Постанова

від 29.08.2024 по справі 200/3880/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року справа №200/3880/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі № 200/3880/24 (суддя в І інстанції Циганенко А.І.) за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

13 червня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» Акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» подало до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови 11.04.2024 у прийнятті уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2017 рік (реєстраційний номер податкової декларації, яка уточняється 9022920235), Акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти та зареєструвати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік (реєстраційний номер податкової декларації, яка уточняється 9022920235) Акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» датою її фактичного отримання - 11.04.2024.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» повернуто без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Така ухвала мотивована тим, що повноваження адвоката Костреця Є. не підтверджені в установленому законом порядку.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позовна заява була сформована представником через підсистему «Електронний суд», на підтвердження повноважень адвоката, зокрема, було надано довіреність № 8-ЦД/24 від 29.04.2024, що підписана у сервісі «Вчасно», та файл під назвою «Dovirenist-Kostrets Yevhenii Viktorovych-8-TsD_24-29.04.2024. Pidpys 00176472.p7s» (цифровий підпис).

Апелянт звертає увагу, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг «Вчасно Сервіс» акредитований центр сертифікації ключів. Дане підтверджується інформацією розміщеною на офіційному вебсайті ЦЗО за адресою: https://czo.gov.ua/ca-registry?

На підтвердження повноважень адвоката подана довіреність № 8-ЦД/24 від 29.04.2024, що підписана головним виконавчим директором Акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» Н. Судак у сервісі «Вчасно» свідчить про вільне волевиявлення особи, яка видала довіреність, на уповноваження іншої особи представляти її інтереси, в тому числі у судах, а тому у суду підстави для повернення позовної заяви були відсутні.

Апелянт наголошує, що висновок суду першої інстанції про те, що створена у сервісі «Вчасно» довіреність № 8-ЦД/24 від 29.04.2024 не підтверджує повноваження адвоката Костреця Є. як представника позивача у судовому процесі, є помилковим, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ», залишити ухвалу місцевого суду - без змін.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4, 12статті 18 КАС України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Частинами 7, 8 статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду […] в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (частина 10 статті 44 КАС України).

Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (частина друга статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверта-шоста статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992).

Частиною 2 статті 43 КАС України регламентовано, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Так, положення статті 59 КАС України регламентують, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина 4 вказаної статті).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7 статті 59 КАС України).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Законом України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що до складу електронних довірчих послуг належать, зокрема кваліфіковані електронні довірчі послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису, а також формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису (статті 18, 20 цього Закону).

Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

Згідно із пунктом 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердженого наказом Мінцифри від 27.08.2021 № 115 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за № 1313/36935, адресою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (далі - офіційний вебсайт ЦЗО) є: www.czo.gov.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була сформована представником позивача через підсистему «Електронний суд», та на підтвердження повноважень адвоката, зокрема, було надано довіреність № 8-ЦД/24 від 29.04.2024, що підписана у сервісі «Вчасно», та файл під назвою «Dovirenist-Kostrets Yevhenii Viktorovych-8-TsD_24-29.04.2024. Pidpys 00176472.p7s» (цифровий підпис).

На підтвердження повноважень адвоката подана довіреність № 8-ЦД/24 від 29.04.2024, що підписана головним виконавчим директором Акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» Н. Судак у сервісі «Вчасно».

Повертаючи позовну заяву, окружний суд висновував, що створена у сервісі «Вчасно» (у іншій спосіб ніж засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного) довіреність №8-ЦД/24 від 29.04.2024 не підтверджує повноваження адвоката Костреця Є. як представника позивача у судовому процесі. Таким чином, повноваження адвоката Костреця Є. не підтверджені в установленому законом порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з підпункт 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті «Голос України» № 168 (7668) від 04.09.2021 та на сайті Судова влада України, підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05.10.2021.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Слід зазначити, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

У пп.11.6.1 п. 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами Електронного суду у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Положення частини 7 статті 59 КАС України про те, що представник може додати на підтвердження свої повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом, слід застосовувати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у справі №755/1549/22 (постанова від 22 березня 2023 року) досліджував поняття електронного документу та електронного підпису:

«….Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»)….».

Сучасний стан електронного судочинства в Україні, має враховувати світові стандарти у сфері інформаційних технологій, робити його використання зручним, а суди повинні уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу до правосуддя.

Так, Верховний Суд у своїй постанові у справі № 380/16075/22 від 15 березня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117694714) висновував, що з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 560/11012/22.

За наведених вище обставин, враховуючі означені висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позивачу позовну заяву.

Оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення позовної заяви, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно достатті 320 КАС Українипідставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року скасувати, а справу № 200/3880/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повне судове рішення 29 серпня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук