Ухвала

від 29.08.2024 по справі 440/5156/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5156/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 440/5156/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та доплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 11.12.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, станом на 01.01.2021 Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік, станом на 01.01.2022 Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 та виплатити грошове забезпечення: за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 11.12.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, з врахуванням раніше виплачених сум.

10.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/5156/23, в якій останній просить: встановити судовий контроль за виконанням військовою частиною НОМЕР_1 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023р. по справі № 440/5156/23 про визнано протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення: за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 11.12.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, з врахуванням раніше виплачених сум.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення № 440/5156/23 від 31.08.2023 не виконано, а тому є підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/5156/23, призначено до розгляду у письмовому провадженні.

02.08.2024 від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява на виконання ухвали суду, до якої додано, зокрема, перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 11.12.2022 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по адміністративній справі №440/5156/23 ОСОБА_1 , а також заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні витрати", до яких включено суми до виплати ОСОБА_1 .

Суд, оцінюючи наявність підстав для встановлення судового контролю, дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.

За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.

При цьому встановлення судового контролю є допустимим і після ухвалення судового рішення справі.

Такий висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.

Судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 440/5156/23 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 11.12.2022 та нараховано суму у розмірі 166643,62 грн.

Разом з тим, доказів виплати ОСОБА_1 суми у розмірі 166643,62 грн відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Складання відповідачем основних заявок-розрахунків на фінансування для виплати забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 за лютий - липень 2024 року не спростовує факту невиконання рішення суду у частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення: за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 11.12.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, з врахуванням раніше виплачених сум.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань як підстава відмови у виплаті грошового забезпечення позивачу у повному обсязі є необґрунтованою, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова військової частини у проведенні позивачу виплати грошового забезпечення в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Зважаючи на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 440/5156/23 у частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення: за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 11.12.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, з врахуванням раніше виплачених сум, залишається не виконаним в частині виплати усіх відповідних сум, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/5156/23.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/5156/23 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 440/5156/23.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом дев`яноста днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 440/5156/23.

Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали надіслати заявнику та Військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

Cуддя М.В. Довгопол