Постанова

від 28.08.2024 по справі 160/22852/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22852/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом, в якому просить суд:

визнати протиправними дії (бездіяльність) Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату день звільнення (30.08.2023) додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку за місяць, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022;

зобов`язати Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебуваючи на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України під час дії воєнного стану, позивач, всупереч чинному законодавству, не отримав додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000 гривень на місяць. Зазначені обставини зумовили звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зазначає про неврахування судом першої інстанції правової позиції, висловленої Верховним Судом в справі № 260/3564/22, за якою зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. на місяць, передбаченому у первинній редакції постанови № 168, за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

За умови відпрацювання особою повного місяця згідно з встановленим графіком служби розмір додаткової винагороди має складати 30 000 грн. за такий розрахунковий місяць, а не частку від суми додаткової винагороди, обраховану у розмірі пропорційно фактичним годинам проходження служби у співвідношенні до загальної кількості годин часу в розрахунковому календарному місяці. Тому вважає, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо відповідності виплаченої суми додаткової винагороди положенням постанови № 168.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 01.09.2012 по 30.08.2023 працював у Відділі охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Відповідно до наказу Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 16.08.2022 року за номером 118 о/с-23 «Про звільнення ОСОБА_1 », 30.08.2021 позивача звільнено зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України згідно ч.5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач зазначає, що відповідачем не було проведено повного розрахунку при звільненні та не виплачено в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану».

Наведені обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року №2713-IV (далі Закон №2713-IV).

Частиною першою статті 14 Закону №2713-IV передбачено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону№2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5, яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова № 168), в пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22 березня 2023 року внесені зміни до пункту 1 постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Верховним Судом в рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 (Пз/990/4/22), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, викладений наступний висновок:

- зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 змін до постанови Кабінету Міністрів України № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця;

- указані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права особи на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 у первинній редакції, тому суд відхиляє доводи позивача щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 для вирішення цього спору.

Відтак, у справі № 260/3564/22 Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду сформульовано однозначний висновок, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. на місяць відповідно до постанови № 168 залежить від пропорційності відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Судом встановлено та не спростовується відповідачем, що ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року відпрацював повний період робочого часу, що дає право позивачу на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. за відповідний відпрацьований період.

Доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про правомірність обрахунку розміру додаткової винагороди з прив`язкою до відпрацьованих годин за добу не відповідають правовому висновку, викладеному Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду в справі № 260/3564/22, який має враховуватися судами відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Також є цілком незмістовними посилання відповідача на роз`яснення Міністерства юстиції України, адже такі роз`яснення не є частиною національного законодавства та не можуть змінювати норми актів Кабінету Міністрів України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи з фактичного часу несення служби, розрахованого у годинах в місячному періоді проходження служби, виходячи з 24 годин на добу, та, відповідно, про відмову у задоволенні позову, та доходить висновку, що оскаржувані дії відповідача носять протиправний характер та обмежують гарантоване право позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Відтак, оскаржувані дії відповідача носять протиправний характер та обмежують гарантоване право позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату день звільнення (30.08.2023) ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку за місяць, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Зобов`язати Відділ охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30 000,00 гривень на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко