Рішення

від 28.08.2024 по справі 620/8720/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/8720/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №8828/Ж10/25-01-07-00 форми «В4» від 30.05.2024 року, яким ТОВ «СП «Агродім» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 24643,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на належних доказах, без урахування дійсних обставин справи. Вказує, що при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливо лише у випадках обґрунтування платником податку економічних причин ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість або за ціну придбання товару.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що в порушення 188.1 статті 188 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ СП Агродім занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з реалізацією корів дійних та корів з відгодівлі нижче звичайних (ринкових) цін на загальну суму ПДВ 24 643,6 грн., у т.ч. за травень 2023 року на суму 12112,5 грн., за червень 2023 року на суму 6933,6 грн., за липень 2023 року на суму 5597,5 грн.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 11.07.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року вiд`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 19.10.2023 року № 10038/ж5/25-01-07-04-01, на підставі якого складені податкові повідомлення- рішення, скасовані рішенням про результати розгляду скарг від 20.02.2024 №4518/6/99-00-06-01-02-06, за результатами якої складений акт перевірки від 07.05.2024 №6456/ж5/25-01-07-04-01, якою встановлено порушення платником податків підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.54, підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.219, пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2023 року на суму 24 643,6 грн.

Так, в межах спірних правовідносин, вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки встановлено, що в травні - липні 2023 року ТОВ «СП «Агродім» було реалізовано на ТОВ «Стандарт-К» (п.н. 37126822) та неплатнику ПДВ товар, а саме: корови на відгодівлі та корови дійні по ціні 20 грн без ПДВ за кілограм.

При цьому, що іншому контрагенту-покупцю ТОВ «БВА» (п.н. 39342347) продає у відповідному місяці по ціні від 46,25 грн до 55 грн (умови договорів ТОВ «Стандарт-К» та ТОВ «БВА» є ідентичними).

Під час перевірки додатково надано акти на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) №10/05 від 10.05.2023, №15/05 від 15.05.2023, №31/05 від 31.05.2023, №02/06 від 02.06.2023, №20/06 від 20.06.2023, №30/06 від 30.06.2023, №30/07 від 30.07.2023 згідно яких встановлено, що кожна корова дійна та корови з відгодівлі, які вибраковуються, мають свій ідентифікаційний номер тварини, кличку, стать, вік та породу та причину вибраковки.

Проте, дані акти не дають змогу ідентифікувати корів, які були продані по ціні 20 грн/кг, а не по ціні від 46,67-54,58 грн/кг, так як протягом перевіряємого періоду було продано корів загальною вагою 34230 кг. Також в ході аналізу рахунків 163 та 212 за травень 2023-липень 2023 року неможливо ідентифікувати, які саме були реалізовані корови у зв`язку з відсутністю розбивки даних корів по назві та ідентифікаційних номерах.

Згідно відповіді отриманої в ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин», листом від 05.10.2023 року №1445/9-11 встановлено, що при співставленні номерів корів, які зазначені в листі та в актах на списання наявні розбіжності, як в даті продажу, так і в підприємстві, які здійснили придбання.

Крім того, підприємства, які придбають ВРХ, як по ціні 20 грн/кг, так і по вищій ціні, є переробними підприємствами та в подальшому здійснюють їх забій, тому причина вибраковки зазначена в актах (переломи, жирова дистрофія печінки, післяродові ускладнення та інше) не має значення для підприємств, які здійснюють придбання ВРХ, так як дані підприємства цікавить жива вага тварин.

При цьому при аналізі мережі Інтернет та отриманої інформації з Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики та продовольства України, а саме: аналітичні дослідження цінових тенденцій у сфері закупівлі великої рогатої худоби, свиней і молока в Україні та країнах ЄС в травні 2023 року, червні 2023 року та липні 2023 року було встановлено, що середня закупівельна ціна на велику рогату худобу (ВРХ), прийняту від господарств населення України по Чернігівській області, (корови нижче середньої вгодованості) становить в травні 2023 року - 32,50 грн. без ПДВ, у червні 2023 року - 32 грн. без ПДВ, у липні 2023 року - 32,50 грн.

Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ціни на корів з відгодівлі та корів дійних, що були реалізовані ТОВ «Стандарт-К» (п.н. 37126822) та неплатнику ПДВ є меншими, в порівняні з цінами на внутрішньому ринку України (в т. ч. по Чернігівській області), та цінами, по яким було реалізовано корів з відгодівлі та корів дійних покупцю ТОВ «БВА», в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму ПДВ 24643,6 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 8828/ж10/25-01-07-00 від 30.05.2024 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 24643,60 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотнє.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.12.2019 у справі №826/13060/18.

Щодо тверджень контролюючого органу про порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України позивачем було занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з реалізацією корів дійних та корів з відгодівлі нижче звичайних (ринкових) цін на загальну суму ПДВ 24 643,6 грн., у т.ч. за травень 2023 року на суму 12112,5 грн., за червень 2023 року на суму 6933,6 грн., за липень 2023 року на суму 5597,5 грн, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Згідно підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України, звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

За підпунктом 14.1.219 пунктом 14.1 статті 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціпи; державні регульовані ціпи.

Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Оскільки законодавством не встановлено державне регулювання на продукцію, що реалізується позивачем, відповідно товариство вільне встановлювати ціни на реалізовану продукції за згодою сторін договору.

Отже, системний аналіз наведених норм вказує, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами.

Така ціна, відповідно до підпункту 14.1.71 статті 14 ПК України, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2019 (справа №200/12345/18-а) та від 07.11.2022 (справа № 320/5251/19) зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати базі оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. І цей факт має доводити контролюючий орган, який вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.

Як вбачається із матеріалів справи, в матеріалах перевірки контролюючий орган не навів обґрунтування, про те, яким чином контролюючим органом було визначено звичайні (ринкові) ціни на велику рогату худобу.

Так, суд вважає безпідставним посилання відповідача на проведений ним для цілей перевірки аналіз мережі Інтернет та отриманої інформації з Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики та продовольства України, а саме: аналітичні дослідження цінових тенденцій у сфері закупівлі великої рогатої худоби, свиней і молока в Україні та країнах ЄС в травні 2023 року, червні 2023 року та липні 2023 року, оскільки відповідно до положень статті 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 № 817/98 індикативні та звичайні ціни на товари для застосування їх у податкових цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Водночас, в порушення вказаної норми, відповідач використав дані мережі Інтернет, які не підтверджені документально, перевірити її неможливо.

Також, відповідачем не конкретизовано, яку інформацію було надано Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики та продовольства України, не надано розрахунків чи будь-якої іншої інформації, на підставі якої було розраховано середню закупівельну ціна на велику рогату худобу (ВРХ) прийняту від господарств населення України по Чернігівській області (корови нижче середньої вгодованості) в травні 2023 року - 32,50 грн. без ПДВ, у червні 2023 року - 32 грн. без ПДВ, у липні 2023 року - 32,50 грн, що унеможливлює перевірку достовірність відповідних даних.

У свою чергу, як вже зазначалось, інформація, отримана за результатом неконкретизованого аналізу службових осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області ринку продажу великої рогатої худоби, не є податковою інформацію в розумінні ПК України та не може бути підставою для висновків контролюючого органу щодо порушення платником податків норм податкового законодавства.

Відповідно статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено вимогу щодо достовірності доказів, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відсутність інформації у письмовому доказі (акті перевірки), виключає достовірність такого доказу.

Не зазначення в акті перевірки документів, на підставі яких зроблено висновок щодо визначення звичайної ціни, унеможливлює перевірку судом цих обставин та встановлення відповідного факту.

Таким чином, контролюючим органом не доведено, що позивачем здійснювався продаж продукції власного виробництва за цінами, що нижчі за звичайні (ринкові).

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на вищезазначене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Чернігівській області №8828/Ж10/25-01-07-00 форми «В4» від 30.05.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (вул. Перемоги, буд. 79, с. Городище, Чернігівська область, 16520, код ЄДРПОУ 44269128) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Чернігівській області № 8828/Ж10/25-01-07-00 форми «В4» від 30.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.08.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА