Рішення

від 29.08.2024 по справі 300/5261/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. справа № 300/5261/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславбудсервіс» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславбудсервіс» (надалі ТОВ «Станіславбудсервіс», відповідач) про стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати позивачем у встановлені строки податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та податку на прибуток підприємств на загальну суму 6 722,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 6 722,00 грн, що виник унаслідок несплати штрафних санкцій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05.07.2024 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Максимовича, 10Б, м. Івано-Франківськ, 76006). Однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку без вручення, з відміткою «адресат відсутній» з проставленням календарного штемпеля 05.07.2024 (а.с. 35).

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.

Відтак, у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 05.07.2024.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславбудсервіс» знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби (а.с. 4-9).

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг від 10.06.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою штрафних санкцій на загальну суму 6 722,00 грн, з них з податку на додану вартість на суму 5 702,00 грн та податку на прибуток підприємств на суму 1 020,00 грн (а.с. 10).

Податкові зобов`язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив, у результаті чого виникла податкова заборгованість на зазначену суму.

У зв`язку із добровільною несплатою податкових зобов`язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлює, що грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Судом з`ясовано, що відповідачем проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2021 року та лютий-червень 2022 року, за результатами яких складено акти №604/09-19-18-12/43113643 від 03.02.2022 та №3017/09-19-04-10-15/43113643 відповідно (а.с. 18, 22-23).

Вказаними актами встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2021 року, а також неподання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-червень 2022 року, у зв`язку із чим позивачем складено податкові повідомлення-рішення форми «ПС» про застосування до ТОВ «Станіславбудсервіс» фінансових (штрафних) санкцій, а саме №0006211812 від 03.02.2022 на суму 680,00 грн (а.с. 17) (у зв`язку із частковою сплатою сума до стягнення становить 602,00 грн) та №0043350410 від 14.10.2022 на суму 5 100,00 грн (а.с. 20).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялись позивачем ТОВ «Станіславбудсервіс» за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (зв. ст. а.с. 19, 21).

Згідно із поданим контролюючим органом витягом з ІКПП, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг зі сплати фінансових (штрафних) санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 5 702,00 грн (а.с. 25-26).

Окрім цього, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ «Станіславбудсервіс» за 2022 рік, за результатами якої складено акт №6140/09-19-04-10-21/43113643 від 25.05.2023 (а.с. 14).

На підставі вказаного акта, позивачем складено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0050730410 від 25.05.2023, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн (а.с. 13).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось позивачем ТОВ «Станіславбудсервіс», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Згідно із поданим контролюючим органом витягом з ІКПП, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг зі сплати фінансових (штрафних) санкцій з податку на прибуток на суму 1 020,00 грн (а.с. 16).

Підпунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми «Ю» від 26.04.2023 за №0001630-1302-0919 із детальним розрахунком податкового боргу (а.с. 11-12).

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ю» від 26.04.2023 за №0001630-1302-0919 відповідачем відкликана та ним погашена.

Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов`язаний погасити заявлену до стягнення суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславбудсервіс» (код ЄДРПОУ 43113643, вул. Максимовича, 10Б, м. Івано-Франківськ, 76006) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславбудсервіс» (код ЄДРПОУ 43113643, вул. Максимовича, 10Б, м. Івано-Франківськ, 76006) в дохід бюджету податковий борг у розмірі 6722 (шість тисяч сімсот двадцять дві) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.