Постанова

від 28.11.2007 по справі 35/182-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/182-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 листопада 2007 р.                                                                                    № 35/182-07  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаБарцевої А.О. дов. б/н від 02.01.2007 р.

відповідачаСелякова О.В. дов. №785 від 20.07.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"

на постанову  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007 р.

у справі№35/182-07 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"

доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"

простягнення 1 926,17 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 1926,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  при видачі адресованого позивачу вантажу - металобрухту,  виявлена його  нестача у розмірі 2,65 т. вартістю 1926,17 грн., що підтверджується комерційним актом залізниці від 12.07.2006 року. Оскільки залізниця відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" несе відповідальність за збереження прийнятого до перевезення вантажу, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2007 року (суддя Широбокова Л.П.), залишеним без змін постановою Доповідач: Шаргало В.І.

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007 року (судді: Джихур О.В., Лисенко О.М., Голяшкін О.В.), в позові відмовлено з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, неврахування норм ст. 315 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 258, 925 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що судами неправомірно застосований передбачений ст. 136 Статуту залізниць шестимісячний строк позовної давності, оскільки Статут є підзаконним актом, в даному випадку  слід застосовувати  передбачений ст. 925 Цивільного кодексу України строк позовної давності в один рік.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" 12.07.2006 року за залізничною накладною №45705536 надійшов вантаж –металобрухт, вантажовідправником якого є ВАТ  "Південний ГЗК".

При видачі вантажу  перевіркою  за Правилами перевезень вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України була встановлена вагова нестача вантажу в вагоні №65302101 в розмірі 2 650 кг,  про що складено  комерційний акт БЛ №081393/21 від 12.07.2006 року та зроблена відмітка в залізничній накладній. За даними розділу 4 залізничної накладної на металобрухт нанесено маркування.  В комерційному акті зафіксовано, що  навантаження в вагоні нижче бортів на 100–200 мм, вантаж неповністю покритий металевими листами, наявні поглиблення довжиною 2000 мм, глибиною 1000 мм, шириною 500 мм. Вантаж, якого не вистачає, міг вміститися у вагоні, решта металевих листів мають маркування вапном.

Таким чином господарськими судами попередніх інстанцій встановлена наявність підстав для відповідальності залізниці за схоронність вантажу.

Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що  для пред'явлення заявником до перевізника позовів, які випливають із перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Такий же термін встановлений і статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

При цьому за правилами статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову,  в даному випадку, з днем видачі вантажу та виявлення його нестачі, засвідченої комерційним актом.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови в позові.

Господарськими судами встановлено, що право на позов виникло у позивача 12.07.2006 року –з дня складення комерційного акта БЛ №081393/21, яким засвідчено нестачу вантажу.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" заявою від 10.05.2007 року наполягало на застосуванні строку позовної давності.

З урахуванням норм наведеного законодавства та  встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського".

       З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007 р. у справі №35/182-07 залишити без змін.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.