Постанова

від 29.08.2024 по справі 260/4599/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 260/4599/23

адміністративне провадження № К/990/25542/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 260/4599/23

за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Скраль Т. В.) від 29 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Гудим Л. Я., Качмар В. Я., Кузьмич С. М.) від 09 травня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2023 року: № 0004960705; № 0004990705; № 0005000705; № 0005010705; № 0005030705; № 0005040705; № 0005050705; № 0005060705; № 0005080705; № 0005090705; № 0005100705; № 0005110705; № 0005130705; № 0005140705; № 0005170705; № 0005180705; № 0005240705; № 0005260705; № 0005280705; № 0005300705; № 0005310705; № 0005320705.

2. 06 лютого 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 05 березня 2024 року.

3. 05 березня 2024 року позивачем подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про зміну позовних вимог без зміни підстав позову, відповідно до якої вона просила розглядати наступні позовні вимоги:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2023 року: № 0004960705; № 0004990705; № 0005000705; № 0005010705; № 0005030705; № 0005040705; № 0005050705; № 0005060705; № 0005080705; № 0005090705; № 0005100705; № 0005110705; № 0005130705; № 0005140705; № 0005170705; № 0005180705; № 0005240705; № 0005260705; № 0005280705; № 0005300705; № 0005310705; № 0005320705;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 00018760705; № 00018770705; № 00018780705; № 00018790705; № 00018800705; № 00018810705.

4. 22 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 на підставі пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року клопотання відповідача про залишення позову в частині без розгляду задоволено. Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 залишено без розгляду; в іншій частині вимог продовжено підготовче провадження в даній справі.

6. Не погодившись із ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року, ФОП ОСОБА_1 02 липня 2024 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи.

8. 29 липня 2024 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зважаючи на те, що у суді є справа з аналогічними позовними вимогами сформованими до Головного управління ДПС у Закарпатській області та що позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду при поданні заяви про зміну предмету позовних вимог від 05 березня 2024 року (вх. № 6152/24), наявні правові підстави для залишення позову без розгляду, відповідно пунктів 3, 8 частини першої статті 240 КАС України, в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705.

11. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що станом на день вирішення питання про залишення позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, позивачем вже подано до цього самого суду позов з тим самим предметом до Головного управління ДПС у Закарпатській області.

12. Крім того суд першої інстанції вказав, що оскільки заяву про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову подано до суду 05 березня 2024 року, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з моменту отримання рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику від 28 квітня 2023 року № 10387/6/99-00-06-03-02-06.

13. При цьому судами наголошено, що при оцінці питання пропуску строку звернення до суду з цим позовом (уточненим), враховуючи що провадження у справі вже відкрито, підлягають застосуванню норми статті 123 КАС України.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

15. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено те, що судами попередніх інстанцій застосовано статтю 123 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 640/5645/19, від 30 січня 2023 року по справі № 640/10031/20, від 11 лютого 2021 року по справі № 140/2046/19, від 10 червня 2020 року по справі № 620/1715/19.

16. Зокрема, скаржник вказує, що залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог без надання часу для усунення відповідних недоліків є грубим порушенням вимог норм процесуального права, та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

17. При цьому, на переконання позивача, закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.

18. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову в частині без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України, оскільки у справі № 260/4599/23 з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову від 05 березня 2024 року та справі № 260/10101/23 різні підстави позову.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

20. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

22. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях звертає увагу на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу «res judicata», наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.

23. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

24. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

25. Пунктом 10 частини першої статті 240 цього Кодексу чітко визначено, що позов також підлягав залишенню без розгляду у разі якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не постановлена ухвала про залишення позову без розгляду.

26. Аналіз наведених норм свідчить про те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом сторін у справі, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

27. Залишення позову без розгляду у справі у цьому разі можливе за умови, що у провадженні цього або іншого суду є тотожний позов, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

28. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

29. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

30. Неможливість повторного розгляду справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

31. У даному випадку спірним є питання наявності в межах двох справ одних й тих самих підстав щодо однакового предмету позову.

32. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 вже зверталася до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705.

33. Зокрема, судом першої інстанції з відомостей Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що 30 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі № 260/10101/23 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 травня 2023 року № 00018760705, № 00018770705, № 00018780705, № 00018790705, № 00018800705 та № 00018810705.

34. З проведеного порівняльного аналізу суб`єктного складу сторін та предмету спору в адміністративних справах № 260/10101/23 та цієї справи № 260/4599/23 встановлено, що до Головного управління ДПС у Закарпатській області сформовано аналогічні позовні вимоги.

35. При цьому, оцінивши зміст первісного позову та повторно поданого, суд першої інстанції виснував про необґрунтованість тверджень позивача про те, що у справі № 260/4599/23 з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову від 05 березня 2024 року та справі № 260/10101/23 по якій відкрите провадження 30.11.2023 року різні підстави позову, оскільки обидві вищезазначені справи знаходяться в суді на стадії підготовчого провадження.

36. Водночас суд зауважив, що визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Таким чином, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

37. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку щодо неможливості одночасного розгляду справи з однаковим предметом позову, оскільки ухвалюючи рішення з метою ефективного захисту прав позивача суд вправі виходити за межі обставин, які зазначені позивачем у позовній заяві.

38. Верховний Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити, що інше формулювання позивачем обґрунтування цих самих позовних вимог не змінює їх правової природи, предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд переглянути питання щодо правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень, які одночасно оскаржуються ним у справі № 260/10101/23. При цьому доводи позивача на обґрунтування позову стосуються не підстав позову, а його доказування. Позивач не позбавлений можливості доповнити, або змінити підстави позову саме у справі № 260/10101/23, як первісному позові щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.

39. Враховуючи, що у справі № 260/10101/23 вже було відкрито провадження про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705, провадження у якій не закінчене станом на час прийняття оскаржуваної ухвали суду у справі №260/4599/23, тому Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України є підставою для залишення позову в цій частині позовних вимог без розгляду.

40. Перевіряючи наведені у касаційній скарзі доводи позивача щодо строку звернення до суду з позовом про оскарження перелічених вище податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з такого.

41. Частина перша статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

42. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

43. Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

44. Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

45. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

46. У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

47. Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

48. Як підтверджується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами на виконання рішення ДПС України від 28 квітня 2023 року № 10387/6/99-00-06-03-02-06, прийнятого за результатом розгляду скарги, та відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області винесено та надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705, про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 343 049,38 грн, які отримані позивачем 13 травня 2023 року.

49. Отримавши податкові повідомлення-рішення від 02.05.2023 року №00018790705, №00018780705, №00018770705, №00018760705, №00018800705, №00018810705, які прийняті на виконання Рішення ДПС України від 28.04.2023 року, позивач 26.05.2023 року подав до ДПС України скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано рішення ДПС України від 15 червня 2023 року №15458/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено скаргу без розгляду.

50. Отже, позивач застосував процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

51. Заяву про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову подано до суду лише 05 березня 2024 року, тобто поза межами строків їх оскарження.

52. При цьому при поданні заяви про зміну предмету позовних вимог від 05 березня 2024 року (вх. №6152/24) позивачем не заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в той же час у справі № 260/10101/23, що перебувало на розгляді у тому ж суді першої інстанції, так само вирішувалось питання щодо строків звернення з позовом до суду щодо оскарження податкових повідомлень - рішень від 02.05.2023 року, яке 03 квітня 2024 року було вирішено шляхом прийняття ухвали про визнання неповажними причини пропуску строку звернення до суду та залишення позову без розгляду.

53. Стаття 123 КАС України регулює питання наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме відповідно до цієї статті:

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частини перша та друга статті 123 КАС України).

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

54. При цьому покликання позивача в касаційній скарзі на те, що залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог без надання часу для усунення відповідних недоліків є грубим порушенням вимог норм процесуального права, зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки самостійною та первісною причиною залишення позову в частині без розгляду слугувало саме те, що у провадженні цього суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 3 частини першої статті 240 КАС України), натомість оцінка пропуску звернення до суду щодо оскарження перелічених вище податкових повідомлень-рішень було лише додатковим аргументом на підтвердження висновку про залишення в частині без розгляду. Крім того позивач під час вирішення питання без розгляду не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

55. Окремо колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ті обставини, що у справі №260/10101/23 в межах якої, 30.11.2023 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 травня 2023 року, так само в подальшому вирішувалось питання щодо строків звернення з позовом до суду.

56. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року позовна заява ФОП ОСОБА_1 залишалась без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.

57. 14 березня 2024 ухвалою цього ж суду продовжений розгляд справи № 260/10101/23 та призначено підготовче засідання на 03 квітня 2024 року о 09:15 год., яке відбуватиметься у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду з викликом представників сторін.

58. 03 квітня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позов ФОП ОСОБА_1 у справі № 260/10101/23 залишений без розгляду з огляду на пропуск строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення.

59. Наведенні вище конкретні обставини, що відбувались у справі № 260/10101/23 та те, що 05 березня 2024 року позивачем в межах цієї справи подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до чого позивач просила розглядати аналогічні позовні вимоги, зокрема і про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 травня 2023 року № 00018760705; № 00018770705; № 00018780705; № 00018790705; № 00018800705; № 00018810705, тобто станом (в проміжку між 01.03.2024 року та 14.03.2024 року) коли вирішувалось питання строку звернення до суду та сторона позивача припускала можливість залишення позовних вимог у справі № 260/10101/23 без розгляду, був ініційований додатковий судовий процес з того самого предмету позову у справі № 260/4599/23, що може додатково свідчити з урахуванням ст. 45 КАС України про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.

60. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що жодні доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені позивачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

61. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

62. У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 260/4599/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов