Ухвала

від 29.08.2024 по справі 646/8532/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8532/24

Провадження № 4-с/646/30/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.24 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Серпутько Д.Є.,

за участю секретаря - Кобець Є.О.,

розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плугатирьова Віталія Вікторовича на бездіяльність Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач Повне товариство «Ломбард Статус С.В. Коритін і компанія»,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Плугатирьов В.В. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області про арешт майна боржника від 11.05.2017 по виконавчому провадженню № 45072791, зобов`язати уповноважених осіб Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , який було накладено на підставі постанови Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області про арешт майна боржника від 11.05.2017 по виконавчому провадженню 45072791, номер запису про обтяження: 20344117; дата державної реєстрації: 12.05.2017; державний реєстратор: ОСОБА_2 , підстава внесення запису про обтяження: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35131729 від 12.05.2017.

Скарга мотивована тим, що на виконанні в ДВС перебувало виконавче провадження № 45072791 з примусового виконання виконавчого листа №2035/2963/2012 від 28.08.2012, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПТ «Ломбард Статус С.В. Коритін і компанія» матеріальної шкоди у розмірі 30855,27 грн. Виконавче провадження було завершено постановою від 12.05.2017 про проведення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Матеріали виконавчого провадження № 24397680 знищені за закінченням строку зберігання. Посилаючись на викладене, представник боржника просив суд про задоволення скарги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 року справу № 646/8532/24 передано на розгляд судді Серпутька Д.Є.

Ухвалою Червонозаводськогорайонного судум.Харкова від08.08.2024у справі№ 646/8532/24прийнято допровадження скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката ПлугатирьоваВ.В. на бездіяльність державного виконавця та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 суд постановив витребувати у заявниці ОСОБА_1 належним чином завірені копіі правовстановлюючих та реєстраційних документів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; інформацію з ДРРП та РПВН, ДРІ, ЄРЗВОНМ щодо реєстрації обтяжень відносно суб`єкта - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та об`єкта - квартири АДРЕСА_1 , а також витребувати від Основ`янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 45072791.

Станом на 29.08.2024 вказана ухвала суду учасниками справи не виконана, витребувані документи до судового засідання не надані.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Згідно наявних відомостей ЄДРСР ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 638/1220/22 (провадження № 1-кп/638/612/24) за результатами розгляду кримінального провадження № 12021221200002333 від 21.12.2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, оголошено розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Харкова, остання відома адреса проживання якої: АДРЕСА_2 .

Представник ОСОБА_1 адвокат Плугатирьов В.В. у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі та участі скаржника, зазначив про те, що ОСОБА_1 з початку війни виїхала за межі України, скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судове засідання представники Основ`янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ПТ «Ломбард Статус С.В. Коритін і компанія» не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2ст. 450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Зважаючи на те, що всі учасники справи на судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2статті 247 Цивільного процесуального кодексу Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом напідставі аналізунаявних усправі доказівта інформаціїз державнихреєстрів встановлено,що навиконання рішенняЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від12.06.2012по справі№ 2035/2963/2012,провадження №2/2035/1384/2012за позовомПовного товариства«Ломбард СтатусС.В.Коритін ікомпанія» до ОСОБА_1 провідшкодування матеріальноїшкоди,яка заподіяназлочинними діямипрацівника видановиконавчий лист№ 2035/2963/2012від 28.08.2012.

Примусове виконання виконавчого листа № 2035/2963/2012 від 28.08.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Повного товариства «Ломбард Статус С.В. Коритін і компанія» 30855,27 грн проводилось в рамках виконавчого провадження № 45072791 Червонозаводським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Згідно постановипро арештмайна боржника№ 45072791від 11.05.2017 Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області державним реєстратором Єрмак Ганною Валеріївною у ДРРП на все нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , у тому числі й на квартиру АДРЕСА_1 накладено обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 20344117; дата державної реєстрації: 12.05.2017; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35131729 від 12.05.2017 11:00:51.

Вказане виконавче провадження № 45072791 завершено постановою про повернення виконавчого листа стягувачу 12.05.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.

Відомості про знищення матеріалів виконавчого провадження № 45072791 за закінченням строку зберігання у справі відсутні.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 1статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зіст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», № 18357/91, § 40).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун`єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістомст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до положень ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню передбачені якЗаконом України«Про виконавчепровадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон № 1404-VIII), так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерстваюстиції України№ 512/5від 02.04.2012 (з подальшими змінами та доповненнями).

Згідно з п. 7 ч. 3ст.18 Закону № 1404-VIIIвиконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника.

Відповідно до п. 2 частини 7Закону № 1404-VIIIу разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеномустаттею 56 цього Закону.

Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника то у відповідності доЗакону № 1404-VIIIрозшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Частиною першоюстатті 48 Закону № 1404-VIIIвизначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ст. 56 Закону № 1404-VIIIарешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно боржника, виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини 3 та 4статті 56 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 3 частини 3статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника та сукупністю заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна.

При цьому положення частини 2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, які передбачали, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржникастаном на дату завершення виконавчого провадження 12.05.2017, втратили чинність.

У справі, що розглядається встановлено, що постановою про арешт майна боржника № 45072791 від 11.05.2017 Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області державним реєстратором Єрмак Ганною Валеріївною у ДРРП на все нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , у тому числі й на квартиру АДРЕСА_1 накладено обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 20344117; дата державної реєстрації: 12.05.2017; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35131729 від 12.05.2017 11:00:51.

Виконавче провадження № 45072791 завершено постановою від 12.05.2017 про проведення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.06.2012 по справі № 2035/2963/2012, провадження № 2/2035/1384/2012 за позовом Повного товариства «Ломбард Статус С.В. Коритін і компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, яка заподіяна злочинними діями працівника на виконання якого був виданий виконавчий лист № 2035/2963/2012 від 28.08.2012 не виконано.

Боржником не сплачено також виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Посилання представника боржника на те, що матеріали виконавчого провадження № 24397680 знищені за закінченням строку зберігання не відносяться до предмету розгляду справи.

Відомості про знищення матеріалів виконавчого провадження № 45072791 за закінченням строку зберігання у справі відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Частинами 1, 5 та 6ст. 37 Закону № 1404-VIIIвизначено випадки повернення виконавчого документу стягувачу та вказано, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихст. 12 цього Закону. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно дост. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у передбачених ч. 1 цієї статті випадках:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Згідност. 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першоюстатті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5ст. 59 Закону № 1404-VIII встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що згідно частини 3 статті 37 Закону № 1404-VIII арешт з майна знімається виконавцем також у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті.

При цьому, повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII, а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними - не є належною та безумовною правовою підставою для зняття виконавцем арешту з майна боржника.

Також ч. 1 ст. 39 та ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII не передбачена така підстава закінчення виконавчого провадження та зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини як повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та безрезультатністю заходів щодо розшуку такого майна, здійснених виконавцем відповідно до цього Закону.

Таким чином суд дійшов висновку по справі, щоу разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені ч.ч. 1 та 2ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 910/8019/15-г зазначено, що «державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника,у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення».

Наведене узгоджується з правовими нормами викладеними у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.03.2020 у справі № 137/1649/17 (провадження № 61-26969св18) в якій зазначено, що «згідно зіст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу».

Звертаючись до суду зі скаргою, скаржник вказував, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні № 45072791, фактично закінчив виконавче провадження, однак не зняв арешт як того вимагаєЗакон України «Про виконавче провадження».

Однак, діючим законодавством не передбачено право та обов`язок виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та безрезультатністю заходів щодо розшуку такого майна, здійснених виконавцем відповідно до цього Закону. Крім того, стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, і боржником за яким є ОСОБА_1 .

Зазначена правова позиція також узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 263/1468/17.

Крім цього, арешт майна боржника є заходом, який застосовується для забезпечення виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню. У разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є завершеним. Лише факт такого повернення, зокрема через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, не є підставою для зняття арешту з майна та коштів. Стягувач може повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Тоді як за заявою боржника суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, з підстав, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України (Постанова ВС від 20.06.2024 у справі № 333/395/22, провадження № 61-9753св23).

Установивши, що матеріали справи не містять доказів виконання рішення суду, добровільного погашення боржником боргу або відсутності майнових претензій з боку стягувача до боржника, а також недоведеність скаржником та її представником наявності порушень з боку виконавчої служби щодо незняття арешту з майна боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У зв`язку з відсутністю витрат, пов`язаних з розглядом справи у місцевому загальному суді, їх розподіл відповідно до ст. 141, 452 ЦПК України не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,81,258,259,260, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Плугатирьова Віталія Вікторовича про визнання протиправною бездіяльністі уповноважених осіб Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області про арешт майна боржника від 11.05.2017 по виконавчому провадженню № 45072791, зобов`язання уповноважених осіб Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області про арешт майна боржника від 11.05.2017 по виконавчому провадженню 45072791, номер запису про обтяження: 20344117; дата державної реєстрації: 12.05.2017; державний реєстратор: Єрмак Ганна Валеріївна, підстава внесення запису про обтяження: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35131729 від 12.05.2017 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.08.2024р.

Суддя Д.Є. Серпутько