Рішення

від 30.08.2024 по справі 679/599/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/323/2024

Справа № 679/599/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1 ,

представників позивача: Кирилюк В.В., Юрчук Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Нетішинської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Нетішинська міська рада звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою

В обґрунтування позову зазначається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на виробничу базу загальною площею 5208,9 кв.м. за договором міни № 39 від 11.02.2009.

Оскільки вказана ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств) та належить територіальній громаді в особі Нетішинської міської ради, було проведено обстеження ділянки за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 3,6094 га (про що складено акт № 3) та встановлено, що на цій земельній ділянці розташовані будівлі, у яких ведеться господарська діяльність, а земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів.

01.08.2018 на адресу ОСОБА_2 було надіслано претензію про укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ОСОБА_2 ..

20.12.2018 на адресу позивача надійшов лист від ОСОБА_2 з проханням про надання терміну для відновлення втрачених документів для подання заяви на викуп земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

19.02.2019 ОСОБА_2 звернувся до Нетішинської міської ради через Центр надання адміністративних послуг із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,3 га за адресою: АДРЕСА_1 для передачі її в оренду на п`ять років для розміщення виробничої бази. Під час подання цієї заяви ОСОБА_2 було подано копії документів, що посвідчують право власності останнього на вказану виробничу базу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Нетішинської міської ради від 01.03.2019 № 52/3590 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду орієнтовною площею 3,3 г, що розташована по АДРЕСА_2 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Також відповідача було зобов`язано розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати на затвердження до міської ради.

Листом від 05.03.2019 ОСОБА_2 було повідомлено про задоволення звернення та надіслано на вказану адресу реєстрації копію рішення, однак жодних подальших дій щодо розроблення проекту землеустрою та підписання договору оренди земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_2 здійснено не було.

27.05.2022 Нетішинською міською радою було прийняте рішення зареєструвати за Нетішинською міською територіальною громадою в особі Нетішинської міської ради право комунальної власності на земельну ділянку площею 3,3000 га із кадастровим номером 6810500000:02:007:1001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, що розташована по АДРЕСА_2 . Земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 03.03.2021.

На вказаній земельній ділянці розташована виробнича база загальною площею 5208,9 кв.м., що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі договору міни від 11.02.2009.

Станом на 01.12.2023 жодних дій щодо укладення договору оренди вказаної земельної ділянки відповідачем здійснено не було, хоча ОСОБА_2 продовжує користуватися цією земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

20.12.2023 на адресу відповідача було надіслано претензію про стягнення безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та про укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності, однак станом на 01.03.2023 ОСОБА_2 не було здійснено жодних подальших дій для підписання договору оренди земельної ділянки.

Отже, ОСОБА_2 фактично користується зазначеною земельною ділянкою та свідомо ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, а також не сплачує орендну плату за користування нею.

З огляду на це позивач просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі 1114332,30 грн за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 03.03.2021 по 29.02.2024.

01.05.2024 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку загального позовного провадження (а.с. 90).

21.05.2024 відповідачем було подано відзив на позов, в якому він частково заперечує проти позову та зазначає, що дійсно у його власності перебувала виробнича база загальною площею 5208,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , однак 25.04.2024 вона була передана до статутного капіталу ТОВ «Порт-Нетішин». Зазначена виробнича база розташована на земельній ділянці, що відноситься до земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У позовній заяві зазначається, що листом від 05.03.2019 ОСОБА_2 було повідомлено про задоволення його звернення та надіслано копію рішення про зобов?язання розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання на затвердження до міськради, і що жодних подальших дій щодо розроблення проекту землеустрою та підписання договору оренди земельної відповідачем здійснено не було.

Однак із витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4615460812021 вбачається, що проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки сформовано 30.11.2020.

Як вбачається із розрахунку суми безпідставно збережених коштів, наведеного позивачем, розмір орендної плати виник з 03.03.2021 вказана дата є датою внесення відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Проте право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за позивачем 03.06.2022, а отже право на стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у позивача виникло саме з цього моменту.

