Постанова

від 29.08.2024 по справі 560/10132/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 560/10132/21

касаційне провадження № К/990/41750/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року (головуючий суддя - Фелонюк Д.Л.),

додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року (головуючий суддя - Фелонюк Д.Л.),

постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сапальова Т.В.; судді: Ватаманюк Р.В., Капустинський М.М.),

постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сапальова Т.В.; судді: Ватаманюк Р.В., Капустинський М.М.),

у справі № 560/10132/21

за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал»

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Алгоритм-В», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екологія України»,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Міське комунальне підприємство «Хмельницькводоканал» (далі - МКП «Хмельницькводоканал», позивач, платник, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8563/2201-0714, № 8567/2201-0714, № 8575/2201-0714, № 8577/2201-0714, № 8582/2201-0714.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року залишено без змін.

Додатковим рішенням від 10 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року, заяву представника МКП «Хмельницькводоканал» задоволено частково. Стягнуто на користь підприємства судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 15 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року заяву представника Міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області на користь платника понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2021 року № 8563/2201-0714, № 8575/2201-0714 - повністю; № 8567/2201-0714 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток на 531,00 грн; додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року, прийняту за наслідками апеляційного перегляду додаткового рішення, та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року скасовано повністю. Справу направлено в цій частині на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року змінено в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8577/2201-0714, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року у справі № 560/10132/21 залишено без змін.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року позов МКП «Хмельницькводоканал» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8563/2201-0714 та № 8575/2201-0714.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8567/2201-0714 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток на 531,00 грн.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року заяву МКП «Хмельницькводоканал» задоволено частково, стягнуто на користь позивача судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 4 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року залишено без змін.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року скасовано. Заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських відносин платника з контрагентами, а також зазначає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є неспівмірною та недоведеною.

Ухвалою від 15 січня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області.

25 квітня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку МКП «Хмельницькводоканал», за результатами якої склав акт від 24 червня 2021 року № 3440/22-01-07-14/ НОМЕР_1 , яким встановив порушення платником вимог:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, пункту 14 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи», пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пунктів 9-12 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід», в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І квартал 2021 року на загальну суму 13 512 630,00 грн;

пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 941 314,00 грн;

підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57, пункту 136.1 статті 136 ПК України, в результаті чого занижено авансовий внесок з податку на прибуток підприємств в розмірі виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) в загальному розмірі 97 611,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки та з огляду на вказані порушення, відповідач прийняв, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року:

№ 8563/2201-0714, яким зменьшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 13 512 630,00 грн;

№ 8575/2201-0714, яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 426 643 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 941 314,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 485 329,00 грн;

№ 8567/2201-0714, яким збільшив суму грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток, зокрема, на 531,00 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8563/2201-0714 стали висновки відповідача про те, що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екологія України», Приватним підприємством «Алгоритм-В», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на користь позивача будівельні роботи є безоплатно отриманим активом, оскільки вказані контрагенти не мають достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для самостійного виконання задекларованих обсягів будівельно-монтажних робіт.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8567/2201-0714 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток на 531,00 грн стали висновки відповідача про заниження «інших доходів» з податку на прибуток за господарськими операціями з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8575/2201-0714 стали висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на 1 941 314,00 грн внаслідок віднесення до його складу податку на додану вартість за нереальною господарською операцією з виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екологія України» будівельно-монтажних робіт, оскільки у зазначеного контрагента для виконання робіт відсутні активи, за реквізитами цього суб`єкта господарювання оформлено первинні документи (акти виконаних робіт та податкові накладні) з метою введення в товарообіг (легалізації) послуг.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК Україна передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз вказаних норм свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Судовим розглядом встановлено, що між МКП «Хмельницькводоканал» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) було укладено ряд договорів підряду, відповідно до умов яких підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами і засобами, матеріальними ресурсами виконати будівельно-монтажні роботи.

Виконання умов договорів підтверджено: актами приймання-виконанання будівельних робіт (форма КБ-2в); довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); оборотно-сальдовими відомостями за рахунком 631; платіжними дорученнями; актами приймання-здачі відремонтованих та модернізованих об`єктів за типовою формою № ОЗ-2; локальними кошторисами; дефектними актами; підсумковими відомістями ресурсів.

Допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що в спірний період перебували у трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , що підтверджується довідками ОК-5 та ОК-7 (індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб), наказами від 05 червня 2018 року № 9, від 16 жовтня 2018 року № 11, від 05 жовтня 2018 року № 10, від 28 жовтня 2019 року № 3-К.

Крім того, між МКП «Хмельницькводоканал» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екологія України» (підрядник) 03 липня 2019 року було укладено договір підряду № 240, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами і засобами, матеріальними ресурсами виконати будівельно-монтажні роботи «Реконструкція системи знезараження питної води ВНС-9 на пр-ті Миру, 36/2А у м. Хмельницький» згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, передати виконані роботи у встановлений термін.

В свою чергу, між МКП «Хмельницькводоканал» (замовник) та Комунальним підприємством «Технагляд» (виконавець) було укладено договір про здійснення технічного нагляду від 03 липня 2019 року № 159, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт з реконструкції системи знезараження питної води на ВНС-9 по пр-ту Миру, 36/2А у м. Хмельницькому згідно з договором підряду від 03 липня 2019 року № 240.

Виконання умов договору підряду від 03 липня 2019 року № 240 підтверджується: актами-звітами про використання коштів при виконанні будівельно-монтажних робіт; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); актами приймання будівельних робіт (форма КБ-2в); підсумковими відомостями ресурсів; розрахунками витрат; реєстрами актів кошторисів вартості; платіжними дорученнями; податковими накладними.

Крім того, за наслідками виконаних робіт підписано акти виконання технічного нагляду від 10 вересня 2019 року № 633, від 30 жовтня 2019 року № 862, від 20 грудня 2019 року № 1154, від 20 грудня 2019 року № 1169.

Також судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екологія України» (генпідрядник) та Приватною фірмою «Діта» (субпідрядник) 24 липня 2019 року було укладено договір підряду № 164/35-2019, відповідно до умов якого генпідрядник доручає і сплачує, а субпідрядник бере на себе зобов`язання на виконання будівельних робіт згідно з проектом: «Реконструкція системи знезараження питної води ВНС-9 по пр-ту Миру, 36/2А у м. Хмельницький».

За результатами виконаних робіт складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екологія України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТЕК» (підрядник) 04 жовтня 2019 року укладено договір підряду № 43/10-2019, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати роботи зі збирання та улаштування системи управління телфером, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору складено акт приймання передачі вузлів та комплектуючих від 12 вересня 2019 року № 1-к та акт надання послуг від 30 жовтня 2019 року № 29.

Судами встановлено, що система знезараження питної води ВНС-9 по пр-ту Миру 36/2А у м. Хмельницький використовується в господарській діяльності МКП «Хмельницькводоканал», що підтверджується: технічним регламентом експлуатації установки; журналом реєстрації аварій (у ньому відображено роботи по усуненню недоліків в роботі установки із залученням спеціалістів); журналом вимірюваних показників електролізної установки (у ньому відображено всі вимірювані показники електроустановки); журналом обліку експлуатації системи (у ньому відображено експлуатаційні показники); протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (у ньому відображено перевірку працівників, які задіяні у роботі установки); журналом обліку витрат солі (у ньому відображено витрати солі, які використовуються для забезпечення процесу виготовлення гіпохлориду натрію); журналом витрат гіпохлориду натрію (у ньому відображено кількість гіпохлориду натрію).

Між МКП «Хмельницькводоканал» (замовник) та Приватним підприємством «Алгоритм-В» (підрядник) 28 жовтня 2019 року укладено договір підряду № 360, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами і засобами, матеріальними ресурсами, у відповідності до умов даного договору виконати будівельно-монтажні роботи з капітального ремонту зовнішніх стін та системи водопостачання побутових приміщень ВНС-10 МКП «Хмельницькводоканал» згідно із затвердженою кошторисною документацією, передати виконані роботи у встановлений термін.

На виконання умов договору підряду складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); підсумкові відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат до акта КБ-2в; договірну ціну; локальні кошториси на будівельні роботи; розрахунки загальновиробничих витрат до локальних кошторисів.

Оплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням, оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 631, карткою рахунку 631.

Так, між Приватним підприємством «Алгоритм В» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (підрядник) 02 вересня 2019 року укладено договір підряду № 02/09, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за усним або письмовим завданням замовника протягом погодженого між сторонами строку виконати загальнобудівельні, ремонтні роботи, а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

На виконання умов зазначеного договору здійснено роботи щодо капітального ремонту зовнішніх стін побутових приміщень ВНС-10 МКП «Хмельницькводоканал», за результатами чого складено наступні документи: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в); підсумкові відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат; договірну ціну; локальний кошторис на будівельні роботи.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Надаючи оцінку твердженням відповідача, судові інстанції правильно виходили з того, що податкова інформація, на основі якої відповідач дійшов висновку щодо неспроможності контрагентів виконати спірні операції, не може бути самостійною підставою для висновку щодо нереальності операцій з позивачем, оскільки податкові перевірки або зустрічні звірки контрагентів не проводились.

За таких обставин, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2021 року № 8563/2201-0714 та № 8575/2201-0714.

Оцінюючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8567/2201-0714 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток на 531,00 грн, суди встановили, що підставою його прийняття є висновки відповідача про заниження «інших доходів» з податку на прибуток за господарськими операціям з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Враховуючи, що судовим розглядом встановлена відсутність підстав для висновку про заниження «інших доходів» з податку на прибуток за господарськими операціями з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 внаслідок невіднесення до його складу безоплатно отриманих активів - будівельних послуг, суди дійшли обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року № 8567/2201-0714 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток на 531,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку твердженню відповідача про безпідставність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, Суд виходить із такого.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт тощо, дійшов висновку про наявність підстав для компенсації витрат позивача на оплату правничої допомоги в розмірі 50 000,00 грн.

Платником присуджений на його користь розмір витрат на оплату правничої допомоги не оспорюється, натомість відповідачем належних обґрунтувань щодо неспівмірності зазначених витрат не наведено.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова