

16.04.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де ним вказано, що митна вартість товару не могла бути визначена згідно джерела числового значення митної декларації від 11.10.2023 року, оскільки вартість транспортування та інших супутніх витрат, була включена до ціни товару. Позивачем також до Рівненської митниці був надісланий адвокатський запит щодо вказаної митної декларації та надання інвойсу по ній та рішення про коригування митної вартості, але позивачеві було відмовлено у наданні таких документів з підстав їх відсутності. Позивач також зазначає про відмінність умов постачання CPT та FOB. Також вказує, що листом від 11.04.2024 року його постачальник - нерезидент повідомив, що у вересні 2023 року ним було здійснено постачання такого товару із спеціальним пакуванням для умов морського перевезення. Також надає пояснення щодо висновку ДП «Держзовнішінформ» від 28.11.2023 року.

У підготовчому судовому засіданні 16.04.2024 року судом з`ясовувались питання, визначені ст. 173, 180 КАС України, ухвалою суду у Сумської митниці було витребувано необхідні документи, засідання відкладено на 09.05.2024 року.

18.04.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де ним вказано про розрахунок рівня митної вартості товару за митною декларацією від 11.10.2023 року, умов постачання згідно Інкотермс та умов постачання товарів.

06.05.2024 року до суду від Сумської митниці, на виконання ухвали суду, надані відповідні документи.

07.05.2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

09.05.2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження проведення підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 09.05.2024 року судом розглядалось вказане клопотання відповідача та задоволено, засідання відкладено на 21.05.2024 року.

У підготовчому засіданні 21.05.2024 року судом долучено до матеріалів справи додаткові докази, протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 05.06.2024 року.

У судовому засіданні 05.06.2024 року сторони надавали пояснення по суті спору, задавались запитання, судове засідання відкладено на 17.06.2024 року.

У судовому засіданні 17.06.2024 року сторони продовжували задавати запитання та надавати додаткові пояснення, суд перейшов до дослідження доказів, судове засідання закінчилось у зв`язку із аварійним відключенням світла, судове засідання відкладено на 03.07.2024 року.

У судовому засіданні 03.07.2024 року судом було продовжено дослідження доказів, сторони надавали додаткові пояснення, судове засідання відкладено на 17.07.2024 року.

12.07.2024 року до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 16.07.2024 року задоволена.

У судовому засіданні 17.07.2024 року було продовжено дослідження доказів, сторони надавали додаткові пояснення, судове засідання відкладено на 07.08.2024 року.

У судовому засіданні 07.08.2024 року було продовжено дослідження доказів, сторони надавали додаткові пояснення, постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, оголошено перерву перед судовими дебатами, судове засідання відкладено на 19.08.2024 року.

У судовому засіданні 19.08.2024 року сторони виступили у судових дебатах.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

24.07.2023 року між позивачем (покупець) та Фірмою «Amstor Group LLC» (Польща) (продавець) укладено контракт № А/А-240723.

Згідно п. 1 контракту продавець продає та поставляє, а покупець приймає та оплачує матеріали (країна походження Китай та Туреччина), надалі товар, в кількості на умовах поставки, узгоджених в специфікаціях та/або додатках до цього контракту, відповідно до Inkoterms в редакції 2010.

П. 1.2 контракту визначено, що ціна товару, кількість, асортимент, одиниця виміру, якісні характеристики, терміни поставки та умови оплати по кожній партії товару вказуються у специфікаціях та/або додатках до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 4.1. контракту умови поставки FOB Далянь (Китай).

Відповідно до специфікації № 1 від 24.07.2023 року товар окис магнію (каустичний кальцинований магнезит) MF85, порошок, кількість 200 тн, пакування в 1250 кг ПП біг-бегах, термін поставки серпень 2023 року, ціна 210 доларів США/тн, загальна сума 63 000 доларів США.

У вказану специфікацію додатковою угодою від 01.08.2023 року були внесені зміни стосовно загальної суми - 42 000 доларів США. В інших питаннях, що не передбачені цією додатковою угодою, сторони керуються вимогами контракту та специфікації № 1. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною контракту.

Згідно комерційного інвойсу № SA-0045134 від 20.08.2023 року вказаний товар поставляється у кількості 200 тн по ціні 210 доларів США, загальна сума 42 000 доларів США. Згідно листа контрагента позивача від 23.11.2023 року за вих. № 2023/11/231 у вказаному інвойсі була виправлена помилка у валюті.

За вказаний товар позивачем були перераховані контрагенту кошти на загальну суму 42 000 доларів США.

В подальшому, з метою митного оформлення ввезеного товару, позивач 23.11.2023 року подав митну декларацію 23UA204150000261U1 та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом з урахуванням додаткових документів:

сертифікат якості від 20.08.2023 року;

пакувальний лист від 20.08.2023 року;

комерційний інвойс № SA-0045134 від 20.08.2023 року;

коносамент № 230387808 від 20.10.2023 року;

залізнична накладна від 18.11.2023 року;

супровідні документи від 03.11.2023 року Т1 у кількості 8 шт.;

декларація походження товару SA0045134 від 20.08.2023 року;

банківські платіжні документи від 22.08.2023 року та 25.11.2023 року;

рахунок ТОВ «Левада Карго» на оплату від 17.10.2023 року;

довідка про транспортні витрати від 10.11.2023 року;

контракт № А/А-240723 від 24.07.2023 року із додатками 1,2;

заявка № 2 від 09.08.2023 року до договору транспортно-експедиторського обслуговування;

договір з митним брокером від 28.03.2023 року;

договір транспортно-експедиторського обслуговування від 29.05.2023 року;

лист Фірми «Amstor Group LLC» від 23.11.2023 року;

копія митної експортної декларації від 22.08.2023 року;

виписки з банку.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів, відповідачем 29.11.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2023/00180/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000248.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та карткою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України, Податкового кодексу України ( далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч. 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 року справа № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

В ході розгляду справи судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивач 29.11.2023 року подав митну декларацію № 23UA204150000261U1 із відповідними документами, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар. Як вже зазначалось, митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів, відповідачем 29.11.2023 року прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яким збільшені суми митних платежів.

В графі 33 вказаного рішення відповідачем зазначено, що митна вартість не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: рахунок від 20.08.2023 року не містить відомостей про комерційні умови поставки товару, на яких сформовано ціну товару. Подана до митного оформлення специфікація від 24.07.2023 року №1 містить відомості про вартість партії товару 200000кг - 63000 дол. США. Однак, ціна товару зазначена 210 дол.США/т. Відомості специфікації стосовно числового значення партії товару не кореспондуються із відомостями рахунку від 20.08.2023 року № SA0045134. Декларантом додатково надано додаток від 01.08.2023 №2 як додаткову угоду від 01.08.2023 року № 1 до специфікації від 24.07.2023 року № 1, яким змінено загальну вартість парти товару. Однак, такий документ не може бути взятий до уваги, оскільки, з огляду на дату укладання, не поданий декларантом до митної декларації. До митного оформлення надано банківські платіжні документи від 02.08.2023 року б/н на суму 12600 дол. США та від 22.08.2023 року б/н на суму 29400 дол. США, які в графі деталі платежу містять лише реквізити контракту від 24.07.2023 №А/А-240723. Разом з тим, самими умовами контракту від 24.07.2023 року №А/А-240723 вартість партії товару не визначена, а загальна сума оплати не кореспондується із відомостями специфікації від 24.07.2023 №1. Відповідно до п. 2.1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 29.05.2023 року № LС290523 декларантом додатково надано заявку від 09.08.2023 року №2. Згідно відомостей заявки від 09.08.2023 року №2 ставка 3615 дол. США за контейнер включає перелік послуг, вартісне відображення яких в повній мірі відсутнє в довідці про транспортні витрати від 10.11.2023 року № KJP 00525 /23 та додатково наданому рахунку від № LС01719201. Заявкою від 09.08.2023 року № 2 визначені умови оплати за послуги. Декларантом не надано банківських документів для підтвердження виконання таких умов. Рахунок від 17.10.2023 року № LС01719201 не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення, що є складовою митної вартості товару, а зазначена п. 5 в рахунку від № LС01719201 винагорода виконавця за надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення по території України не включена до митної вартості товару. Вказане свідчить про обґрунтованість сумнівів митниці стосовно достовірності декларування усіх належних складових митної вартості товару. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 11.10.2023 року № 23UA805020011946U5 - 0,54 дол. США/кг.

Надаючи оцінку спірному рішенню відповідача суд зважає на таке.

Рахунок від 20.08.2023 року є комерційним інвойсом. Інвойс це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та зазначається зобов`язання клієнта на оплату цих послуг. Інвойси є основою системи податкового обліку суб`єктів господарювання. В інвойсі вказується, які саме послуги/товари надали клієнту, та яку оплату він зобов`язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.

Передусім треба зазначити, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Вказаний документ повинен містити лише інформацію, яка підтверджує відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Вимоги щодо необхідності зазначення у ньому комерційних умов поставки товару не відповідають самої сутності такого документу.

Крім цього, суд вказує, що банківські платіжні документи від 02.08.2023 року та 22.08.2023 року на загальну суму оплати у розмірі 42 000 доларів США містять посилання на реквізити контракту від 24.07.2023 року № А/А-240723, що є цілком достатнім для ідентифікації вказаної оплати.

Суд також зазначає, що до митного оформлення позивачем був наданий зовнішньоекономічний контракт від 24.07.2023 року № А/А-240723 у повному обсязі, тобто із специфікацією від 24.07.2023 року №1 та додатковою угодою від 01.08.2023 року № 1 до специфікації від 24.07.2023 року № 1, які є його невід`ємними частинами та відповідно не можуть діяти окремо одна від іншої та від самого документу контракту. З аналізу вказаного документу вбачається, що позивачем придбаний товар окис магнію (каустичний кальцинований магнезит) MF85, порошок, кількість 200 тн, пакування в 1250 кг ПП біг-бегах, термін поставки серпень 2023 року, ціна 210 доларів США/тн, загальна сума - 42 000 доларів США.

Вказані відомості також знайшли своє підтвердження у комерційному інвойсі від 20.08.2023 року та платіжних документах від 02.08.2023 року та 22.08.2023 року на загальну суму 42 000 доларів США.

Стосовно розбіжностей у переліку наданих послуг за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 29.05.2023 року № LС290523 з ТОВ «Левада Карго», суд звертає увагу на те, що до митного оформлення декларантом наданий вказаний договір, заявка від 09.08.2023 року та довідка про транспортні витрати від 10.11.2023 року № KJP 00525 /23. З наведених документів вбачається відсутність розбіжностей стосовно переліку наданих послуг транспортно-експедиторського обслуговування за договором від 29.05.2023 року.

Так, в наведених документах зазначено про надання позивачеві наступних послуг: організація міжнародного морського перевезення Китай Польща; вантажно-розвантажувальні роботи в порту Польщі; організація міжнародного залізничного перевезення (залізничний тариф, оформлення документів такого перевезення) до кордону України. До матеріалів справи надані транспортні документи, які також підтверджують їх надання. І саме ці витрати включені позивачем до митної вартості товару.

Суд також приймає до уваги посилання позивача на те, що послуги та винагорода виконавця за надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення по території України, зазначені у п. 4,5 рахунку на оплату від 17.10.2023 року не підлягають включенню до митної вартості товару.

У спірному рішенні відповідач також вказує на те, що рахунок від 17.10.2023 року № LС01719201 не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення, що є складовою митної вартості товару. В цьому контексті суд зазначає, що дійсно такого виокремлення рахунок не містить. При цьому, відповідач зазначає, що невиокремлення винагороди свідчить про її відсутність, що в свою чергу є лише припущенням відповідача.

Крім того, згідно п. 1.1. договору транспортно-експедиторських послуг від 29.05.2023 року виконавець від свого імені за винагороду, за дорученням і за рахунок коштів замовника надає транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів по території України та інших держав.

З наведеного вбачається, що між сторонами була здійснена домовленість про винагороду виконавця - ТОВ «Левада Карго» і під час надання ним транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення міжнародних перевезень, що є складовою митної вартості товару.

В контексті вищевикладеного, суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав, а також переконливих та зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до положень ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, суд при вирішенні справи оцінює рішення відповідача саме з тих підстав, що наведені у ньому.

Суд вказує, що спірне рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки містить припущення та прискіпливі зауваження, не окреслює при цьому обставин та доказів, мотивів та підстав, які мали вирішальне значення для його прийняття та не сформульоване з достатньою чіткістю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прийняття спірного рішення із зазначених вище причин, на думку суду, є надмірно формалістичним і таким, що не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу й на практику Європейського суду з прав людини стосовно "надмірного формалізму". ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичній та ефективній реалізації належного особі права. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належній реалізації права.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України передбачені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, що підлягає сплаті за товар, який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, ненаведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 року справа № 809/872/17.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення митної вартості товару відповідач визначив ЕМД від 11.10.2023 року №23UA805020011946U5, за якою випущено у вільний обіг ідентичний товар - окис магнію (каустичний кальцинований магнезит) марка #85, порошок, кількість 220 тн, пакування в п/пропіленові мішки по 25 кг на 20 піддонах.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення. У вказаній декларації визначені інші умови постачання, різні види пакування тощо.

Наведене також свідчить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією № 23UA204150000261U1 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товару та відповідно картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно про наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 26 752, 66 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Митним кодексом України та ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт Груп" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів UA204000/2023/000180/2 від 29.11.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000248 від 29.11.2023 року

Стягнути із Рівненської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт Груп" судовий збір у сумі 26 752, 66 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіт Груп" (вул. Ак. Янгеля, 4, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ38135005)

Відповідач: Рівненська митниця (вул. Млинівська, 23, м. Рівне, 33017, код ЄДРПОУ 43958370)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.08.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна