Постанова

від 27.08.2024 по справі 520/14010/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.

27 серпня 2024 р.Справа № 520/14010/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача Старовірівської сільської ради адвоката Кануннікова Дмитра Олександровича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року по справі за позовом Старовірівської сільської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2023 позивач Старовірівська сільська рада звернувся до суду з позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі Держаудитслужба, контролюючий орган), третя особа - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» (далі ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО»), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-03-15-008151-а, яка проведена Старовірівською сільською радою.

Позов мотивував тим, що висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-03-15-008151-а є необґрунтованим та таким, що порушує права й інтереси позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів для забезпечення його потреб.

Посилається на те, що замовником було вибрано Код ДК 45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку га електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг: вирівнювання поверхонь» оскільки він є належним для ширшого обсягу робіт та послуг, в тому числі для такої послуги як поточний ремонт вулиці. Посилається на те, що поточний ремонт - це широкий комплекс робіт, а не лише покриття дороги, чи латання вибоїн, тому обраний код найбільше відповідає даній послузі.

Також зазначає, що учасник ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» здійснив аналіз ризиків, що можуть виникнути піл час надання послуг з поточного ремонту. Учасник IIIІ «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» перевірив наявність неточностей у технічному завданні, які створюють ризики для надання послу, про що поінформував замовника.

Перед подачею тендерної пропозиції, учасником ІIIІ «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» було здійснено виїзд на об`єкт та досліджено усі можливі ризики, які могли виникнути під час проведення робіт. На підтвердження чого було складено двосторонній акт обстеження об`єкту від 20.03.2023. Тобто учасник відзначив відсутність будь-яких ризиків під час виконання робіт. Таким чином учасник IIIІ «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» врахував виникнення ризиків зазначивши їх в «Договірній ціні» .

Вказує, що тендерна пропозиція учасника ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» відповідає умовам технічної специфікації.

Також зазначає, що у висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби, посилається на раніше проведену процедуру закупівель UA-2023-03-23-001750-а (Поточний ремонт дороги вулиці Шкільна с. Слобожанське, Красноградського району. Харківської області (ділянка від буднику № 2 до будинку № 20)). Стверджує, що пропозиції учасників ТОВ «ДРСУ ПОЛТАВА» та ТОВ «ЛЕГІОНБУД» було відхилено внаслідок не відповідності пропозицій учасників умовам технічного завдання тендерної документації, а саме, окрім іншого, «....в кошторисах не відображено врахування коштів на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, що не відповідає вимогам тендерної документації».

Проте, Північно-східний офіс Держаудитслужби, не в повній мірі відобразив саме підстави відхилення. Вказує, що як вбачається з протоколу № 121 основна підстава відхилення пропозиції ТОВ «ДРСУ ПОЛТАВА» було : відсутня відомість ресурсів по кожному локальному кошторису, шо не відповідає вимогам тендерної пропозиції» - тобто відсутність документів передбачених тендерною документацією. Так само в протоколі № 122 пропозиції ТОВ «ЛЕГІОНБУД» підставою відхилення пропозиції було : «учасником була надана договірна ціна тендерної пропозиції «динамічна», а замовник вимагав «тверду» - не дотримання вимог замовника». Тобто тендерні пропозиції ТОВ «ДРСУ ПОЛТАВА» та ТОВ «ЛЕГІОНБУД» були відхиленні через суттєві порушення.

Також посилається на те, що відповідачем не обґрунтовано такий спосіб усуненим недоліків закупівлі, як припиненим зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, а також не зазначено причинно- наслідкового зв`язку між розірванням такої угоди і встановленими порушеннями.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, наведені позивачем відомості такими, що не відповідають дійсності.

Посилається на те, що висновок офісу, який оскаржує позивач, не порушує його права та законні інтереси та не обмежує його права. Вважає, що позивач звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку.

Вказує, що , замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено лише код предмета закупівлі ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, тоді як Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 містить наступні позиції щодо товару, який має намір придбати замовник, а саме: 45233142-6 «Ремонт доріг».

Також зазначає, що учасник ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» при формуванні договірної ціни тендерної пропозиції в кошторисах не врахував кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, чим не дотримав вимоги технічного завдання тендерної документації.

Враховуючи наведене, Північно-східний офіс Держаудитслужби вважє, що висновок про результати моніторингу закупівлі № иА-2023-03-15-008151-а є законним, обґрунтованим та правомірним.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 17.08.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відмовлено у задоволенні адміністративного позову Старовірівської сільської ради.

Рішення вмотивовано тим, що позивачем в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено код предмета закупівлі - ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, Тобто, позивачем зазначено код та назву предмета закупівлі щодо будівництва дороги, а не її ремонту.

Суд зазначив, що Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 № 1749 містить позицію щодо послуги, який має намір придбати Замовник, а саме: 45233142-6 «Ремонт доріг».

Також суд зазначає, що в Додатку 3 «Технічне завдання» тендерної документації, Замовник встановив вимогу для учасників, щодо надання підтверджуючих розрахунків за статтями витрат договірної ціни (твердої), в тому числі: кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг.

Проте, учасник ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» при формуванні договірної ціни тендерної пропозиції в кошторисах не врахував кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, чим не дотримав вимоги технічного завдання тендерної документації.

Таким чином, пропозиція учасника ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» не відповідає вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Старовірівська сільська рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Аргументи, позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу Держаудитслужба, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу, третя особа ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» зазначає, що нами додержані вимоги Закону України № 922-VIII, при проведенні відкритих торгів на ремонт автомобільної дороги, тендерна пропозиція відповідала тендерній документації, про що апелянт аргументовано виклав свою позицію у апеляційній скарзі з посиланням на конкретні документи та норми діючого законодавства.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем 15.03.2023 позивачем на офіційній веб-сторінці системи «Рprozorro» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-15-008151-a оголошено проведення тендеру на закупівлю робіт : «Поточний ремонт дороги вулиці Степна с. Миколаївка, Красноградського району, Харківської області».

У вказаній процедурі закупівлі свої тендерні пропозиції подано 2-ма учасниками: ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-СХІД».

ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» визнано переможцем даних торгів.

28.03.2023 позивачем оприлюднене повідомлення про намір укласти договір із ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО».

07.04.2023 між Старовірівською сільською радою та ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» укладено договір № 88 (т. 1 а.с. 35-39).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 88 підрядник зобов`язується виконати замовнику послуги : Поточний ремонт дороги вулиці Степна, с. Миколаївка, Красноградського району, Харківської області 9код ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній звязку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) зазначені в договірній ціні, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (роботи).

08.05.2023 Північно-східний офіс Держаудитслужби оприлюднив повідомлення про початок моніторингу № UA-2023-03-15-008151-a вищезазначеної процедури публічних закупівель.

За результатами моніторингу 26.05.2023 відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № № UA-2023-03-15-008151-a (далі - Висновок) (т. 1 а.с. 21-26).

Згідно із Висновком предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Постанова № 1178), внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області (далі Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 15.03.2023 № 37, реєстр пропозицій від 23.03.2023, тендерну пропозицію ПП «ДОРОЖНЬОРЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО», протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника від 28.03.2023 № 75, повідомлення про намір укласти договір від 28.03.2023, договір від 07.04.2023 № 88, пояснення замовника, отримане через електронну систему закупівель 12.05.2023 та 25.05.2023.

За результатами моніторингу повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено, що відповідно до пункту 24 Особливостей № 1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 № 1082 (далі Порядок № 1082), та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено, що на порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082 в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях недостовірно зазначена інформація щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Так, замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено лише код предмета закупівлі ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, тоді як Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 містить наступні позиції щодо товару, який має намір придбати замовник, а саме: 45233142-6 «Ремонт доріг».

За результатами моніторингу встановлено, що відповідно до частини 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, замовником передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про загальну вартість пропозиції, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником, а саме (окрім іншого): повним розрахунком ціни тендерної пропозиції (за статтями витрат) згідно Додатком 3 до цієї тендерної документації та з пунктом 6 даного розділу.

Додатком 3 «Технічне завдання» тендерної документації, замовником передбачено, що до повного розрахунку ціни тендерної пропозиції повинні бути надані учасником підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни (твердої) з урахуванням Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова), в тому числі: договірна ціна, що враховує всі запропоновані замовником до виконання обсяги послуг та витрати з урахуванням тих, що виконуються субпідрядними організаціями; підсумкова відомість ресурсів; локальний(і) кошторис(и); відомість ресурсів по кожному локальному кошторису; розрахунки показника загальновиробничих витрат виконані розрахунково - аналітичним методом та вартості загальновиробничих витрат (в цілому та/або по кожному локальному кошторису) при наявності; розрахунки показника адміністративних витрат виконані розрахунково аналітичним методом та коштів на покриття адміністративних витрат при наявності; розрахунок прибутку при наявності; розрахунки інших витрат необхідних для забезпечення здійснення надання послуг та покриття додаткових витрат пов`язаних з інфляційними процесами (при їх наявності).

Також, Додатком 3 «Технічне завдання» тендерної документації, замовником передбачається, що ціна тендерної пропозиції, за яку учасник погоджується виконати замовлення, формується на підставі вартісніх робіт та послуг, до складу якої вносяться прямі, загальновиробничі та інші витрати, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт дорожніх робіт та послуг обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).

Одночасно, п. 5.1 Розділу V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» Настанови передбачено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї

Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Пункт 4.40 Настанови передбачає, що кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування: 1) збільшення об`ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат; 2) збільшення вартості об`єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.

Таким чином, учасник ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» при формуванні договірної ціни тендерної пропозиції в кошторисах не врахував кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, чим не дотримав вимоги технічного завдання тендерної документації.

На запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22.05.2023 щодо не відхилення пропозиції учасника ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО», замовник надав пояснення наступного змісту: «....Настанови з визначення вартості будівництва не зобов`язують підрядника закладати кошти на покриття ризиків учасників дорожніх робіт та послуг у будь-якому разі, а лише у випадках, коли є ризики, усунути які немає можливості, і коли учасник не оглядав об`єкт надання послуг/виконання робіт. Відповідно до Додатку 3 «Технічне завдання» тендерної документації до повного розрахунку ціни тендерної пропозиції повинні бути надані учасником підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни (твердої) з урахуванням Настанов. Таким чином учасник при формуванні ціни тендерної пропозиції керується не тільки вимогами замовника, а й Настановами....».

Зазначає, що замовник під час розгляду тендерних пропозицій по процедурі закупівель UA-2023-03-23-001750-a (Поточний ремонт дороги вулиці Шкільна с. Слобожанське, Красноградського району, Харківської області (ділянка від будинку № 2 до будинку № 20)) керувався саме вимогами технічного завдання тендерної документації. Як наслідок, відповідно до протоколу рішення Уповноваженої особи Замовника від 04.04.2023 № 121 та від 04.04.2023 № 122 пропозицію учасника торгів товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ ПОЛТАВА» та пропозицію учасника торгів товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОНБУД» було відхилено внаслідок не відповідності пропозицій учасників умовам технічного завдання тендерної документації, а саме, окрім іншого, «....в кошторисах не відображено врахування коштів на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, що не відповідає вимогам Тендерної документації».

Таким чином, за результатами моніторингу встановлено, що пропозиція учасника ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Однак, в порушення абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону, замовник не відхилив пропозицію учасника ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, визначив його переможцем процедури закупівлі та уклав з ним Договір.

За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082 та пункту 24 Постанови № 1178.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» установлено порушення вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону.

У п. 3 висновку Держаудитслужби зазначено: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 07.04.2023 № 88, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Колегія суддів зазначає, що ст. 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом 922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі Порядок № 552).

За змістом розділу ІІІ вказаного Порядку, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VІІІ у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

За приписами ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VІІІ форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку має міститися вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.

За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною 10 статті 8 Закону № 922-VІІІ.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 320/733/19.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з положеннями ст. 22 Закону № 922-VІІІ тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

- викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

- є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Частиною 2 ст. 31 Закону № 922-VIII передбачено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність порушеного права позивача, оскільки оскаржуваний висновок не породжує юридичних наслідків для позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до усталеної судової практики обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення; вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача; під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а та постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 640/14623/20, від 18.03.2021 у справі № 826/3932/17, від 19.05.2021 у справі № 826/13229/16, від 21.12.2021 у справі № 370/2759/18).

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 по справі № 260/319/20,за якими варто виходити із системного тлумачення приписів статті 7-1 Закону № 922 - VIII, яке дозволяє дійти висновку, що під час здійснення моніторингу публічних закупівель правовідносини виникають між органом державного фінансового контролю та замовником, який може надавати пояснення щодо процедури закупівлі, оскаржувати висновок про результати моніторингу тощо. Саме на замовника покладається обов`язок усунути виявленні порушення, а у випадку, якщо порушення, визначені у висновку, не будуть усунуті і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Таким чином, висновок про результати моніторингу закупівлі як акт індивідуальної дії безпосередньо стосується прав та законних інтересів замовника публічної закупівлі і саме замовнику на підставі частини десятої статті 7-1 Закону № 922-VIII надано право у випадку незгоди з інформацією, викладеною у висновку, оскаржити такий висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, так як його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 02.04.2020 у справі № 400/2165/19, від 29.11.2023 у справі № 200/5201/22.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що оскаржуваний висновок містить положення про зобов`язання позивача, як замовника процедури закупівлі, усунути встановлені моніторингом порушення процедури закупівлі, а також зважаючи на те, що положеннями Закону № 922-VIII передбачена відповідальність замовника за неусунення встановлених порушень, колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо недоведеності з боку позивача порушення його прав та законних інтересів у зв`язку із складанням оскаржуваного висновку.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням пункту 14 Порядку № 1082 та пункту 24 Постанови № 1178, колегія суддів зазначає наступне.

Процедура закупівлі № UA-2023-03-15-008151-a була оголошена на Поточний ремонт дороги вулиці Степна с. Миколаївка, Красноградського району, Харківської області, з посиланням на код ДК 021:2015:45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь».

Так, відповідач проаналізувавши Додаток 3 «Технічне завдання» тендерної документації вирішив, що позивачем передбачалася закупівля саме послуг за кодом ДК 021:2015:45233142-6 «Ремонт доріг», тому встановив невідповідність замовленої послуги з кодом ДК 021:2015:45230000-8.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 24 Постанови № 1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Отже, п. 24 Постанови № 1178 визначає граничні строки оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю відносно до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

У чому конкретно полягає порушення позивачем саме п. 24 Постанови № 1178 відповідачем не вказано, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;

коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:

назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);

коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.

Згідно з п. 13 Порядку № 1082 крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:

міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;

коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу;

коду за показниками третьої - п`ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надається за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

коду за показниками другої - п`ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи;

коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право визначення коду ДК 021:2015 покладається саме на позивача з огляду на зміст та суть предмета закупівлі, та не дає відповідачеві на власни й розсуд визначати який код ДК 021:2015.

Відповідно до розділу 1 Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015 прийнятого та якому надано чинність наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 № 1749 (надалі - ДК 021:2015), цей класифікатор призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України. Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Додатковий словник ЄЗС установлює коди та описи призначеності чи додаткових характеристик продукції та послуг, що уточнюють предмет закупівлі.

Згідно з розділом 2 ДК 021:2015 CPV складається з основного словника і додаткового словника.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:

перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);

перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);

перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);

перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).

Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.

Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів.

Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів:

перший рівень складає літера, що позначає секцію;

другий рівень складає літера, що позначає групу;

третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ.

Остання цифра - контрольна.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право визначення коду ДК 021:2015 покладається саме на позивача з огляду на зміст та суть предмета закупівлі, та не дає відповідачеві на власний розсуд визначати який код ДК 021:2015.

Так, позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі пояснив, що мотивом вибору ДК 021:2015 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь слугувало його судження про те, що послуги, які він мав отримати, є ширшими за лише «ремонт доріг».

Натомість відповідач не довів належними та допустимим доказами того, що спірні послуги могли бути заявлені позивачем лише за кодом ДК 021:2015:45233142-6 «Ремонт доріг» та не могли бути віднесені до коду ДК 021:2015 45230000-8.

Також колегія суддів враховує те, що код ДК 021:2015 45230000-8 є класом послуги, яка включає у себе велику кількість категорій цієї послуги, зокрема й ДК 021:2015:45233142-6 «Ремонт доріг».

За таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що позивачем допущені порушення п. 14 Порядку № 1082 та пункту 24 Постанови № 1178, натомість відповідачем не доведено у належний спосіб фактів допущення позивачем таких порушень.

Окрім того, колегія суддів вказує що невідповідність коду ДК 021:2015 не є підставою для відхилення тендерних пропозицій відповідно до Закону України № 922-VIII.

Стосовно висновків відповідача про порушення позивачем абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 31 Закону України № 922-VIII, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Додатком 3 «Технічне завдання» тендерної документації, Замовником передбачається, що ціна тендерної пропозиції, за яку Учасник погоджується виконати замовлення, формується на підставі вартісних робіт та послуг, до складу якої вносяться прямі, загальновиробничі та інші витрати, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт дорожніх робіт та послуг обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).

Відповідно до абзацу 5 пункту 5.1 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції Учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова № 281), ціна пропозиції Учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включається прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пунктом 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Пункт 4.40 Настанови № 281 передбачає, що кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування: 1) збільшення об`ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат; 2) збільшення вартості об`єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.

Так, у Додатку 3 «Технічне завдання» тендерної документації, замовник установив вимогу для учасників, щодо надання підтверджуючих розрахунків за статтями витрат договірної ціни (твердої) з урахуванням Настанови № 281 , в тому числі: кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг.

Колегія суддів дослідивши договірну ціну на спірне будівництво, встановила що договірна ціна є твердою, а кошти на покриття ризиків встановлені у розмірі «-» (т. 1 а.с. 40-41).

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5.32 Настанов № 281 розділ «Визначення коштів на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням будівельних робіт» під час розгляду проектної документації учасник процедури закупівлі (підрядник) вивчає можливість виникнення ризиків на об`єкті будівництва та при розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) визначає умови, які б запобігали виникненню ризикових ситуацій або компенсували його втрати на такий випадок.

При аналізі ризиків, що можуть виникнути під час спорудження об`єкта будівництва, доцільно виділити ризики, пов`язані з проектною документацією.

Зменшення таких ризиків можливо досягти шляхом детального вивчення проектної документації та усунення припущених помилок.

Для цього підряднику доцільно обстежити будівельний майданчик з метою виявлення проблем, що можуть виникнути на будівельному майданчику (непередбачений стан ґрунту, наявність комунікацій та споруд, не нанесених на генеральному плані тощо), та з`ясувати із замовником усі необхідні питання.

При виявленні недоліків проектної документації вносяться необхідні зміни у проектну документацію в установленому порядку. Компенсацію ризиків, усунути які немає можливості, слід враховувати у ціні пропозиції.

При залученні учасником процедури закупівлі (підрядником) для виконання окремих видів робіт субпідрядників кожен з них має аналізувати власні ризики та передбачати їх компенсацію у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні).

Колегія суддів зазначає, що на запит Південного офісу Держаудитслужби від 22.05.2023 про надання пояснень, стосовно зазначеного питання, замовник 25.05.2023 надав документи та пояснення про відсутність обов`язку у підрядника закладати кошти на покриття ризиків учасників дорожніх робіт та послуг у будь-якому разі, а є лише у випадках, коли є ризики усунути які немає можливості, і коли учасник не оглядав об`єкт.

Позивач зазначив, що учасник ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» здійснив аналіз ризиків, що можуть виникнути під час надання послуг з поточного ремонту доріг згідно п. 5.32 Настанови № 281, про що складений акт обстеження об`єкта від 20.03.2023, підписаний учасником і посадовою особою замовника (т. 1 а.с. 29).

Тобто, учасник ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» перевірив наявність неточностей у технічному завданні, які створюють ризики для надання послуг, і в результаті не виявив неточностей, про що поінформував замовника.

Також ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» було складено довідку № 6-4 від 20.03.2023, в якій зазначено : «Цим листом підтверджуємо, що ціна тендерної пропозиції сформована на підставі вартісних робіт та послуг, до складу якої вносяться прямі, загальновиробничі та інші витрати, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів (т. 1 а.с. 32).

