Рішення

від 28.08.2024 по справі 380/5964/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 рокусправа №380/5964/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН ТРАНС» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН ТРАНС» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-Г корпус С; код ЄДРПОУ 38218128) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1 ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 18.01.2024 №UA209000/2024/000026/1;

- стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН-ТРАНС» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митній декларації. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування митної вартості.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву (вх. №60171 від 07.08.2023 року), в якому просила у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Рішення про коригування митної вартості від 18.01.2024 №UA209000/2024/000026/1 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні №24UA209050000102U2 від 17.01.2024), виносилось на товари: № 1. Рейки залізничні широкої колії типу R-65 з загартованою поверхнею кочення, 1 категорії , із сталі марки R350LHT, згідно стандарти EN 13674-1:2011 + A1:2017 довжина 25000 мм+4/-4, без отворів - 976,444 тн, за ціною 1,30 дол. США за кг, на умовах поставки FCA Trinec.

За результатами встановлено наступне: - відповідно до п.5.3. контракту купівлі-продажу від 25.07.2023 №R2023083/1 (далі Контракт) оплата Ресурсів, що поставляються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати. Відповідно до п.5.4. Контракту Покупець зобов`язаний здійснити передоплату протягом 5 банківських з дати отримання від Постачальника рахунку-фактури, складеного на підставі Специфікації. Відповідно до п.6 Додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 п.5.3. та 5.4. Розділу 5 Контракту змінили та виклали у наступній редакції: "5.3.Оплата Ресурсів, що постачаються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не визначене у Специфікаціях. 5.4. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату Ресурсів протягом 5 банківських з дати отримання від постачальника рахунку-фактури". Поданими до митного оформлення Додатковими угодами інших умов не визначено. Згідно інформації зазначеної у рахунку-фактурі № 22230901 від 29.12.2023 датою оплати є 05.01.2024. Банківські платіжні документи про здійснення оплати до митного оформлення не надано;

- відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу)... До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №02/2023 від 30.12.2023. Відповідно до даної довідки перевезення здійснювалось за маршрутом TRINEC до залізничної станції Мостиська ІІ (вартість 48626,91 євро). Тобто, передбачених чинним законодавством бухгалтерських документів, які б підтверджували задекларовані транспортні витрати до митного оформлення не надано;

- відповідно до розділу ІІ (умови та ціни транспортування) Замовлення-залізничні перевезення вантажів №01/2023 від 20.12.2023 Ціни виконання за цим Замовленням та інші умови транспортування, для яких узгоджена ціна виконання (зокрема маршрут транспортування, тип вантажу, транспортні засоби, що використовуються, обсяг інформаційних послуг, тощо), містяться в Прайс-листі, який становить Додаток 1 до цього Замовлення. Такий додаток до митного оформлення не надано;

- в митній декларації країни відправлення № 23CZ57000007FMVKA0 від 29.12.2023 вказана статистична вартість товару 31227657 CZK. Також, у графі 31 даної декларації зазначено, що вартість внутрішньої доставки складає 77140,00 CZK. Однак, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД № 24UA209050000102U2 (48626,91 Євро). Враховуючи кроскурс CZK до EURO (24,485), що застосовувався при заповненні декларації Чеської Республіки для митних цілей у грудні 2023 року, встановлено, що у митній декларації країни відправлення задекларована фактурна вартість 1272228,59 Євро (31150517 CZK), тобто, більша ніж у рахунку-фактурі № 22230901 від 29.12.2023.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновником ТОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" є АТ "Мінерфін" (MINERFIN A.S. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр. 9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "ні"), тобто, була прихована від митних органів.

На запит митного органу декларантом інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч.5 ст. 55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000026/1 від 18.01.2024 року.

В обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари,За результатами встановлено наступне: - відповідно до п.5.3. контракту купівлі-продажу від 25.07.2023 №R2023083/1 (далі - Контракт) оплата Ресурсів, що поставляються ^відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати. Відповідно до п.5.4. Контракту Покупець зобов`язаний здійснити передоплату протягом 5 банківських з дати отримання від Постачальника рахунку-фактури, складеного на підставі Специфікації. Відповідно до п.6 Додаткової угоди №1 від 08.12.2023 п.5.3. та 5.4. Розділу 5 Контракту змінили та виклали у наступній редакції: "5.3.Оплата Ресурсів, що {постачаються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не визначене у Специфікаціях. 5.4. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату Ресурсів протягом 5 банківських з дати отримання від постачальника рахунку-фактури". Поданими до митного {оформлення Додатковими угодами інших умов не визначено. Згідно інформації зазначеної у рахунку-фактурі №22230901 від 29.12.2023 датою Доплати є 05.01.2024. Банківські платіжні документи про здійснення оплати до митного оформлення не надано; - відповідно до наказу Міністерства і фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До {зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання і транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до і виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу)… До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №02/2023 від 30.12.2023. Відповідно до даної довідки перевезення {здійснювалось за маршрутом TRINEC до залізничної станції Мостиська ІІ (вартість 48626,91 євро). Тобто, передбачених чинним законодавством бухгалтерських документів, які б підтверджували задекларовані транспортні витрати до митного оформлення не надано; - відповідно до розділу II ((умови та ціни транспортування) Замовлення-залізничні перевезення вантажів №01/2023 від 20.12.2023 Ціни виконання за цим Замовленням та інші {умови транспортування, для яких узгоджена ціна виконання (зокрема маршрут транспортування, тип вантажу, транспортні засоби, що {використовуються, обсяг інформаційних послуг, тощо), містяться в Прайс-листі, який становить Додаток 1 до цього Замовлення. Такий додаток до {митного оформлення не надано;-в митній декларації країни відправлення №23CZ57000007FMVKAO від 29.12.2023 вказана статистична вартість {товару - 31227657 CZK. Також, у графі 31 даної декларації зазначено, що вартість внутрішньої доставки складає 77140,00 CZK. Однак, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД №24UA209050000102U2 (48626,91 Євро). Враховуючи {крос-курс CZK до EURO (24,485), що застосовувався при заповненні декларації Чеської Республіки для митних цілей у грудні 2023 року, встановлено, що у митній декларації країни відправлення задекларована фактурна вартість 1272228,59 євро (31150517 CZK), тобто, більша ніж у рахунку-фактурі №22230901 від 29.12.2023. Таким чином, митницею встановлено не подання декларантом документів зазначених у ч.2 ст.53 МКУ, а також відсутність (У поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:"Відповідно до статті 53 Митного кодексу України прошу Вас надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: - зовнішньоекономічний договір, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації (ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також {документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також {документи, що містять відомості про вартість страхування;- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, {контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо {такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, {пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - ;листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені (спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів :відповідно до вимог статті 254 МКУ."За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновником "ГОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" є AT "Мінерфін" (MINERFIN A.S. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні іст.15 Угоди пре застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - ні"), тобто, була прихована від митних органів. У зв`язку з наявною Інформацією про те, що митна вартість подібних (аналогічних), імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч,18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до {вартості однієї з вищезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено додатковий запит про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; "Митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки, продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами. Відповідно до п.4 ст.53 МКУ Вам необхідно, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ, надати такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) {оцінюваним товарам;3) розрахунок ціни (калькуляцію)". На запит митного органу декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч,5 ст. 55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення {про коригування заявленої митної вартості товару. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товар* умовам, наведеним у ст.58 МКУ, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57: МКУ. Неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). (Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №23UA305030001542U8 від 21.12.2023 за якою на митну територію України імпортовано подібний (аналогічний) товар "Рейки залізничні, широкопідошвові, нові, типа Р65, марка сталі R350LHT, довжиною 12,5 м, виробник TRINECKE ZELEZARNY a.s." за митною вартістю 1,54 Євро/кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі МК України) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями частини 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

