Рішення

від 29.08.2024 по справі 340/1929/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1929/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1 Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (25030, м. Кропивницький, вул. Героїв-Рятувальників, 3, ЄДРПОУ 08733937)

до відповідача-2 Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684)

до відповідача-3 Головного сервісного центру МВС (04085, м. Київ вул. Лук`янівська, 62)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а, ЄДРПОУ: 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася з позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01.02.2022 р. та з 01.02.2023 р. перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

Позов мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказує, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2022 та 2023 роках повинно бути здійснено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Тому позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 для проведення з 01.02.2022 р. та 01.02.2023 р. перерахунку основного розміру пенсії. Проте, відповідачем відмовлено у видачі таких довідок, пославшись на відсутність законних підстав для їх видачі. Вважаючи такі дії та відмову відповідача протиправною, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд залучив до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.18-19).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України. Розгляд справи розпочато спочатку (а.с.74-75).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року залучено до участі у справі як другого відповідача - Головний сервісний центр МВС. Розгляд справи розпочато спочатку (а.с.80-81).

Відповідачем-1 надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.61-64), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262 обставиною, що зумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а такого підвищення у 2023 р. фактично не відбулося. Тому підстави для перерахунку пенсії позивача, а, відповідно, і для видачі відповідачем оновленої довідки, відсутні. Звертав увагу на те, що після 21.02.2018 року рішень про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб Кабінетом Міністрів України не приймалося. Крім того, вказує, що та обставина, яка свідчить про скасування пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, яким було внесено зміни, зокрема до п.4 Постанови КМУ №704 не призвело до зміни самої редакції вказаного пункту у частині того, що посадовий оклад за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу має визначатись відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, на думку відповідача, відсутні правові підстави для складення оновленої довідки грошового забезпечення позивача із зазначенням посадового окладу шляхом множення розміру окладу на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Відповідачем-2 09.08.2024 року надано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про відсутність порушень права позивача з огляду на те, що МВС не є належним відповідачем за даним позовом (а.с.109-112).

Відповідачем-3 30.07.2024 року надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.86-90), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Постанова №481 набрала чинності 20.05.2023.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (в редакції чинній з 20.05.2023) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Таким чином, згідно постанови КМУ №481 від 12.05.2023 р. розрахунок посадових окладів та окладів за спеціальними званнями здійснюється, виходячи з фіксованої суми 1762 грн. Отже, на думку відповідача-3, відсутні правові підстави для складення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням посадового окладу шляхом множення розміру окладу на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, подав до суду пояснення щодо позову (а.с.23-24), в якому зазначив, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01.03.2018. Пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Така редакція постанови №704 діяла до 24.02.2018, оскільки пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14. Відповідно до Примітки Додатку 14 Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте, з 29.01.2020 року п.6 Постанови №103 (яким п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. 06.12.2016 Верховна Рада України прийняла Закон №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності з 01.01.2017. Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. Тобто, з моменту набрання чинності Законом №1774-VIII (01.01.2017) на законодавчому рівні існує заборона застосовувати мінімальну заробітну плату, як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, то застосуванню підлягають саме норми Закону, як правового акта вищої юридичної сили.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262.

У зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Управлінням МВС України в Кіровоградській області з метою перерахунку пенсії позивача складена та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідка від 15.03.2018, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 01.03.2018 року за відповідною посадою, склав 5829 грн. До вказаної довідки включено: посадовий оклад 3000 грн., оклад за військовим званням 1020 грн., надбавка за вислугу років 45% 1809 грн. (а.с.52).

На підставі цієї довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області у березні 2018 року здійснено перерахунок пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2018 року (а.с.51).

Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області" підготувала та направила до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нову довідку від 03.06.2021 р. про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на березень 2019 року, за відповідною посадою склав 12342 грн. До вказаної довідки включено: посадовий оклад 3000 грн., оклад за військовим званням 1020 грн., надбавка за вислугу років 40% 1608 грн. надбавка за особливості проходження служби 50% 2814 грн., надбавка за класну кваліфікацію 5% - 150 грн., премія 125% 3750 грн. (а.с.53зв.).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 р. у справі №340/3694/21 адміністративний позов задоволено, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області від 03.06.2021 №7819 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. з урахуванням посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням відповідного тарифного-коефіцієнту помноженого на прожитковий мінімум для працездатних осіб на відповідний рік для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року (а.с.6).

Відповідач листом від 06.02.2024 р. №33/32-294 відмовив позивачу у виготовленні нових довідок, мотивуючи тим, що відсутні підстави для їх складання (а.с.10-11).

Не погодившись з такою відповіддю, позивач через свого представника звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Із аналізу наведених вище норм права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Частинами 2, 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі, також - Закон №2011-XII) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (надалі, також - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Згідно з пунктом 2 цієї постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постанова №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Таким чином, з 29.01.2020 в законодавстві була відсутня норма, яка б передбачала обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Тобто, з 29.01.2020 використання при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців такого показника як встановлений законом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб суперечить чинному законодавству.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III (надалі також - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України №2017-III).

Враховуючи, що пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, які визнані судом протиправними і скасовані, а Кабінетом Міністрів України не одразу врегульовано правове визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а тільки 12.05.2023 прийнято постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704", яка набрала чинності 20.05.2023 і не підлягає застосуванню в даних правовідносинах, позаяк немає зворотної дії в часі, то до спірних правовідносин слід застосовувати редакцію пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення до неї змін пунктом 6 Постанови №103.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню пункт 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 за №870, згідно якого визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом, і дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування, оскільки Постановою №103 не визнано такою, що втратила чинність та не скасовано Постанову №704, а внесено зміни до окремих положень вказаного нормативного акта, зокрема й викладено в новій редакції пункт 4, і внесення таких змін визнано судом незаконним.