Відповідач звертає увагу на відсутність договору оренди земельної ділянки з чітким зазначенням фактичного розміру земельної ділянки, що використовується відповідачем. У той же час загальна площа виробничої бази, власником якої є ОСОБА_2 , складає 5208,9 кв.м., тому площа земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові приміщення та яка фактично використовується відповідачем, значно менша, ніж та площа, з якої позивач здійснював розрахунок суми безпідставно збережених коштів. Під?їздні шляхи до будівель, проходи та територія для обслуговування будівель не використовуються відповідачем. До того ж, як вбачається із фотокарток до акту обстеження земельної ділянки площею 3,300 га від 11.12.2023, значна частина земельної ділянки перебуває у занедбаному стані, забур?янена та залісена. Позивач, як власник земельної ділянки, повинен був забезпечити належне використання землі за призначенням, проте будь-яка діяльність на ділянках відсутня, земельні ділянки не обслуговуються, не здійснюються заходи боротьби з бур?янами та чагарниками. Виходячи з цього, відповідач стверджує, що ним використовувалася лише частина земельної ділянки, на якій розташована виробнича база, а саме 5208,9 кв.м.

Також у відзиві відповідач посилався на те, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для ведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, є форс-мажорною обставиною, а зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними та невідворотними як для суб?єктів господарювання, так і для населення. З огляду на це військова агресія РФ негативно впливає на спроможність своєчасного виконання зобов?язань, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності та вільне пересування територією України. А оскільки ОСОБА_2 проживає у м. Рівне, щоб укласти договір оренди земельної ділянки комунальної власності йому потрібно фізично з?явитися до органів ЦНАП м. Нетішин з оригіналами відповідних документів, однак постійні повітряні тривоги, під час яких державні органи не працюють, перешкоджали йому своєчасно оформити договір оренди. Водночас матеріальний стан відповідача з початком війни значно погіршився, тому в нього не було змоги постійно приїжджати до м. Нетішин.

Отже, позивачем не надано належних доказів щодо вирішення даного питання у позасудовому порядку та не доведено наявність умислу на неоформлення відповідного договору оренди земельної ділянки, а тому відповідач просив не стягувати з нього судовий збір, оскільки він намагався добровільно та добросовісно виконати всі умови для укладення договору оренди, у той час як позивач звернувся до суду, що може мати наслідком заподіяння збитків відповідачеві.

Таким чином, відповідач просив суд: 1) відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з нього безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 1114332,30 грн; 2) стягнути з нього на користь позивача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 109318,86 грн; 3) не стягувати з нього судового збору (а.с. 100-105).

06.06.2024 судом було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Також судом було прийнято до розгляду поданий відповідачем відзив на позов разом із доданими до нього документам та задоволене клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме копії фіскального чеку № 3010002090631 від 20.12.2023 та роздруківки з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» відстеження відправлення із трек-номером 3010002090631 (а.с. 144).

Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засідання підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення, зміст яких повністю збігається з обставинами, викладеними у позовній заяві. Також представники звернули увагу, що на фотографіях, що додаються до долучених до позову актах обстеження, можна побачити транспортні засоби та будівельні матеріали, у той час як між будівлями є певна відстань, а тому посилання відповідача, що він користувався виключно площею земельної ділянки, на якій розташована виробнича база, яка йому належала, є безпідставними, позаяк автомобілі вочевидь не можуть пересуватися у повітрі. До того ж із заяви, з якою ОСОБА_2 звертався до Нетішинської міської ради вбачається, що відповідач користувався всією площею земельної ділянки, оскільки у цій заяві він вказував загальну площу, а не тільки ту, на якій розміщена належна йому виробнича база. Також представники позивача вважали безпідставними посилання відповідача у відзиві на воєнний стан, оскільки такий стан було введено у 2022 році, а обов`язок щодо укладення договору оренди в ОСОБА_2 виник ще у 2009 році з моменту придбання відповідного об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, проте відповідач ухилявся від укладення договору та незаконно користувався земельною ділянкою. Відповідач не повідомляв позивача про розроблення проекту землеустрою та не погоджував його. Щодо періоду розрахунку збитків представники вказали, що право власності на земельну ділянку належало територіальній громаді міста ще до моменту реєстрації такого права, а межі земельної ділянки були створені у березні 2022 року. Стосовно посилання відповідача на належність виробничої бази ТОВ «Порт-Нетішин» представники зауважили, останнє вказане підприємство є власником відповідного об`єкта нерухомості з 25.04.2024, у той час як позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період із 03.03.2021 по 29.02.2024, коли ця база належала ОСОБА_2 . Крім іншого, саме відповідач є засновником цієї юридичної особи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Заслухавши представників позивача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які містяться в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 до 25.04.2024 був власником виробничої бази загальною площею 5208,9 кв.м. вартістю 291270,22 грн, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі договору міни № 39 від 11.02.2009. З 25.04.2024 право власності на виробничу базу було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Порт-Нетішин» (а.с. 32-33, 34, 35, 36, 46, 66, 110, 111, 112, 113, 114, 119).

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки № 3 від 24.10.2018, представниками Виконавчого комітету Нетішинської міської ради була обстежена земельна ділянка площею 3,6094 га за адресою: АДРЕСА_1 у зв?язку із невиконанням (недотриманням) землекористувачем вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, а також неналежного виконання зобов?язань щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. За результатами обстеження було встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані: адміністративна будівля та гараж, біля яких перебувають вантажні автомобілі; пост виготовлення бітумних мастик; матеріальний склад; виробничий корпус № 1; виробничий корпус № 2; будівля прохідної; склад-навіс. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вказані об`єкти нерухомості перебувають у власності ОСОБА_2 . Також було встановлено, що на зазначеній земельній ділянці ведеться господарська діяльність суб?єктами господарювання, при цьому земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів (договір оренди земельної ділянки не укладався) (а.с. 14-20).

01.11.2018 Нетішинської міською радою на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено лист-претензію № 34/01-05/4174/2018 (за підписом міського голови м. Нетішин ОСОБА_5 ), в якому зазначається про необхідність укладення відповідачем із Нетішинською міською радою договору оренди земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідач користується цією земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів, що позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю. До листа-претензії було додано проект відповідного договору оренди землі (а.с. 21-28).

У відповідь на це 19.12.2018 ОСОБА_2 було направлено лист на адресу міського голови м. Нетішин ОСОБА_5 , в якому відповідач зазначає, що 20.11.2018 ним було отримано відповідний лист-претензію від Нетішинської міської ради про укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач наголосив у листі, що він як власник нерухомого майна не заперечує проти оформлення земельної ділянки шляхом її викупу, проте на даний час не має можливості подати документи у зв?язку з тим, що оригінали документів ним втрачені, у зв?язку з чим просив надати йому строк до 01.02.2019 для відновлення втрачених документів. ОСОБА_2 гарантував, що 01.02.2019 подасть заяву та додані до неї документи на викуп відповідної земельної ділянки (а.с. 30).

19.02.2019 ОСОБА_2 на адресу міського голови м. Нетішин ОСОБА_5 було подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,3000 га за адресою: АДРЕСА_1 для передачі її в оренду на п?ять (чого саме у заяві не зазначається) для розміщення виробничої бази. До заяви відповідачем було додано договір міни від 11.02.2009, паспорт та код, а також схему розміщення (а.с. 31, 32-37).

Рішенням Нетішинської міської ради № 52/3590 від 01.03.2019 було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду орієнтовною площею 3,3000 га, що розташована по АДРЕСА_2 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Також цим рішенням, копія якого 05.03.2019 була направлена відповідачеві, було доручено ОСОБА_2 розробити проект землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки та подати його на затвердження міської ради (а.с. 39, 40).

Рішенням Нетішинської міської ради № 23/1453 від 27.05.2022 було доручено Нетішинській міській територіальній громаді в особі Нетішинської міської ради зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 3,3000 га з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована по АДРЕСА_2 (а.с. 41, 42).

Згідно з витягами із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4615460812021 від 03.03.2021 та № НВ-6800559112023 від 16.08.2023, а також Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 13.12.2023 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 378322575 від 14.05.2024 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності України» № 5245-VI від 06.09.2012 за Нетішинською міською радою 03.06.2022 було зареєстроване право (комунальної) власності на земельну ділянку площею 3,3 га з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001, що розташована по АДРЕСА_2 , цільовим призначенням якої визначено розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Державна реєстрація земельної ділянки була проведена 03.03.2021 Відділом у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 30.11.2020 ФОП ОСОБА_6 (а.с. 42-43, 47, 67, 115, 117-118, 120-122).

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки від 11.12.2023, представниками Виконавчого комітету Нетішинської міської ради була обстежена земельна ділянка площею 3,3000 га за адресою: АДРЕСА_1 у зв?язку з необхідністю перевірки відомостей щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. За результатами обстеження було встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташована виробнича база загальною площею 5208,90 кв.м., а саме: адміністративна будівля площею 314,6 кв.м.; гараж площею 468,9 кв.м.; пост виготовлення бітумних мастик площею 66 кв.м.; матеріальний склад площею 537,5 кв.м.; виробничий корпус № 1 площею 1010,0 кв.м.; виробничий корпус № 2 площею 1015,8 кв.м.; будівля прохідної площею 20,1 кв.м.; склад-навіс площею 1776,0 кв.м. Земельна ділянка огороджена парканом. Під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці ведеться господарська діяльність. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вказана виробнича база перебуває у власності ОСОБА_2 . Договір оренди між Нетішинською міською радою та ОСОБА_2 не укладався (а.с. 44-45, 48-53).

У листі-відповіді Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 7/281-24 від 02.01.2024 на адресу Виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001 зазначається, що вартість цієї земельної ділянки станом на 01.01.2021 становила 10878059,33 грн (а.с. 55, 56).

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.02.2022 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001 складає 11965800 грн (а.с. 57).

Згідно з витягом № НВ-9925340492023 від 02.08.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001 складає 13760745,66 грн (а.с. 58).

Згідно з витягами № НВ-9926098032024 від 12.02.2024 та № НВ-9939512612024 від 19.05.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001 складає 14467819,54 грн (а.с. 59, 116).

У листі-відповіді Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 2395/5/22-01-24-10 від 29.04.2024 на адресу Нетішинської міської ради зазначається, що згідно з інформаційно-комунікаційної системою ДПС «Податковий блок» сплата орендної плати з фізичних осіб за період із 01.03.2021 по 01.02.2024 по ОСОБА_2 відсутня. У щорічній інформації про перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної та комунальної власності, яку органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу до першого лютого, відповідний суб`єкт господарювання не значиться (а.с. 60, 61).

Рішенням Нетішинської міської ради № 66/4300 від 20.12.2019 було затверджено базову вартість 1 кв.м. землі у м. Нетішин в розмірі 202,58 грн та введено в дію затверджену нормативну грошову оцінку земель населеного пункту м. Нетішин від 01.01.2021 (а.с. 54).

Рішенням Нетішинської міської ради № 68/1623 від 27.01.2015 було внесено зміни до рішення восьмої сесії Нетішинської міської ради IV скликання «Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішин» № 8/157 від 31.03.2011 (а.с. 68-69).

20.12.2023 Нетішинською міською радою за підписом міського голови м. Нетішин ОСОБА_5 на адресу ФОП ОСОБА_2 були направлені претензії щодо необхідності: 1) сплати безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 3,300 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1007589,94 грн у місячний термін із дня отримання претензії; 2) звернутися до Нетішинської міської ради з метою укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності ОСОБА_2 відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом звернення з клопотанням через Центр надання адміністративних послуг (а.с. 62-63, 64-65, 139-141, 142).

Як вбачається із розрахунку безпідставно збережених кошів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів площею 3,3000 га ОСОБА_2 за період із 03.01.2021 по 29.02.2024, складеної позивачем, розмір таких коштів склав 1114332,30 грн (а.с. 70-71).

Як вбачається зі скорегованого розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період із 03.06.2022 по 29.02.2024 (розрахований виходячи із фактичної площі використовуваної земельної ділянки у розмірі 0,52089 га), складеного відповідачем, розмір таких коштів склав 109318,86 грн (а.с. 106).

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у ч. 2 ст. 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» № 1457-IV від 05.02.2004 (втратив чинність 01.01.2013, підстава Закон № 5245-VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У ст. 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»).

Із 01.01.2013 набув чинності Закон № 5245-VI, за змістом п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у пп. «а» і «б» п. 4 цього розділу.

Згідно з п. 5 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у п.п. 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі ст. 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у п. 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у п.п. 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

За змістом п. 9 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у п.п. 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України і п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, Нетішинська міська влада у період із 03.01.2021по 29.02.2024 була (і залишається до теперішнього часу) власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту м. Нетішин, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає також положення п. 9 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, в якому зазначається, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом, що з урахуванням змісту п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

З огляду на це суд дійшов висновку, що правом власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , розташовану в межах відповідного населеного пункту, Нетішинська міська рада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому за змістом п.п. 1, 3, 7, 9 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VІ державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013. Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 у справі № 911/488/18. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Наведене повністю спростовує твердження відповідача про те, що право комунальної власності Нетішинської міської ради на зазначену земельну ділянку виникло лише з 03.06.2022, тобто з моменту державної реєстрації цього речового права.

У ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведено дефініцію поняття «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою державна реєстрація це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17.

Крім цього, суд акцентує увагу на тому, що у разі виникнення спору щодо приналежності земельної ділянки в межах населеного пункту до комунальної власності або відповідних доводів особи, яка заперечує це, слід виходити з того, що за умов правового регулювання ст. 83 ЗК України право власності територіальної громади (комунальної власності) на земельні ділянки в межах населених пунктів є спростовною презумпцією.

