Рішення

від 29.08.2024 по справі 500/4040/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4040/24

29 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма"Тернопільавіаавтотранс" до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне комунальне підприємство "Фірма "Тернопільавіаавтотранс" (далі - позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПЗ/ТР/6353/0036/П/ПТ/ПС/ІП від 14.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заступником начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Анрійчуком В.П. 14.06.2024 винесено постанову №ПЗ/ТР/6353/0036/П/ПТ/ПС/ІП за порушення вимог частини 2 ст.10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану " керуючись абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП України було накладено на позивача штраф в розмірі 8000 грн., яку позивач вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає, що оскаржувана постанова була накладена на підприємство, а не на посадову особу, як це передбачено ст. 265 КЗпП. Також вказують, що на сьогоднішній день позивач не здійснює свою господарську діяльність, а також те, що аеродром використовується в інтересах Збройних Сил України на безоплатній основі, а також вся діяльність підприємства спрямована на забезпечення виконання поставлені завдання ЗСУ та з огляду на те, що фінансування підприємства здійснюється з обласного бюджету, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. На переконання позивача, спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 22.07.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що постанова про накладення штрафу №ПЗ/ТР/6353/0036/П/ПТ/ПС/ІП від 14.06.2024 винесена уповноваженою посадовою особою Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абзацу 10 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає. Крім того, зазначає, що оскаржена постанова винесена відповідачем не в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, а на підставі норм Кодексу Законів про працю України. Тобто, в даному випадку до позивача застосовано фінансовий вид юридичної відповідальності, що не суперечить Конституції України, тому, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

05.08.2024 представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, у якій вказала, що порушення вимог ст.265 КЗпП України допущено позивачем через обставини непереборної сили, а тому просить позовні вимоги задовольнити зважаючи на незначний пропуск строку виконання припису від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036/П та керуючись ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Дослідивши подані суду письмові докази, враховуючи надані пояснення сторін, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання доручення Прем`єр-міністра на підставі окремого доручення Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці затвердженого наказом Держпраці України від 23.09.2022 №172, наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 №2161 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» із змінами, наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 N?5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» із змінами від 07.03.2024 N? 6233, відповідно до наказу Південно-Західного міжрегіонального управління №137/113-3К від 06.05.2024 головним державним інспектором відділу з питань праці північно-східного напрямку управління інспекційної діяльності у Тернопільській області ОСОБА_1 - з 10 травня 2024 року по 13 травня 2024 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) стану виконання припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №П3/ТР/11619/0036/П від 23.10.2023.

За результатами перевірки складено акт від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036/П.

Пунктом 1 і 2 припису від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036/П, в.о. директора Підприємства ОСОБА_2 було зобов`язано виплачувати заробітну плату на умовах, визначених трудовим договором та вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Термін виконання припису про усунення виявлених порушень від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036/П, внесеного в.о. директора Підприємства закінчився 23.11.2023.

Пунктом 1 припису було зобов`язано в. о. директора Підприємства ОСОБА_2 усунути порушення вимоги частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме, виплачувати заробітну плату працівникам на умовах, визначених трудовим договором, як це передбачено вимогами чинного законодавства про працю.

Пунктом 2 припису зобов`язано в.о. директора Підприємства ОСОБА_3 усунути порушення вимог частини другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації працівників на своєчасне отримання заробітної плати, як це передбачено п.18.2 розділу 18 «Строки виплати заробітної плати» Колективного договору підприємства та статті 115 Кодексу законів про працю України, згідно якої виплата заробітної плати має проводитись не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. В порушення вимог частини другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у продовж з 23.10.2023 по 23.11.2023 наявними були порушення строків виплати заробітної працівникам Підприємства за другу половину жовтня та за першу половину листопада 2023 року, оскільки заробітна плата за другу половину жовтня 2023 року та повністю за листопад 2023 року, без виплати за 30.11.2023. його першу половину, була виплачена.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту від 13.05.2024 №ПЗ/ТР/6353/0036 заступником начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу за порушення частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року N509 (зі змінами), та на підставі абзацу десятого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 8000,00 гривень.

Позивач, не погоджуючись з постановою відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Управління Держпраці передбачені Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, із внесеними змінами № 226 від 14.03.2023 (далі - Порядок 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України та ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу Законів про працю України (надалі-КЗпП) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно з частини 5 статті 97 КЗпП оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Також, відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості.

У статті 115 КЗпП визначено, що заробітна плата має виплачуватись регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

24 лютого 2022 року відповідно до Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» в Україні запроваджено режим воєнного стану.

15 березня 2022 року прийнято Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2136), відповідно до якого на період дії воєнного стану запроваджується обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43,44 Конституції України. Згідно статі 10 Закону №2136:

1. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) передбачено процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення.

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 509 штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Справа про накладення штрафу розглядається у 45 денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів.

Про дату одержання документів, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів зазначених в абзацах 3-7 пункту 2 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника.

