Рішення

від 29.08.2024 по справі 300/4770/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. справа № 300/4770/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік" про стягнення податкового боргу в сумі 8134,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік" про стягнення податкового боргу в сумі 8134,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 8134,50 грн., який виник у зв`язку із несплатою штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження, яка направлялася судом двічі, не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідками Укрпошти із відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.34, 40).

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Окрім цього, судом відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 01.07.2024 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.38).

Ухвала про відкриття провадження у справі 19.06.2024 також надіслана на електронні адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік"-tehservis21@gmail.com; oblikua5@ukr.net (а.с.30).

Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік" 30.10.2019 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом (а.с.44).

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1 Податкового кодексу України).

До загальнодержавних податків належать податок на додану вартість (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню/відшкодуванню до/з державного бюджету, а також строки проведення розрахунків та подання звітності регулюються статтями 49, 200-203 Податкового кодексу України, зокрема, відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України cума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 30.11.2021 проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік" з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2020 року, за результатами якої складено акт №32963/04-36-18-12/43318273 (а.с.17-21).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату Товариством узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2020 року.

Відповідно до п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як наслідок, контролюючим органом 09.02.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення №028031812, яким зобов`язано Товариство сплатити штраф у розмірі 5%, що становить 1355,75 грн. (а.с.15).

Акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення контролюючим органом надсилалися Товариству, однак поштові відправлення повернуті контролюючому органу із відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.16, 22).

На підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлене податкове повідомлення-рішення є врученим відповідачу.

Окрім цього, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 08.09.2023 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік", за результатами якої складено акт №9926/09-19-04-10-15 (а.с.12-13).

В ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеної платником суми грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість в розмірі 27115 грн.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом 11.10.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №0105640410, яким зобов`язано сплатити штраф в розмірі 25%, що становить 6778,75 грн. (а.с.9).

Податкове повідомлення-рішення контролюючим органом надсилалося Товариству, однак поштове відправлення повернуто із відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).

На підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлене податкове повідомлення-рішення є врученим відповідачу.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки в суду відсутні докази порушення відповідачем відповідно до статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість є узгодженою.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України Головним управлення ДПС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 22.12.2023 за № 0009686-1302-0919, згідно з якою станом на 21.12.2023 податковий борг відповідача становив 8134,50 грн. Податкова вимога не вручена відповідачу та повернута центром поштового зв`язку позивачу, із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7-8).

На підставі статті 42 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлена податкова вимога є врученою відповідачу.

На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою від 29.05.2024, а також витягом з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.6, 23).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій - 8134,50 грн. з податку на додану вартість, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, не охоплюється предметом даного позову, відповідне зобов`язання не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.

З огляду на вказане, позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік" про стягнення податкового боргу в сумі 8134,50 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервісоблік" (код ЄДРПОУ 43318273, вул.Тичини, буд.8-А, м.Івано-Франківськ) в дохід бюджету заборгованість в сумі 8134 (вісім тисяч сто тридцять чотири)грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.