У частині 6 цієї правової норми зазначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 341 частини 1 статті 4 МК України митні органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

У частині 5 цієї правової норми надається визначення терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно частини 2 названої правової норми документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок фактура (інвойс), або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 цієї правової норми у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пункті 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено обов`язок митного органу здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, згідно частини 3 статті 53 МК України, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що відповідачем в якості підстави для надання позивачем додаткових документів у повідомленні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зокрема зауважує, що при митному оформлені встановлено наступне:

- відповідно до п.5.3. контракту купівлі-продажу від 25.07.2023 №R2023083/1 (далі Контракт) оплата Ресурсів, що поставляються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати. Відповідно до п.5.4. Контракту Покупець зобов`язаний здійснити передоплату протягом 5 банківських з дати отримання від Постачальника рахунку-фактури, складеного на підставі Специфікації. Відповідно до п.6 Додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 п.5.3. та 5.4. Розділу 5 Контракту змінили та виклали у наступній редакції: "5.3.Оплата Ресурсів, що постачаються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не визначене у Специфікаціях. 5.4. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату Ресурсів протягом 5 банківських з дати отримання від постачальника рахунку-фактури". Поданими до митного оформлення Додатковими угодами інших умов не визначено. Згідно інформації зазначеної у рахунку-фактурі № 22230901 від 29.12.2023 датою оплати є 05.01.2024. Банківські платіжні документи про здійснення оплати до митного оформлення не надано;

- відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу)... До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №02/2023 від 30.12.2023. Відповідно до даної довідки перевезення здійснювалось за маршрутом TRINEC до залізничної станції Мостиська ІІ (вартість 48626,91 євро). Тобто, передбачених чинним законодавством бухгалтерських документів, які б підтверджували задекларовані транспортні витрати до митного оформлення не надано;

- відповідно до розділу ІІ (умови та ціни транспортування) Замовлення-залізничні перевезення вантажів №01/2023 від 20.12.2023 Ціни виконання за цим Замовленням та інші умови транспортування, для яких узгоджена ціна виконання (зокрема маршрут транспортування, тип вантажу, транспортні засоби, що використовуються, обсяг інформаційних послуг, тощо), містяться в Прайс-листі, який становить Додаток 1 до цього Замовлення. Такий додаток до митного оформлення не надано;

- в митній декларації країни відправлення № 23CZ57000007FMVKA0 від 29.12.2023 вказана статистична вартість товару 31227657 CZK. Також, у графі 31 даної декларації зазначено, що вартість внутрішньої доставки складає 77140,00 CZK. Однак, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД № 24UA209050000102U2 (48626,91 Євро). Враховуючи крос курс CZK до EURO (24,485), що застосовувався при заповненні декларації Чеської Республіки для митних цілей у грудні 2023 року, встановлено, що у митній декларації країни відправлення задекларована фактурна вартість 1272228,59 Євро (31150517 CZK), тобто, більша ніж у рахунку-фактурі № 22230901 від 29.12.2023.

Надаючи правову оцінку наведеним висновкам відповідача, суд зазначає наступне.

Як було встановлено уповноваженими особами відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" є АТ "Мінерфін" (MINERFIN A.S. Словаччина). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр. 9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "ні"), тобто, була прихована від митних органів

Згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.

В той же час у графі 9(а) форми ДМВ від 17.01.2023 р. декларантом вказано, що продавець та покупець не є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.10 «Правил заповнення декларації митної вартості» затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, прямо передбачено, що декларант або уповноважена на особа самостійно заповнює всі графи ДМВ відповідно до порядку їх заповнення, за винятком граф, призначених для відміток митного органу. Відповідно, ця форма заповнюється самим декларантом, тобто декларант при заповненні ДМВ, вважав що пов`язаність осіб відсутня і повідомив цю інформацію митному органу, проте це не відповідає дійсним обставинам, що, зокрема, стало підставою для ретельного перегляду умов імпорту та особливостей зовнішньоекономічної, комерційної операції.

Пунктом 1.10 «Правил заповнення декларації митної вартості», передбачено, що посадова особа митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості та проводить перевірку заповнення ДМВ, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта або уповноваженої ним особи вписувати будь-які дані до граф ДМВ, що повинні заповнюватися декларантом або уповноваженою ним особою, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення.

Отже, декларант, самостійно подав митному органу Декларацію митної вартості, зважаючи на вимоги п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 52 МКУ. І заповнив її самостійно, враховуючи вимоги «Правил заповнення декларації митної вартості» затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012. І поставив відмітку Х (НІ) у графі 9а «Чи пов`язані між собою продавець та покупець?» та Х (НІ) у графі 9б «Чи вплинула взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару?». Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами.

Як стверджує відповідач, відповідно до п.5.3. контракту купівлі-продажу від 25.07.2023 №R2023083/1 оплата Ресурсів, що поставляються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати. Відповідно до п.5.4. Контракту Покупець зобов`язаний здійснити передоплату протягом 5 банківських з дати отримання від Постачальника рахунку-фактури, складеного на підставі Специфікації. Відповідно до п.6 Додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 п.5.3. та 5.4. Розділу 5 Контракту змінили та виклали у наступній редакції: "5.3.Оплата Ресурсів, що постачаються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не визначене у Специфікаціях. 5.4. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату Ресурсів протягом 5 банківських з дати отримання від постачальника рахунку-фактури". Поданими до митного оформлення Додатковими угодами інших умов не визначено. Згідно інформації зазначеної у рахунку-фактурі № 22230901 від 29.12.2023 датою оплати є 05.01.2024. Банківські платіжні документи про здійснення оплати до митного оформлення не надано;

Як встановлено судом, разом з митною декларацією №24UA209050000102U2 від 17.01.2024 року позивачем були надані наступні документи (зазначені в гр.44 МД):

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.12.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №22230901 від 29.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523142 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523159 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523167 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523175 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523183 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523191 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523209 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523217 від 30.12.2023;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №523225 від 30.12.2023;

- Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №22230901 від 29.12.2023;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від №02/2023 30.12.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №R2023083/1 25.07.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 08.12.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 08.12.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 08.12.2023;

- Договір (контракт) про перевезення №01/2023 від 20.12.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23CZ57000007FMVKA0 від 29.12.2023 року.

До митного оформлення платіжні документи та Специфікації не надавалися.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №1 від 08.12.2023 п.5.3. та 5.4. Розділу 5 Контракту змінили та виклали у наступній редакції: "5.3.Оплата Ресурсів, що постачаються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не визначене у Специфікаціях. 5.4. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату Ресурсів протягом 5 банківських з дати отримання від постачальника рахунку-фактури".

Наданими до митного оформлення Додатковими угодами інших умов не визначено.

Згідно інформації зазначеної у рахунку-фактурі №22230901 від 29.12.2023 датою оплати є 05.01.2024. Банківські платіжні документи про здійснення оплати до митного оформлення не надано.

У пункті 2 Специфікації №2 від 13.09.2023 до Контракту №R2023083/1 від 25.07.2023, який було подано разом з митною декларацією №24UA209050000102U2 від 17.01.2024, ціни на товар вказуються в Євро за одиницю товару на умовах FCA Тржинець, Чеська Республіка.

Згідно правил поставки FCA Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний поставити товар перевізнику або іншій особі, які визначені покупцем, в узгодженому пункті, якщо такий є, в названому місці або забезпечити надання товару, поставленого у такий спосіб.

Поставка вважається здійсненою:

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №02/2023 від 30.12.2023. Інших документів, які підтверджують транспортні витрати до митного оформлення не надано.

В оскаржуваному рішенні відповідач стверджує, що в митній декларації країни відправлення № 23CZ57000007FMVKA0 від 29.12.2023 вказана статистична вартість товару 31227657 CZK. Також, у графі 31 даної декларації зазначено, що вартість внутрішньої доставки складає 77140,00 CZK. Однак, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД № 24UA209050000102U2 (48626,91 Євро). Враховуючи крос курс CZK до EURO (24,485), що застосовувався при заповненні декларації Чеської Республіки для митних цілей у грудні 2023 року, встановлено, що у митній декларації країни відправлення задекларована фактурна вартість 1272228,59 Євро (31150517 CZK), тобто, більша ніж у рахунку-фактурі № 22230901 від 29.12.2023 року.

Згідно до частини 4 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 10 названої правової норми України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, зокрема, таку складову митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, відсутність у декларанта документів, в яких визначено відомості про складові митної вартості, не означає автоматичного застосування методу визначення митної вартості за ціною договору та обов`язку митного органу прийняти заявлену митну вартість на підставі документів, які є у наявності декларанта, оскільки це суперечитиме нормі статті 58 МК України.

З огляду на наведене, суд уважає правомірними доводи відповідача про те, що декларантом не спростовано сумніви митниці в частині правильності визначення митної вартості товарів, в частині необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження оцінюваних товарів, передбачена пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про те, що декларація країни відправлення та митна декларація, подана позивачем для імпорту, містять різну інформацію про митну вартість товару, суд зауважує на таке.

Експортна декларація це загальноприйнятий міжнародний документ, який підтверджує проходження товару митного оформлення в країні відправлення, підтверджує експорт товару та оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару.

Відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) №2454/93 від 2 липня 1993 (CCIP), графа 46 «Статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності.

Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (Номер документу TAXUD/1619/08 версія 3.4), термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни члена ЄС, де оформлюється експорт.

Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включати лише допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

Суд звертає увагу, що у наданому на підтвердження заявленої митної вартості товарів інвойсі № 22230901 від 29.12.2023 року наведена вартість товару у чеських кронах та євро.

Проте така вартість товару не співпадає зі статистичною вартістю, зазначеною в експортній декларації, яка надана позивачем митному органу, що викликає обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості товару.

Вказане не є єдиною підставою для винесення рішення про коригування митної вартості але свідчить про наявність розбіжностей в товаросупровідних документах.

Положеннями частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, згідно переліку, передбаченого цією частиною.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Статтею 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, передбачено, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митної оцінки.

Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 826/12901/17 зазначив, що відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Верховним Судом вже також сформована стала та послідовна судова практика, висновки якої, якщо їх систематизувати, зводяться до того, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки інформації щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріпленим правом митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню.

Аналіз поданих документів, на переконання суду, дає підстави для висновку, що позивач не надав жодних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості.

Отже, зазначені розбіжності у документах, викликали потребу відповідача у витребуванні додаткових документів, а вже їх ненадання стало підставою/для коригування митної вартості.

Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Зважаючи на наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач мав об`єктивні сумніви щодо достовірності наданої декларантом інформації, оскільки документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрати на розвантаження-навантаження, митне оформлення вантажу у країні відправлення, у зв`язку із чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості, а позивач такі розбіжності не усунув та не підтвердив задекларовану ним митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 травня 2024 року у справі №520/22458/23 та Восьмого апеляційного адміністративного суду у постановах від 26 березня 2024 року у справі № 140/21563/23 та від 15 січня 2024 року у справі №140/2368/23.

Відповідно до положень статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 цієї правової норми встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Положеннями статті 59 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частиною другою статтею 59 Митного кодексу України).

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що діяв в межах повноважень та в спосіб, передбачений законом.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд уважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН ТРАНС» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН ТРАНС» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-Г корпус С; код ЄДРПОУ 38218128).

Відповідач Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).

СуддяКухар Наталія Андріївна