У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу десятого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на підставі Акта від 13.05.2024 №ПЗ/ТР/6353/0036, за порушення Тернопільським обласним комунальним підприємством «Фірма «Тернопільавіаавтотранс», законодавства про працю, а саме: частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заступником начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу від 14.06.2024 № ПЗ/ТР/6353/0036/П/ПТ/ПС/ІП у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, попередній позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в Тернопільському обласному комунальному підприємстві «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» проводився 23.10.2023 року, у відповідності до абзацу 8 частини 1 статті 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» про що складено акт від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 23.10.2023 №П3/ТР/11619/0036/П.

З 10 травня 2024 року по 13 травня 2024 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) стану виконання вищезазначеного припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Термін виконання припису про усунення виявлених порушень від 23.10.2023 №П3/ ТР/11619/0036/П, внесеного в.о. директора Підприємства закінчився 23.11.2023.

Суд зазначає, що фінансування підприємства щодо виплати заробітної плати працівникам ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» здійснюється з обласного бюджету відповідно до Програми розвитку та підтримки Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» на 2023-2025 роки, затвердженої Розпорядженням начальника Тернопільської обласної військової адміністрації №160/01.02-01 від 29.03.2023 року.

Позивач вказує, що виконувачем обов`язків директора Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» ОСОБА_4 , останній звертався до Тернопільської обласної адміністрації з проханням про виділення фінансування для оплати заборгованості по заробітній платі для працівників підприємства.

28.11.2023 року Управління розвитку інфраструктури ТОДА перерахувало кошти в сумі 680 000 (шістсот вісімдесят тисяч) гривень для виплати заробітної плати.

28.11.2023 року Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» перерахувало кошти на виплату заробітної плати працівникам, що підтверджується платіжною інструкцією №35 від 28 листопада 2023 року.

В межах розгляду даної справи, суд не погоджується із твердженням представника позивача про те, що правопорушення, передбачене ч.2 ст.265 КЗпП належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність, з огляду на наступне.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність особи за адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою ст.41 Кодексу, а відповідно до частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України - передбачена відповідальність фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю.

На сьогодні законодавством передбачено 5 видів відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна.

При цьому такі види відповідальності будуть застосовуються незалежно один від одного.

Згідно ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України та застосовуються виключно до суб`єкта господарювання.

Фінансові санкції - це обов`язковий елемент фінансово-правової відповідальності, засоби впливу на порушника, що мають майновий характер, які застосовуються у спеціальному процесуальному порядку уповноваженими на це державними органами та їх посадовими особами у випадку невиконання або неналежного виконання фізичною чи юридичною особою - вимог законодавства.

Фінансові санкції - це засоби передбачені фінансово-правовими нормами, та не можуть бути замінені іншим стягненням, уповноважений орган на власний розсуд не може звільнити від їх накладення.

Відповідальність за ч. 10 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП не можна розглядати як один вид відповідальності, оскільки диспозиції вказаних статей в частині суб`єкта відповідальності не співпадають.

Згідно із Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративна відповідальність покладається на посадових осіб підприємства установи, організації, фізичну особу - громадянина, а згідно Кодексу законів про працю України штрафи застосовуються до юридичної особи або фізичної особи-підприємця, як суб`єкта господарювання.

Проаналізувавши матеріали справи та долучені документи, судом встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», котре проявилося у порушенні строків виплати заробітної плати працівникам Підприємства за другу половину жовтня та за першу половину листопада 2023 року, оскільки заробітна плата за другу половину жовтня 2023 року та повністю за листопад 2023 року, без виплати за його першу половину, була виплачена 30.11.2023.

Накладення штрафу за абзацом 10 частина 2 ст.265 КЗпП України передбачено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013р. № 509, в якому визначений певний механізм щодо розгляду та накладення таких фінансових санкцій на суб`єктів господарювання.

До адміністративної відповідальності притягує суд, а фінансову санкцію накладає уповноважена особа (начальник Управління чи його заступники).

Ця позиція узгоджується із висновком Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №260/1743/19.

До того ж, за змістом частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України суб`єктами відповідальності за цією статтею є виключно юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю. Натомість суб`єктами адміністративної відповідальності за нормами КУпАП можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи; батьки (за протиправні дії неповнолітніх, якщо вони вчинили адміністративний проступок у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років); і в окремих випадках - юридичні особи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що тільки при притягненні особи до адміністративної відповідальності можуть враховуватися вина особи у вчиненні правопорушення та обставини, що пом`якшують відповідальність особи, натомість при застосуванні фінансової відповідальності до юридичної особи такі обставини з`ясуванню не підлягають.

Єдиним винятком є те, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Натомість в даному випадку ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» не довело, що порушення строків виплати заробітної плати мало місце саме через ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а постанова від 14.06.2024 №ПЗ/ТР/6353/0036/П/ПТ/ПС/ІП про накладення штрафу на позивача є правомірною та скасуванню не підлягає.

Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма "Тернопільавіаавтотранс" до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПЗ/ТР/6353/0036/П/ПТ/ПС/ІП від 14.06.2024, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Тернопільське обласне комунальне підприємство"Фірма"Тернопільавіаавтотранс" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Молодіжна, 5,с. Смиківці,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47717, код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження/місце проживання: вул. Івана Франка, 4,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44840602);

Головуючий суддяОсташ А.В.