Обов`язок щодо спростування цієї презумпції належними, допустимими та достовірними доказами покладається саме на ту особу, яка її заперечує, а оцінка таких доказів здійснюється судами з урахуванням вимог ст. 89 ЦПК України. При цьому для особи, яка заперечує цю обставину, недостатньо лише послатися на те, що спірна земельна ділянка не є комунальною власністю, переклавши тягар доведення на орган місцевого самоврядування, а необхідно саме спростувати зазначену презумпцію.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, відповідно до якої принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18). Більше того, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

У цій справі право комунальної власності підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Нетішин, чого не заперечували та не спростовували сторони справи, а також дослідженими судом конкретними письмовими доказами, зокрема витягами та інформацією з Державного земельного кадастру.

Ураховуючи те, що у спірних правовідносинах з уведенням у дію нового ЗК України Нетішинська міська рада безспірно є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:1001, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , як власник цієї земельної ділянки позивач має повноваження на захист свого права на землю, тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст.ст. 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.

У п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному ст. 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст. 1212-1214 ЦК України).

Фактичний користувачземельної ділянки,який бездостатньої правовоїпідстави зарахунок власникацієї ділянкизберіг (заощадив)у себекошти,які мавзаплатити закористування нею,зобов`язаний повернутитакі коштивласникові земельноїділянки напідставі положеньч.1ст.1212ЦК України.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц; від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17; від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, а також висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 201/2956/19.

Отже, із наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів судом було встановлено (і вказані обставини не заперечувалися відповідачем), що ОСОБА_2 у період із 03.03.2021 по 29.02.2024 користувався без оформлення належних правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована виробнича база, що належала йому на підставі договору міни від 11.02.2009.

Таким чином, користування ОСОБА_2 відповідною земельною ділянкою здійснювалося без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки Нетішинської міської ради, а отже відповідач безпідставно зберіг у себе кошти, які мав сплачувати за користування цією земельною ділянкою, а тому він має обов`язок повернути такі кошти позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.ч. 1-4, 9 ст. 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

У справі,яка розглядається,судом встановлено,що земельнаділянка зкадастровим номером6810500000:02:007:1001, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належав ОСОБА_2 , та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за період із 03.03.2021 по 29.02.2024, була сформована з03.03.2021 визначено її площу і межі, присвоєно кадастровий номер і відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Зважаючи на викладене, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру суд не має.

При цьому твердження відповідача про користування меншою площею земельної ділянки, а саме лише тією, на якій розташована належна йому виробнича база суд вважає недоречними, оскільки, по-перше, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, а по-друге, відповідач не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування належної йому виробничої бази. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами.

Крім цього, варто зауважити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 ЦК України (п. 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19 та п. 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20), а в постанові від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування положень ст. 1212 ЦК України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.

Підсумовуючи наведене, одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності).

При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень ст. 791 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника виробничої бази ОСОБА_2 сплачувати орендну плату за користування цією земельною ділянкою.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

З огляду на це посилання відповідача у відзиві на ті обставини, що він користувався лише частиною земельної ділянки, на якій була розташована належна йому виробнича база, а також що право власності за позивачем була зареєстроване лише 03.06.2022 суд вважає безпідставними.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на перешкоджання оформлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки внаслідок повномасштабної військової агресії РФ проти України, оскільки, по-перше, обов`язок щодо укладення договору оренди ігнорувався відповідачем задовго до введення воєнного стану в Україні, а по-друге, самі по собі повітряні тривоги та проживання відповідача у м. Рівне хоча, ймовірно, певним чином і ускладнювали виконання відповідачем відповідного обов`язку, проте не унеможливлювали його виконання, тим більше з урахуванням тривалості строку користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з ОСОБА_2 на користьНетішинської міськоїради безпідставнозбережені коштиза користуванняу періодіз 03.03.2021по 29.02.2024належною позивачу земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1114332,30 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 16714,98 грн підтверджується платіжною інструкцією № 275 від 28.03.2024 (а.с. 1). Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору у вказаному розмірі. При цьому суд не вбачає наявності будь-яких законних підстав для того, щоб не стягувати судовий збір із відповідача, про що він просив суд у поданому до суду відзиві на позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Нетішинської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Нетішинської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 1114332,30 грн (одного мільйона ста чотирнадцяти тисяч трьохсот тридцяти двох гривень тридцяти копійок) та судовий збір у розмірі 16714,98 грн (шістнадцяти тисяч семисот чотирнадцяти гривень дев`явноста восьми копійок).

Повне рішення суду складене 30.08.2024.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Нетішинська міська рада (ідентифікаційний код 25939741; місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вул. Шевченка, буд. 1).

Представники позивача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 (адреса місця роботи представників: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Суддя І.Г. Безкровний