Постанова

від 29.08.2024 по справі 380/1413/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1413/24 пров. № А/857/9626/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року ( ОСОБА_1 , м. Львів) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕРРА» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400157/2 від 24.08.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2023/000666.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕРРА» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 131; код ЄДРПОУ 44439390) понесені у справі № 380/1413/24 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В іншій частині заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами просить скасувати таке рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі зазначає, що написання позовної заяви та відповіді на відзив вже є супроводом справи в суді, тому зазначення такої окремої послуги є неправомірне збільшення обсягу виконаної роботи, що вводить суди в оману.

Зазначає, що підготовка позовної заяви та сума гонорару оплаченої за її написання не є співмірною із категорією даної справи та не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача, а нормативно правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Крім того, вважає, що аналогічна ситуація стосується і відповіді на відзив на позовну заяву. У відповіді на відзив, представник позивача наводить додаткові пояснення щодо обставин справи, які міг зазначити у позовній заяві. В той же час, щодо аргументів митниці викладених у відзиві на позовну заяву, то у відповіді наведено спростування, яке дублюється із аргументами зазначеними у позовній заяві. Загалом, написання відповіді на відзив є правом, а не обов`язком сторони.

Відтак вважає, що адвокат формально збільшує обсяг виконаної роботи, шляхом написання процесуальних документів, в яких дублює свою позицію

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Постановляючи додаткове рішення, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5)пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині 4 ст.134 КАС України вказано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро Анастасії Дударенко укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №02/01 від 02.01.2023.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до п. 3.1 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує виконавцю за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в окремій додатковій угоді.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №4 від 18.12.2023, сторони домовились про ведення виконавцем в інтересах клієнта судової справи в Львівському окружному адміністративному суді за позовом ТзОВ «КУБЕРРА» до Львівської митниці про визнання протиправним рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400157/2 від 24.08.2023 та картки відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000666.

Згідно з п.2 додаткової угоди №4 від 18.12.2023, вартість послуг в Львівському окружному адміністративному суді складає 15000,00 грн.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №4 від 18.12.2023, сторони домовились, що протягом 30 робочих днів з дати підписання даної додаткової угоди клієнт сплачує на користь виконавця попередню оплату в розмірі 5000,00 грн на безготівковий рахунок виконавця. Залишок грошових коштів в розмірі 10000,00 грн клієнт сплачує на користь виконавця протягом 3 (трьох) днів після прийняття Львівським окружним адміністративним судом рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до акту №4 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до договору про надання правової (правничої допомоги №02/01 від 02.01.2023 адвокатом надано такі послуги:

- написання тексту позовної заяви;

- написання відповіді на відзив на позовну заяву;

- правовий супровід справи №380/1413/24.

Згідно з п. 3 акту №4, всього вартість наданих адвокатом послуг за актом №4 від 27.03.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/01 від 02.01.2023 складає 15000,00 грн.

Відповідно до рахунку №4 від 18.12.2023 та рахунку №5 від 27.03.2024 та платіжних інструкцій №332 від 27.12.2023 та №568 від 29.03.2024 позивачем сплачено грошові кошти в загальному розмірі 15000,00 гривень.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції правильно враховано, що оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, при вирішенні заяви щодо розподілу витрат на правову допомогу, судом першої інстанції враховано, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Слід також зазначити, згідно практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, з огляду на незначну складність справи, обсяг наданих послуг, суд першої інстанції, правильно вважав, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів, повинен становити 1500,00 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року по справі № 380/1413/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула