Рішення

від 29.08.2024 по справі 320/19527/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року місто Київ № 320/19527/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Приватне підприємство "Будпостач" звернулось до суду з позовом:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 03.02.2024 UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при митному оформленні товару за митною декларацією №24UA902080800424Ul від 03.02.2024, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивач надав митному органу документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Вказано, що відповідач в електронному повідомленні від 03.02.2024 №999350 відповідач не навів жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав жодних обґрунтованих доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначено, що відповідач у спірних рішеннях не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги статті 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірних рішеннях пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача було прийняте всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки митний орган не довів наявність у нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також, необгрунтовано застосував другорядний метод її визначення, у той час, як декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору, позивачем було дотримано всіх встановлених митним законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД від 03.02.2024 №24UA902080800424U1, митниця діяла в порядку та відповідно до частини п`ятої статті 54 (Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю), згідно частин першої, четвертої статті 320, 337 МК України митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Приватне підприємство "Будпостач" (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004).

27.06.2023 між позивачем (покупець) та компанією НХТ GLOVES CO, LTD (Китай) (продавець) було укладено прямий контракт №1561 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує рукавички, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

Для організації перевезення товарів до України 24.02.2020 позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Мерск Україна Лтд" договір транспортного експедирування №UА00072711.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

26.06.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів.

27.06.2023 продавець надав проформу інвойс №ZBP01X23 для оплати товарів за ціною 44496,72 доларів США.

06.07.2023 позивач на підставі контракту від 27.06.2023 №1561 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №17 грошові кошти в розмірі 13000 доларів США.

03.10.2023 позивач перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №64 грошові кошти в розмірі 31289,60 доларів США.

Продавець виписав комерційний інвойс №ZBP01X23 для оплати товарів за ціною 44194,32 доларів США.

Для переміщення товарів в Україну митними органами Китаю було оформлено митну декларацію №425820230001017478 за ціною 44194,32 доларів США.

На товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №C23MA3CBUW170276.

03.11.2023 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №232105783.

01.12.2023 для оплати позивачем наданих транспортних послуг перевізник компанія Maersk А/S (Данія) виписав інвойси №5653290533 та №5653290534.

01.12.2023 експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653290536 для оплати позивачем транспортних послуг.

Експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав позивачу довідку про транспортні витрати від 19.12.2023 №11.

На підставі залізничної накладної УМВС від 26.12.2023 №2151046482 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль.

Відповідно до товарно-транспортної накладних CMR від 02.02.2024 №7636 товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль до Черкаської митниці.

02.02.2024 позивач склав лист до Держмитслужби України, в якому вказав, що ПП "Будпостач" здійснив оплату по комерційному інвойсу №ZBP01X23 від 11.10.2023 на суму 44194,32 доларів США згідно контракту №1561 від 27.06.2023 платіжними інструкціями №17 від 06.07.2023 та №64 від 03.10.2023. Решта суми буде врахована в наступній поставці.

В листі повідомлено, що вантаж не страхувався та не оплачували перевізнику за страхування.

03.02.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080800424Ul для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 44194,32 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080800424Ul декларант додав наступні документи:

Рахунок-фактура (їнвойс) (Commercial invoice) від 11.10.2023 №ZBP01X23;

Коносамент (Bill o f lading) від 03.11.2023 №232105783;

Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 26.12.2023 №2151046482;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 02.02.2024 №7636;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 23.10.2023 №C23MA3CBUW170276;

Банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.07.2023 №17;

Банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.10.2023 №64;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.12.2023 №5653290533;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.12.2023 №5653290534;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.12.2023 №5653290536;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.12.2023 №11;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 26.06.2023;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 27.06.2023 №1561

Договір (контракт) про перевезення від 14.02.2022 №UA00072649;

Договір (контракт) про перевезення від 24.02.2020 №UA00072711;

Інші некласифіковані документи (видаткові накладні від 08.08.2023, інформація з інтернету від 03.02.2024, комерційна пропозиція від 27.06.2023, лист про оплату від 02.02.2024, KT-UA100670-0007-2020 від 30.11.2020);

Копія митної декларації країни відправлення від 12.10.2023.

03.02.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №999350, у якому зобов`язав декларанта протягом десяти календарних днів надати додаткові документи, передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення.

03.02.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому вказав, що немає можливості надати інші додаткові документи.

03.02.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000021/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів рукавички, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Підставами неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив:

надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості;

для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 01.12.2023 № 5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S. За результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено: Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 1677,15 дол. США. В рахунку від 01.12.2023 №5653290534 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 221,72 дол. США та «Documentation fee Destination in Gdansk» 55,43 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 01.12.2023 № 5653290534 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;

відповідно відомостей коносамента від 03.11.2023 № 232105783, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт QINGDAO (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 26.12.2023 № 2151046482 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) Medyka (Польща) Мостиська (Україна).Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт QINGDAO (Китай) - Гданськ (Польща) Medyka (Польща) Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту. В наданих до митного оформлення рахунках від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунках від 01.12.2023 № 5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені;

в рахунку від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 01.12.2023 №5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 03.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків.

у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов`язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

декларанту запропоновано визначити митну вартість товару №2 за митною вартістю 5,01 дол. США/кг, визначеною за резервним методом визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України; Джерело інформації: МД від 14.11.2023 №UA100060/2023/429141.

Відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000024.

Позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію 24UA902080800425U0.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Черкаської митниці від 03.02.2024 №UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів, звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За визначенням статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини восьма, дев`ята статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою та другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Згідно з частиною восьмою вказаної статті МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини дев`ятої статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Згідно приписів пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 у справі № 826/27058/15, від 05.07.2022 у справі №804/150/16.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17, від 08.08.2024 у справі № 300/2049/19.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, в силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає, що в електронному повідомленні від 03.02.2024 №999350відповідач не навів жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не навів жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Згідно з пунктів 6, 7 частини третьої статті 53 Митного кодексу України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару і висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що можуть бути витребувані у декларанта у тому разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стосовно тверджень відповідача щодо "в рахунку від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 01.12.2023 №5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 03.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків".

Самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Крім того, слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 "Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пункті 3 Висновків визначено, що «Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, адміністративне провадження №К/9901/18588/18, визначено, що «розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Відтак, зазначені відповідачем обставини не свідчать про наявність розбіжностей, що впливають на митну вартість та наявність підстав для витребування додаткових документів.

Щодо твердження відповідача про «Documentation fee» - плата за документацію та «Terminal Handling Service» - послуги термінального обслуговування, то довідка про транспортні витрати також містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 55,43 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 221,72 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.

Так Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що "...якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів...". (постанова Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17).

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає належним та достатнім доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення подану позивачем до митного оформлення та до суду довідку ТОВ "Мерск Україна ЛТД" від 19.12.2023 №11 про транспортні витрати. Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Також відповідач у спірному рішенні зазначив, що «декларанту запропоновано визначити митну вартість товару №2 за митною вартістю 5,01 дол. США/кг, визначеною за резервним методом визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України; Джерело інформації: МД від 14.11.2023 №UA100060/2023/429141».

Водночас, відповідно до частин другої та третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, в порушення вказаних вимог, при винесенні оскаржуваного рішення відповідач не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов. Крім того, не наведено цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та не пояснив з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості товарів.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Слід зауважити, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, заборонено (стаття 53).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №815/5791/17, від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України. При цьому, подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (за основним методом).

В той же час, митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що має бути сплачена за ці товари, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Матеріалами справи підтверджено подання позивачем разом з митною декларацією від 03.02.2024 №24UA902080800424Ul необхідних та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці від 03.02.2024 UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 03.02.2024 UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Будпостач" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці.

Позивач Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9-Е, кімната 314).

Відповідач Черкаська митниця (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005652, місцезнаходження: 18007, місто Черкаси, вулиця Остафія Дашковича, будинок 76).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.