Отже, з 29 січня 2020 року виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 01.01.2017 (надалі, також - Закон №1774-VІІІ), встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Відтак, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Крім того, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Таким чином, згідно з Постановою №704 та положеннями пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VІІІ розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.

Редакції законів України про Державний бюджет на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки свідчать про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено в сумі 1921,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено в сумі 2102,00 грн.

Також статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2270,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX Про Державний бюджет України на 2022 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481 грн.

Згідно статті 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2684 грн.

Отже, в 2022 та 2023 роках відбулася зміна в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону його збільшення.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2022 та 2023 роки, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення, а відтак і пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд звертає увагу, що за змістом статей 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, пункту 1 Порядку №45 підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених законодавством. Тобто, якщо нормативним актом передбачено, зокрема, зміна розміру хоча б одного виду грошового забезпечення, однак певна категорія діючих військовослужбовців всупереч законодавству не отримує грошове забезпечення із врахуванням таких змін, то військовослужбовець, який перебуває на пенсії не може бути позбавлений права на перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 30.01.2007 №3-1 (надалі, також - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.09.2020 у справі №400/1773/19, від 19.11.2020 у справі №120/1759/19-а.

Як зазначено судом вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік та на 2023 рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

В спірних правовідносинах суд звертає увагу на те, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за №481 (надалі, також Постанова №481, постанова Уряду України №481).

Даною постановою Уряду України вирішено:

1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Щодо такого нового правового регулювання та можливості застосування до спірних правовідносин коментованої постанови Уряду України №481, суд зважає на наступні аргументи.

Положеннями вказаної Постанови №481 не надано зворотної дії в часі та можливості застосування її приписів, в тому числі в період з 29.01.2020 дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв`язку із чим повинні зазначатися в останньому.

Так, згідно з частиною 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Зважаючи на відсутність приписів в Постанові №481 про її застосування із іншої дати ніж дати набрання чинності в суду, станом на час вирішення спору, відсутні підстави формувати інші висновки, ніж ті, які містяться в усталеній практиці Верховного Суду.

Також, Урядом України в даній постанові не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1 762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18) до 12.05.2023 (дня прийняття Урядом України Постанови №481).

Незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 Постанови №481 Верховний Суд станом на день вирішення даного спору, не змінив (не відступив) від своїх попередніх висновків щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, що відображено в ухвалах від 15.05.2023 по адміністративних справах №420/7224/22, №420/7793/22, №420/7236/22, №420/9301/22, №420/9747/22 і №420/11734/22.

Для суду першої інстанції положення частини 5 статті 242 КАС України є імперативними нормами процесуального закону.

Так, згідно із приписами частин 5 і 6 статті 13, пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з вищенаведеного, у позивача з 01.01.2022 р. та з 01.01.2023 р. виникло право на отримання нової довідки із включенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 24.01.2023 у справі №500/1433/21.

Зважаючи на вказане, в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Досліджуючи позовні вимоги позивача в частині видачі довідки із зазначенням відомостей про розміри надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, суд дійшов наступних висновків.

Оскаржена відмова відповідача, оформлена листом від 06.02.2024 р. №33/32-294 не містить жодної згадки чи будь-якого заперечення стосовно видачі чи не видачі довідки із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії (а.с.10-11).

Вищезазначена відмова обґрунтовувалася відсутністю законних підстав для видачі оновлених довідок із зазначенням розміру посадового окладу і окладу за військовими (спеціальними) званнями, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, окрім значення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, станом на момент розгляду судом даної адміністративної справи, не є спірними.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Згідно із частиною 7 статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.

При цьому, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.

Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб`єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.

Адміністративний позов як і матеріали позовної заяви позбавлені будь-яких аргументів і доказів, які б свідчили про порушення прав позивача внаслідок ймовірного визначення вказаних складових в якийсь протиправний спосіб.

Крім того, у даній справі спірним є тільки питання не визнання відповідачем правового регулювання, за змістом якого зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 1 січня 2023 року в порівнянні із таким, що був встановлений на 1 січня 2018 року, впливає на визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням як складової грошового забезпечення, та відповідно є подією, яку в силу вимог частини 18 статті 43 Закону і частини 4 статті 63 №2262-XII слід трактувати як зміну (підвищення) розміру одного з видів грошового забезпечення та правову підставу для видачі нової довідки з метою перерахунку пенсії.

Обов`язкове визначення виду, складу і розміру (відсоткового значення) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії є дискреційними повноваженнями відповідача, реалізація яких повинна здійснюватися з дотримання відповідних даних за посадою, з якої мало місце звільнення позивача або прирівняною посадою у випадку її відсутності на час видачі спірної довідки.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання відповідача в оновленій довідці вказати розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, є передчасною і такою, що не підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області" не є ліквідованою, суд вважає за необхідне визнати протиправною її відмову листом від 06.02.2024 року №33/32-294 у видачі оновлених довідок ОСОБА_1 .

Натомість зобов`язаним видати таку довідку є на разі Головний сервісний центр МВС з огляду на зміст наказу МВС України від 21.06.2024 № 432 "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259", яким внесено зміни до наказу МВС України від 22.04.2024 № 259, про що наголошувалось в ухвалі суду від 18.07.2024 року у даному провадженні.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області", надану листом від 06.02.2024 року №33/32-294, у видачі оновлених довідок ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.

Зобов`язати Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в яких на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Повний текст рішення суду складений 29.08.2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА