Ухвала

від 29.08.2024 по справі 560/12467/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12467/24

УХВАЛА

29 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Печений Є.В., розглянувши позовну заяву Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Капітал-Буд Сучасне Будівництво" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Капітал-Буд Сучасне Будівництво" про стягнення заборгованості.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Строки звернення до адміністративного суду визначено статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом, установленим статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Предметом оскарження у цій справі є заборгованість в сумі 47066 грн 48 коп., з яких адміністративно-господарські санкції у розмірі 45748 грн. 88 коп. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1317 грн 60 коп.

У той же час, позивачем подано до суду позов 27.08.2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Одночасно з позовом Хмельницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У вказаному вище клопотанні Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю посилається на те, що воно зверталося до адміністративного суду з аналогічним позовом 20.06.2024 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовну заяву Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без руху через невідповідність вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, а саме - не подання доказів сплати судового збору.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 позовну заяву Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Капітал-Буд Сучасне Будівництво" про стягнення заборгованості, у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, повернуто позивачеві.

Позивач посилається на те, що станом на 14.06.2024 вихідний залишок коштів за КЕКВ 2800 (сплата судового збору) складав 15449, 00 грн.

Як вказує Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вказаний вище факт свідчить про відсутність коштів для сплати судового збору на момент звернення до суду.

У той же час, як зазначає суб`єкт владних повноважень, кошти на рахунок відділення надійшли після спливу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Суд дослідивши подане клопотання заяву зазначає таке.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд не погоджується з твердженнями Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, викладеними в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки сплата судового збору за подання позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові від 28 березня 2023 року по справі №420/9405/22 Верховний Суд дійшов висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на звернення до суду, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

В свою чергу, п. 5, 6 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропущення строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Неспроможність позивача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд не визнає поважною причиною пропущення тримісячного строку звернення.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 жовтня 2022 року по справі №640/11452/19 при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду.

За таких підстав, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, викладені в клопотанні про його поновлення, у зв`язку з чим позовні вимоги пред`явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення;

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяЄ.В. Печений