Колегія суддів зазначає, що згідно з підпунктом «а» пункту 5.31 Настанови № 281, в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, за твердої договірної ціни в розмірі до 1.5 %.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у цьому випадку ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» мало право передбачити кошти на покриття ризиків у розмірі від 0 % до 1.5 % твердої договірної ціни.

Отже, ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» за допомогою знаку «-» у відповідному розділі «Договірної ціни» передбачив кошти на покриття ризиків у розмірі від 0% твердої договірної ціни, що відповідає вимогам п.п. «а» п. 5.31 Настанови № 281.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що тендерна пропозиція учасника ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» відповідає умовам технічної специфікації.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Старовірською сільською радою надано до суду апеляційної інстанції додаткові докази, які підтверджують, що ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» виконало Договір № 88 від 07.04.2023 у повному обсязі, ціну договору збільшено не було. Позивачем надано до суду : звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-03-15-008151-а, платіжну інструкцію № 826 від 13.06.2023 на суму 1 000 786.68 грн, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 від 12.06.2023 (т. 2 а.с. 59-62).

Згідно Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 від 12.06.2023 кошти на покриття ризиків склали : «-».

Посилання відповідача на те, що в іншому тендері, проведеному за іншими умовами позивач з цих підстав відхилив пропозиції учасників ТОВ «ДРСУ ПОЛТАВА та ТОВ «ЛЕГІОНБУД», колегія суддів відхиляє, оскільки у спірному рішенні відповідач вказав на те, що ці учасники були відхилені «окрім іншого» з подібних підстав.

Тобто, застосування словосполучення «окрім іншого» свідчить, що наведена підстава не була ані єдиною, ані основною. Більш того, у спірному висновку відсутній аналіз ані поданих документів в розмірі вказаних ними виду ціни(динамічна, а не тверда ціпа), ані на предмет подібності тієї закупівлі відносно цієї закупівлі.

За таких умов колегія суддів вважає хибними висновки відповідача та суду першої інстанції про те, що ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО» при формуванні договірної ціни тендерної пропозиції в кошторисах не врахував кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, чим не дотримав вимоги технічного завдання тендерної документації.

Враховуючи вищенаведені висновки, Північно-східним офісом Держаудитслужби не доведено допущення позивачем порушень п. 14 Порядку № 1082, пункту 24 Постанови № 1178, а також абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 31 Закону України № 922-VIII.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про незаконність та протиправність висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-03-15-008151-а, яка проведена Старовірівською сільською радою, з огляду на його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак й наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що виконання вимог спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі, в межах яких здійснено моніторинг, та з ним укладено договір про закупівлю, що в силу приписів ст. 49 КАС України зумовлює необхідність залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

Крім того, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 09.09.2021 у справі № 120/3052/19-а, від 15.09.2021 у справі № 520/15115/2020, від 18.10.2023 у справі № 640/17066/20, від 29.02.2024 у справі № 340/3739/21.

За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО».

Отже, суд першої інстанції прийняв рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.

Колегія суддів зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Так, на виконання наведених вище норм процесуального права та з метою захисту прав, свобод та інтересів особи, права якої можуть бути порушені при вирішенні даного спору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ПП «ДОРОЖНЬО-РЕМОНТНЕ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО».

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України установлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

При цьому, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачених ст. 49 КАС України, що з урахуванням приписів п. 4 ч. 3 ст.317 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом, згідно платіжної інструкції № 759 від 06.06.2023, яка міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 18), сплатив судовий збір в сумі 2 684.00 грн, також позивач при зверненні до суду з апеляційною скаргою згідно платіжної інструкції № 1431 від 11.09.2023 (т. 2 а.с. 171), сплатив судовий збір у розмірі 4 026.00.

З урахуванням того, що позов підлягає задоволено, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 6 710.00 грн.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача Старовірівської сільської ради адвоката Кануннікова Дмитра Олександровича задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову Старовірівської сільської ради.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-03-15-008151-а, яка проведена Старовірівською сільською радою.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40478572) на користь Старовірівської сільської ради (ЄДРПОУ 04398092) судовий збір у розмірі 6 710 (шість тисяч сімсот десять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило Повний текст постанови складено 29.08.2024 року