Ухвала

від 29.08.2024 по справі 380/29704/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

29 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29704/23 пров. № А/857/16501/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Курильця А. Р.суддів -Мікули О. І. Пліша М. А.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 380/29704/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокме" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 03 липня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що встановлено за допомогою функціоналу комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду.

На виконання вимог вказаної ухвали Головне управління ДПС у Львівській області повторно подало заяву про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору, яка мотивована тим, що у Головного управління ДПС у Львівській області відсутні кошти для сплати судового збору.

Відтак просить продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції враховує, що саме по собі посилання на відсутність коштів не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на таке та без надання відповідних доказів того, що обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Разом з тим, будь-які обставини, які пов`язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.

Між тим, колегія суддів нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є вкрай неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.

Долучена відповідачем виписка з рахунків не свідчить про відсутність коштів протягом усього періоду часу з моменту початку відліку строку на апеляційне оскарження, а вказують про їх відсутність лише станом на конкретну дату.

Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття сукупності послідовних та регулярних (неодноразових) дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, при цьому апелянт не може і не повинен отримувати вигоду від недостатнього фінансування.

Посилання податкового органу на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору колегією суддів відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму ''послаблення'' у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.

Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.

В свою чергу, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Колегія суддів констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для продовження процесуального строку.

Щодо правового значення листів ТТП колегія суддів наголошує, що в постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив:

- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

До того ж, Головне управління ДПС у Львівській області, крізь компетенційну призму, не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 лютого 2023 року у справі № 760/4516/20, від 31 серпня 2023 року у справі № 460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення/продовження строку.

Однак, жодних поважний причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і продовження строку скаржник не зазначив. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на неможливість сплатити судовий збір скаржником не надано.

Отже, із заяви про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору, не вбачається наявності обставин, що вплинули на можливість сплати судового збору у встановлений законодавством строк і розмірі.

При цьому в частині долучення підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет ухвала апеляційного суду повністю проігнорована.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 380/29704/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш